Рішення № 80318327, 12.02.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 752/10578/18

Провадження № 2/362/558/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретаря – Шаблій Т.С.,

прокурора – Заєць Ю.О., представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 міста Києва в інтересах держави в особі ОСОБА_3 охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Київська міська клінічна лікарня № 17, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1 міста Києва в інтересах держави в особі ОСОБА_3 охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 до місцевого бюджету м. Києва на користь ОСОБА_3 охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) понесені Київською міською клінічною лікарнею № 17 витрати в розмірі 9072,25 грн. на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 09.11.2017 р., який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки. В результаті вчинення злочину потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, у зв’язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травми Київської міської клінічної лікарні № 17 в період з 03.03.2017 р. по 14.03.2017 р., вартість лікування склала 9072,25 грн., які відповідно до ст. 1206 ЦК України відповідач зобов’язаний відшкодувати ОСОБА_3 охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на лікування потерпілого від злочину.

Прокурор Заєць Ю.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник позивача ОСОБА_3 охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) – ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи - Київської міської клінічної лікарні № 17, в судове засідання не прибув, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні подав заяву про визнання позову.

У відповідності до положень ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання відповідачем позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03.03.2017 р. приблизно о 18:40 годин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись проїжджою частиною вулиці Голосіївська, зі сторони вулиці Забіли, в напрямку проспекту Голосіївського у м. Києві, зі швидкістю приблизно 40-45 км/год., по чистому асфальтобетонному покриттю, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований біля будинку № 57 по вулиці Голосіївська у місті Києві, та позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, та дорожньою розміткою типу «зебра», проявив неуважність та неправильно зреагував на зміну дорожньої обстановки, при цьому рухаючись у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не вірно обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки, та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_4, який маючи перевагу у русі, здійснював перехід проїзної частини вулиці Голосіївська по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право по відношенню до руху автомобіля НОМЕР_1. В результаті того, водій ОСОБА_2 здійснив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_4

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 610/Е від 24.04.2017 року у громадянина ОСОБА_4 на момент звернення за медичною допомогою мали місце такі ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, гострої епідуральної гематоми тім'яно-скронево-потиличної ділянки зліва, пневмоцефалії, перелому лівої скроневої кістки, саден лівої скроневої ділянки, завушної ділянки зліва; садна лівого плеча та лівої кисті.

Тобто, ОСОБА_2 визнається винним за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі № 752/10897/17, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобом.

В силу ст. ст. 75, 76, 77 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Положеннями п.п. 1, 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545, передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Матеріалами справи підтверджено, що потерпілий від злочину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травми Київської міської клінічної лікарні № 17 в період з 03.03.2017 р. по 14.03.2017 р. Згідно листа головного лікаря Київської міської клінічної лікарні № 17 від 10.05.2018 р. за № 77 фактична вартість лікування становить 9072,25 грн.

Стаття 1206 ЦК України регулює порядок відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого та покладає вказаний обов'язок на особу, яка вчинила злочинні дії, причинно-наслідковим зв'язком яких стало перебування потерпілого на такому лікуванні.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Факт перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я саме внаслідок неправомірних дій відповідача підтверджений належними доказами та не викликає у суду сумніву, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі п.6 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 82, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.1206 ЦК України, ст. ст. 2,10,76-81, 133, 141, 200, 206, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 міста Києва в інтересах держави в особі ОСОБА_3 охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Київська міська клінічна лікарня № 17, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військове містечко 21АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військове містечко 21АДРЕСА_2) до місцевого бюджету м. Києва на користь ОСОБА_3 охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (отримувач коштів - Київська міська клінічна лікарня № 17, р/р 31555319249965 в ГУДКСУ в м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 03319759 з посиланням на ПІБ особи, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні) понесені Київською міською клінічною лікарнею № 17 витрати в розмірі 9072,25 грн. (дев’ять тисяч сімдесят дві гривні двадцять п’ять копійок) на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військове містечко 21АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військове містечко 21АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Кравченко