Рішення № 80318703, 01.03.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2298/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 р. м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Реви О.І.

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши в м. Переяслав-Хмельницькому у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, —

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернулась із позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.10.2015 близько 18:45 год. в м. Переяслав-Хмельницький Київської області по вулиці Золотоніське шосе, поблизу будинку № 36 ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA», рухаючись в напрямку вулиці Петропавлівської, допустив наїзд на пішохода – її чоловіка ОСОБА_6, який разом із велосипедом марки «ARDIS» знаходився на проїзній частині. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди її чоловік загинув на місці.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди 22.10.2015 до ЄРДР внесено відповідні відомості за № 12015110240000315 за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зазначає, що протиправними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, оскільки в результаті ДТП вона втратила найдорожчу для себе людину – чоловіка, що стало причиною перенесеного нею морального потрясіння та душевних страждань. Моральну шкоду від втрати обґрунтовує тим, що вона втратила людину, з якою раніше переживала усі свої приємні і сумні події. Втрату люблячого чоловіка не відновити. Вона перенесла психоемоційний стрес, який призвів її до пригніченого стану, відчаю. Наслідки ДТП призвели до факторів, які стали джерелом негативних емоцій і переживань, вплинули на реалізацію її життєвих намірів. Тяжким чином на неї вплинуло те, що притягнення винних осіб до відповідальності триває більше двох років, вона змушена збирати документи необхідні для відшкодування заподіяної шкоди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на положення ст.ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Зокрема, ч. 2 ст. 1167 ЦК України врегульовано випадки, коли наявність вини не має значення для виконання обов?язку з відшкодування моральної шкоди, до яких відноситься завдання шкоди смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Розмір душевних страждань вона оцінює в розмірі 1 000 000,00 грн., що виражає глибину і тривалість завданих їй страждань, що триватимуть до кінця її життя.

Відповідачем 26.03.2018 було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву. Позовні вимоги відповідач не визнає, вважаючи їх незаконними на підставі наступного.

21.10.2015 близько 18:45 год. він, керуючи автомобілеммарки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA», рухався по вулиці Золотоніське шосе в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області в напрямку вулиці Петропавлівської. Видимість була обмежена, йшов густий осінній дощ, вуличне освітлення було відсутнє, дорожнє покриття мокре. Попереду нього рухався автомобіль марки «ЗАЗ 11055» під керуванням ОСОБА_7, який, не вмикаючи світловий показчик повороту, різко повернув вліво на зустрічну смугу руху, а потім знову праворуч і, проїхавши достатню відстань, зупинився. Після цього він відчув, що наїхав на якусь перешкоду. Він зупинився, вийшов з автомобіля та побачив, що під автомобілем горизонтально на лівому боці лежить велосипед. Також під переднім бампером автомобіля було видно голову людини, що лежала паралельно обочини в положенні обличчям донизу у напрямку автодороги «Бориспіль – Дніпропетровськ».

Відповідно до даних, що містяться в висновках експертів, показів свідків, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, пошкодження в ОСОБА_6 виявлені тільки на обличчі. Враховуючи, що на автомобілі «Volkswagen Touareg» не виявлено пошкоджень, характерних для зіткнення, це означає, що зіткнення ОСОБА_6 з його автомобілем не було, а тому ОСОБА_6, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп?яніння, міг померти від травм внаслідок падіння з велосипеда на асфальт.

Жодним доказом не встановлено, що в результаті саме його дій наступила смерть ОСОБА_6 Постановою слідчого СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області від 21.03.2018 кримінальне провадження № 1201511240000315 від 22.10.2015 закрите, у зв?язку з відсутністю в діях будь-кого із учасників ДТП складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Позивачем не зазначено якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача їй заподіяно моральну шкоду, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди та не надала розрахунку та підтверджуючих документів щодо розміру шкоди.

Представники позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просять відмовити у їх задоволенні.

З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дані положення врегульовані ст. 12 ЦПК України.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов?язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

21 березня 2018 року постановою слідчого СВ Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_8 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015110240000315 від 22.10.2015, закрите у зв?язку з відсутністю в діях будь-кого із учасників ДТП складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21.10.2015 в темну пору доби, приблизно о 18:45 год., в м. Переяслав-Хмельницький по вулиці Золотоніське шосе в напрямку вулиці Петропавлівської ОСОБА_6, будучи в стані сильного алкогольного сп’яніння, одягнений у темний одяг, рухався на велосипеді «ARDIS», без заднього світлоповертача червоного кольору, проявив недбалість, не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров’ю громадян, чим порушив вимоги п. 1.5 ПДР України. За наявності пішохідної доріжки ОСОБА_6 не рухався по ній, чим порушив п. 4.1 ПДР України. Рухаючись про проїзній частині в темну пору доби, не виділив себе світлоповертаючими елементами для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, чим порушив п. 4.4 ПДР України. Як наслідок своїх дій та бездіяльності ОСОБА_6 створив перешкоду для руху водію автомобіля «ЗАЗ 110558 пікап», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, який був змушений миттєво змінювати швидкість та напрямок свого руху, з метою уникнення наїзду на велосипедиста ОСОБА_6, який падав з керованого велосипеда. В подальшому, як наслідок своїх дій, ОСОБА_6 створив перешкоду для руху водію автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA», під керуванням ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку позаду та якому залишилася незначна відстань для прийняття мір до повної зупинки або безпечного об’їзду перешкоди. В зв?язку з дорожніми умовами, водій ОСОБА_3 не мав можливості виявити перешкоду у вигляді велосипеда та ОСОБА_6, на безпечній відстані у момент її виявлення, у зв?язку з незадовільними погодними умовами, відсутністю вуличного освітлення проїзної частини, перешкодою у вигляді автомобіля «ЗАЗ 110558 пікап», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухаючись попереду обмежував видимість для транспортних засобів, які рухались позаду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП велосипед «ARDIS» зазнав механічні пошкодження, а саме деформовано: задній щиток, кріплення заднього багажника, праве перо вилки та кермо. Автомобіль «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA» зазнав механічних пошкоджень, а саме: деформовано пластиковий захист картеру двигуна. Велосипедист ОСОБА_6 внаслідок отриманих травм загинув на місці.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позивач звернулася до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, що завдана смертю її чоловіка ОСОБА_6, що врегульовано положеннями ч. 2 ст. 1168 ЦК України та підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, що видане 22.08.1981 Переяслав-хмельницьким міським відділом ЗАГС Київської області.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо шкоду завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Дані положення врегульовано ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України.

Згідно роз’яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв?язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Із висновку судово-медичної експертизи № 238 від 22.11.2015, складеного судмедекспертом Яготинського міжрайонного відділення КОБСМЕ ОСОБА_9 вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено сумісну тупу травму голови тулуба та кінцівок: відкриту черепно-мозкову травму (рану, синці та садна на обличчі, крововиливи у м?які тканини голови, перелом склепіння та основи черепа, крововиливи під оболонки та у речовину головного мозку); закриту травму грудної клітини (крововиливи у м?які тканини грудної клітини, по задній поверхні, численні переломи ребер, розтрощення правої лопатки, крововиливи біля коренів легень, емфізематозно здуті верхівки легень); спинальну травму (розтрощення 7 шийного та 1 грудного хребця); крововиливи у м?які тканини правого стегна. Смерть його наступила від сумісної тупої травми голови тулуба та кінцівок. Виявлені при дослідженні трупа вищеописані ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), відносяться до категорії тяжких, за ознакою небезпеки для життя, які в даному випадку призвели до настання смерті. Виявлені ушкодження могли утворитися за обставин, на які вказано у постанові, а саме: при дорожньо-транспортній пригоді при наїзді транспортного засобу на пішохода. При судово-токсилогічному дослідженні крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації – 3,86 %, що стосовно до живих осіб може відповідати сильному алкогольному сп’янінню.

Із висновку комісійної судово-медичної експертизи КОБСМЕ за матеріалами кримінального провадження № 48/к від 17.05.2016 вбачається, що характер, локалізація та механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6, відсутність ознак переїзду та пошкоджень на одязі потерпілого вказують на те , що «…в момент первинного наїзду на нього автомобілем «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA»…» він знаходився у вертикальному або близько до вертикального положенню і був звернений задньо-правою поверхнею тіла до травмуючого засобу. В подальшому відбулося відкидання тіла на дорожнє покриття з контактом областю голови із проїзною частиною.

Висновком інженерно-транспортної експертизи № 8-02/173 від 11.03.2016 встановлено, що наїзд автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA» на велосипед дорожнього типу «ARDIS» відбувся на смузі для руху в напрямку до вулиці Петропавлівської, перед початком зафіксованих на схемі подряпин на дорожньому покритті. В момент первинного контакту велосипеда дорожнього типу «ARDIS» та автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA», велосипед дорожнього типу «ARDIS» знаходився в горизонтальному положенні на лівому боці (лежав).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що зіткнення автомобіля з людиною вона не бачила. Знаходячись в будинку за своїм місцем проживання, вона почула на вулиці сильний удар. Вийшовши на вулицю та підійшовши до місця пригоди, вона побачила під переднім бампером автомобіля (позашляховика) велосипед та голову людини, яка лежала паралельно до узбіччя дороги в положенні обличчям донизу у напрямку дороги «Бориспіль – Дніпропетровськ». На місці ДТП також був автомобіль білого кольору «пікап», який знаходився попереду вищевказаного позашляховика. Ця подія відбулась в кінці жовтня 2015 р. у вечірній час, на вулиці ішов рясний дощ, вулиця була без освітлення.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він їхав на автомобілі марки «ЗАЗ 110558 пікап». Був кінець жовтня, точної дати не попам’ятає, приблизно о 18:40 год. на вулиці було темно, ішов дощ, видимість була погана, дорога не освітлювалась. Попереду, більш як за 20 м, він побачив посеред дороги велосипедиста. Точно він не може сказати, чи їхав цей чоловік на велосипеді, чи котив велосипед. Пам’ятає, що цей чоловік рухався криволінійно. Він подумав, що цей чоловік погано себе почуває, або знаходиться у нетверезому стані. Зробивши маневр вліво, він обігнав його, і в цей час побачив, що чоловік сильно похитнувся. Чи впав чоловік, чи ні він не знає, але зупинився, маючи намір допомогти чоловікові, тому що він вів себе підозріло. Вийшовши з автомобіля, він побачив позаду автомобіль марки «Volkswagen Touareg», який також зупинився. Він підійшов до цього автомобіля. Спочатку з водієм автомобіля марки «Volkswagen Touareg» під автомобілем вони нічого не помітили, а коли автомобіль від’їхав трохи назад, то побачили під автомобілем чоловіка, який лежав прямо, головою під двигуном, а також велосипед. Пошкоджень на автомобілі марки «Volkswagen Touareg» він також не побачив.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, що смерть ОСОБА_6 наступила саме в результаті наїзду автомобіля марки «Volkswagen Touareg», яким керував ОСОБА_3, оскільки висновки експертизи протирічать один одному і ці протиріччя не усунуті органом досудового розслідування. Суд, при розгляді цього спору, позбавлений можливості встановити певні дані і не може на припущеннях ухвалити рішення.

Зокрема, висновком судово-медичної експертизи встановлено, що виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_6 могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді при наїзді транспортного засобу. Проте, не встановлено дійсну причину та час смерті ОСОБА_6, а саме: його смерть наступила до наїзду транспортного засобу, чи в результаті наїзду на нього.

Комісійна судово-медична експертиза містить висновок, що «…в момент первинного наїзду на ОСОБА_6М . автомобілем «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA»…» він знаходився у вертикальному або близько до вертикального положення і був звернений задньо-правою поверхнею тіла до травмуючого засобу. В подальшому відбулося відкидання тіла на дорожнє покриття з контактом областю голови із проїзною частиною.

Висновком інженерно-транспортної експертизи встановлено, що в момент первинного контакту велосипеда дорожнього типу «ARDIS» та автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA», велосипед дорожнього типу «ARDIS» знаходився в горизонтальному положенні на лівому боці (лежав).

Також встановлено, що автомобіль марки«Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA» зазнав механічних пошкоджень у вигляді деформації пластикового захисту картеру двигуна. Інших пошкоджень даний автомобіль не зазнав.

Суперечливими є дані висновки експертів в тій частині, що якщо ОСОБА_6 рухався на велосипеді, то він однозначно перебував у вертикальному положенні як і сам велосипед. Якщо ж велосипед перебував у горизонтальному положенні відносно елементів дороги, то і ОСОБА_6, впавши чи падаючи з нього, також перебував у горизонтальному положенні. З показів свідка ОСОБА_7, вбачається, що йому здалося, що велосипедист впав з велосипеда. Відповідач ОСОБА_3 зазначає, що не бачив перед собою перешкоди, в тому числі і людини, яка б стояла на дорозі по ходу руху автомобіля.

Не з’ясованим є факт, як велосипедист міг бути у вертикальному, а велосипед – у горизонтальному положенні і чому характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 на його нижніх кінцівках не притаманний характеру тілесних ушкоджень при фронтальному зіткненні позашляховика і людини.

Постановою слідчого СВ Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_8 від 21.03.2018 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015110240000315 від 22.10.2015, закрите у зв?язку з відсутністю в діях будь-кого із учасників ДТП складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України. Із змісту зазначеної постанови вбачається, що крім автомобіля марки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 з індивідуальним номером «TANKI.UA» під керуванням ОСОБА_3 також перебував автомобіль марки «ЗАЗ 110558 пікап», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 Огляд цього автомобіля на наявність механічних пошкоджень не проводився.

Таким чином, доконаним є факт смерті ОСОБА_6, що не піддається сумніву. Проте, причина його смерті однозначно не встановлена. Відсутність притаманних слідів зіткнення транспортного засобу із потерпілою особою, яка знаходиться до нього у вертикальному положенні, на самому транспортному засобі та на тілі (ноги, тулуб) потерпілого свідчать про невідповідність експертних висновків фактичним обставинам справи або ж про їх суперечність.

При зіткненні автомобіля вагою 2945 кг, який рухається зі швидкістю 40-50 км/год (дані автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1) із перешкодою у вигляді людини, яка розміщена до нього вертикально, уникнути перелому кісток ніг чи тазу неможливо. Це є аксіомою з точки зору фізики: після удару перше тіло (автомобіль) повністю зупиняється і передає свою кінетичну енергію другому тілу (потерпілий).

Якщо відбувається зіткнення з легковим автомобілем, то у людини, яка перебуває, у вертикальному або близькому до нього стані, зона прикладання сили міститься на рівні двох гомілок на тій поверхні, з якою відбувся контакт. Травми спричиняє удар бампера, фар, підфарників, облицювання радіатора, переднього краю капота та інших деталей. Це можуть бути синці, садна, відшарування м’яких тканин у вигляді «кишень», заповнених кров’ю, переломи кісток. Синці й садна часто мають форму деталей, від зіткнення з якими вони утворились. Важливого значення набуває осколковий перелом трубчастих кісток (великої гомілкової, стегнової). Осколок збоку має форму трикутника, основа якого є місцем прикладення сили (найчастіше — дія бампера), а вершина вказує напрямок, в якому рухався автомобіль відносно тіла постраждалої людини. За рахунок великої маси та швидкості травмуючого автозасобу, спостерігається явище загального струсу тіла у вигляді надривів і розривів внутрішніх органів та утримуючого їх зв’язкового апарату.

Таких даних висновки експертів не містять, що ставить під сумнів настання смерті ОСОБА_6 саме від наїзду на нього водієм автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо шкоду завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Постанова слідчого СВ Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_8 від 21.03.2018 про закриття кримінального, внесеного до ЄРДР за № 12015110240000315 від 22.10.2015, свідчить про грубе порушення ПДР України саме ОСОБА_6 та відсутність порушень вимог ПДР України водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_7

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки в судовому засіданні належними та допустимими доказами не встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала в результаті зіткнення чи наїзду з автомобілем під керуванням ОСОБА_3

Як і не встановлено, що умисел самого потерпілого чи його груба необережність сприяла виникненню шкоди. Суд позбавлений можливості під час розгляду цього спору про відшкодування моральної шкоди встановити такі обставини чи спростувати їх.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 16, 1167, 1168, 1187 ЦК України,керуючись ст.ст. 12, 76, 82, 89, 141, 263 – 265 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виготовлення повного рішення вчинено 07.03.2019.

Суддя О. І. Рева