Вирок № 80317100, 07.03.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/590/18

1-кп/310/55/19

ВИРОК

Іменем України

07 березня 2019 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

суддів Мороки С.М., Троценко Т.А.,

при секретарі Уставицькій Н.М.,

за участю прокурора Полозюка Є.Ю.,

захисників ОСОБА_1, Л ебєдєва О.В.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердянська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080130000147 від 16.01.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працює, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого: 14.04.2005р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 1 рік; 03.04.2006р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 18.12.2008р. за відбуттям строку покарання; 22.12.2010р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 191 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням на 2 роки; 30.05.2011р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.12.2010р. та остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 1 доби позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 30.04.2013р. на невідбутий строк 11 місяців 5 діб; 27.08.2015р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням на 2 роки, -

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

В с т а н о в и л а :

16.01.2018 року приблизно о 19 годині ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, із погрозою застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, заздалегідь розподіливши між собою злочинні ролі, пересвідчившись, що у магазині «Продукти №125» ТДВ «Продсервіс», що розташований за адресою: м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 106, відсутні покупці, проникли до приміщення магазину. При цьому, ОСОБА_6, реалізовуючи спільний злочинний план, залишився в тамбурному приміщенні магазину з потерпілою ОСОБА_4, де за допомогою дерев'яної скалки, яку утримував в руці, та власної фізичної сили тримав ручку дверей, через які здійснюється вхід до тамбурного приміщення магазину з метою недопущення до магазину осіб, які б могли перешкодити вчиненню злочину, з метою доведення їх спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу на незаконне збагачення. В цей же час, ОСОБА_5, на виконання спільного та узгодженого між ними плану, підійшов до потерпілої ОСОБА_2, яка знаходилась в приміщенні магазина за прилавком, та відкрито став вимагати передати йому виручені від продажу товарів грошові кошти, утримуючи свою праву руку у внутрішньому нагрудному кармані куртки вдягненої на ньому, погрожуючи потерпілій застосуванням фізичного насильства, тобто висловлюючи погрозу застосування насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої. Після цього, зайшов за прилавок, куди був обмежений доступ для відвідуючих, тобто проникнув та відкрито в присутності потерпілої ОСОБА_2 з касового апарату заволодів грошовими коштами в розмірі 300 гривень. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії направлені на відкрите заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_5 продовжив вимагати від потерпілої ОСОБА_2, утримуючи свою праву руку у внутрішньому нагрудному кармані куртки вдягненої на ньому, погрожуючи потерпілій застосуванням фізичного насильства, тобто висловлюючи погрозу застосування насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, пройшовши за потерпілою ОСОБА_2 в підсобне приміщення магазину, в якому знаходився сейф, з якого відкрито в присутності потерпілої ОСОБА_2 викрав грошові кошти в сумі 3525 гривень. Після чого ОСОБА_5 направився на вихід з приміщення магазину і відкрито з прилавку викрав пляшку горілки «Хлібний Дар» ємністю 0,7 л. вартістю 111 гривень 40 копійок. Під час вчинення відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заволоділи грошовими коштами в сумі 3825 гривень, пляшкою горілки «Хлібний Дар» ємністю 0,7 л. вартістю 111 гривень 40 копійок, а всього на суму 3936 гривень 40 копійок, чим завдали ТДВ «Продсервіс» майнову шкоду на вищевказану суму. У подальшому ОСОБА_6 був затриманий громадянами Куцевляком СО та ОСОБА_8 на місці скоєння злочину, а ОСОБА_5 покинув місце скоєння злочину з викраденим майном та грошовими коштами.

Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що в січні 2018 року приблизно о 19 год., він з ОСОБА_6 під час прогулянки побачили магазин на Мелітопольському шосе в м. Бердянськ, куди вирішили зайти та купити пиво. В тамбурі магазину, побачивши, що в магазині лише одна жінка, відсутні покупці та охорона, у нього виник умисел пограбувати цей магазин. У нього було з собою дві бандани, які лежали в кармані, і дерев'яна скалка для розкату тіста, яку він носив з собою для самозахисту. Одну бандану він дав ОСОБА_6 для того, щоб закрити обличчя, а також дав йому дерев'яну скалку і сказав йому закрити нею двері, щоб ніхто не зайшов. ОСОБА_6 емоцій не проявляв, нічого не говорив та надягнув бандану. Він також надягнув бандану в тамбурі магазину, на голові в нього була шапка, капюшон, відкриті були тільки очі, руки були в перчатках. Далі, він забіг за прилавок, продавець – потерпіла ОСОБА_2 – злякалася та почала кричати: «Не бий мене». Він запитав в неї де гроші, на що продавець показала на коробку, але побачивши, що там мало грошей, він в неї спитав ще раз: «Де гроші?», на що вона показала на касовий апарат, але він запитав ще раз в неї, на що вона відповідала, що в сейфі. Він взяв гроші з сейфа, який знаходився у підсобному приміщенні, на виході взяв цигарки та пляшку горілки, їх намагалися затримати випадкові покупці, але він втік. ОСОБА_6 в цей час стояв в тамбурі та повинен був держати двері. Зазначив, що потерпілій він не погрожував, до неї не торкався, був від неї на відстані 1-1,5м. Наполягав на тому, що умисел виник лише коли він був вже в тамбурі магазину, погроз нікому не висловлював. Він брав одну пляшку горілки «Хлібний дар», яка робилася на порозі. Вважав, що потерпіла ОСОБА_2 показала йому, де гроші через те, що він був із закритим обличчям та зайшов до неї за прилавок, вона коли його побачила, то одразу почала кричати: «Тільки не бий», навіть коли він ще не вимагав у неї гроші. Одну частину грошей він взяв у касі, а другу частину – в сейфі, що знаходився в підсобному приміщенні магазина. В цей час ОСОБА_6 вже затримували випадкові покупці. Визнав, що була викрадена сума в розмірі 3825 грн., не визнав, що скоїв розбій, оскільки взагалі нікому не погрожував фізичною розправою, викрадені гроші були вилучені при затриманні.

Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_6 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що 16 січня 2018 року приблизно в 17 год. вони з ОСОБА_5, з яким він познайомився на будівництві влітку 2017 року та пару тижнів разом працювали, зустрілися на вул. Морозова та вирішили прогулятися. Гуляли пару годин, підійшовши до магазину на Мелітопольському шосе, ОСОБА_5 запропонував купити пиво. Все вийшло спонтанно. Коли зайшли в тамбур магазину, ОСОБА_5 різко розвернувся, дав йому бандану та скалку, сказав: «Держи двері, одягай бандану». Він швидко надягнув бандану, закрив вхідні двері і залишився в тамбурі магазину, де ще була жінка – прибиральниця, а ОСОБА_5 зайшов до магазину, він почув жіночій крик, розумів, що вчиняють злочин. Він стояв в тамбурі разом з жінкою, спокійно з нею спілкувалися, він їй сказав, що чіпати її не буде. Потерпіла була налякана, сказала, що їй страшно, просилася вийти, але він їй сказав залишитися. Він з нею стояв десь 2-3 хвилини, потів випала скалка, яку він намагався вставити в ручку вхідних дверей, які відкрилися і незнайомі люди побачили його в бандані, почали затримувати. Вони ввірвалися і почалася бійка. Водолазький встиг вирватися, а він не встиг, визвали наряд поліції. Під час прогулянки не розмовляли з ОСОБА_5 про пограбування, на адресу потерпілої погроз не висловлював. Збитки відшкодували разом з ОСОБА_5. Визнав, що скоїли викрадення, але не розбій, оскільки нікому не погрожували. У скоєному розкаюється, просив вибачення у потерпілих, більше такого не повторить, просив суворо не наказувати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що працює продавцем в магазині «Продукти №125» ТДВ «Продсервіс», що розташований за адресою: м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 106. Це сталося 16.01.2018 року близько 19.00 год., магазин ще працював, але покупців не було. Вона стояла біля холодильника, а ОСОБА_4 вийшла в тамбур прибирати. Потім вона почула якийсь шум і зайшов чоловік у бандані і капюшоні, відкриті були тільки очі, одна рука була за пазухою і каже: «Це пограбування, давай касу». Вона дуже перелякалась, закричала, стала відходити за прилавок, а він за нею. Вона показала на ящичок з грошима, і він каже: «Давай гроші, ти що не розумієш я тебе кончу». Він не кричав, казав спокійним голосом. Був одягнутий у куртку з капюшоном, джинсах. Там стояв касовий апарат, який був відкритий, він почав складувати гроші, але там було мало грошей – десь 300 грн.. Вона намагалася вбігти від нього, і побігла в іншу підсобну кімнату, там був сейф. Він побіг за нею і спитав, де ще гроші. Як вона вказала на сейф зараз не пам'ятає. Сейф не був на замку. ОСОБА_5 почав з сейфу доставити гроші. Вона казала йому «Не бий, не вбивай», оскільки боялася через те, що у них за прилавком лежали великі робочі ножі, але він просто проходив мимо цих ножів і їх не брав. Коли Водолазький почув голоси, крики інших людей, він втік. Вона чула, що він втікає в сторону дверей і каже: «Дайте горілки солдатам». Пропала одна пляшка горілки «Хлібний дар», яку він розбив на порозі, і цигарки, а також близько 4-х тисяч гривень. ОСОБА_6 вона побачила вже згодом, коли його затягли в магазин, але вона розуміла, що він також був. Водолазький фізичного насилля до неї не застосовував, не замахувався на неї, за ножі не брався, ніякими сторонніми предметами не погрожував, він весь час питав її: «Де гроші?», а вона перелякалася і бігала. Вона перелякалася не його руки за пазухою, оскільки бачила, що у нього в руках нічого не було, а того, що його обличчя було в масці. Все це сталося дуже швидко, до 10 хвилин.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона прибирала в магазині за адресою: м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 106. 16.01.2018р. десь о 18.30 год. вона була в тамбурі, мила там поли, двері були відчинені, побачила, що заходять хлопці з закритими обличчями, було видно тільки їх очі. Вони зняли двері з крючка і стали їх закривати. Вона спитала у них, чому закриті обличчя. ОСОБА_5 зайшов в магазин, а ОСОБА_6 залишився з нею в тамбурі і сказав їй: «Будете мовчати я не трону». В руках у нього була скалка, проте він нею їй не погрожував, намагався цією скалкою закривати вхідні двері. Вона спитала у ОСОБА_6: «Якщо вам так тяжко живеться, чому ж ви сюди прийшли». Вона дуже перелякалася, у неї не видержав сечовий міхур. Потім вона хотіла вийти, але він сказав: «Ні», хотіли зайти в магазин, але він також її не пустив. З магазину вона спочатку почула якийсь шум, але потім не було чутно, як вона потім зрозуміла через те, що вони були в підсобній кімнаті. Все це відбувалося десь хвилин десять. Потім два покупці стали вриватися, а ОСОБА_6 хотів скалкою, яка була у нього в руках, закрити вхідні двері, але скалка туди не влізла, почалася між ними боротьба, його скрутили, а другий хлопець втік. Претензій матеріального характеру до обвинувачених вона не має, тепер їй шкода цих молодих хлопців, просила призначити покарання на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ТДВ «Продсервіс» ОСОБА_9 пояснив, що свідком злочину він не був. ОСОБА_2 є його тещею, працює в магазині продавцем, після скоєного злочину вона зателефонувала йому, а він вже викликав поліцію. Коли він приїхав, то в магазині був ОСОБА_6, наряд поліції, розкидані цигарки, розбита бутила горілки. Коли телефонувала ОСОБА_2, то вона була в шоковому стані, сказала, що сталося пограбування з ножем, а згодом виявилось, що ножі просто лежали. Зазначив, що була вкрадено близько 4-х тисяч гривень, одна пляшка горілки «Хлібний дар», а написали дві. Претензій матеріального характеру до обвинувачених не має, матеріальна шкода відшкодована ними добровільно, просив їх суворо не наказувати.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є співробітником поліції. 16.01.2018 року поступило повідомлення, що двоє невідомих намагаються пограбувати магазин. Вони приїхали в магазин зі службою охорони. На підлозі в магазині лежав ОСОБА_6, руки у нього були зв'язані хустиною, були двоє людей, які затримали його, та 2 продавці. Жінки були налякані, розповіли, що зайшли двоє невідомих чоловіків в банданах, вимагали гроші, один держав двері. Біля порога в магазині був відірваний карман, там був мобільний телефон. ОСОБА_6 казав, що він не причетний до цього, просто зайшов в магазин.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що є працівником поліції. Черговий міськвідділу зателефонував та повідомив, що 2 невідомих намагаються пограбувати магазин по Мелітопольському шосе. Коли приїхали в магазин, то побачили одного затриманого ОСОБА_6, інший нападник втік.

Крім показань обвинувачених, потерпілих та представника потерпілого, свідків, винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та документами, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що відомості про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення 16.01.2018р. внесено до ЄРДР за №12018080130000147 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 187 КК України;

- протоколом прийняття усної заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 16.01.2018 року, в якій вона повідомила про обставини події вчиненого злочину та завдану матеріальну шкоду, що до неї не застосовувалося фізичне насильство або погроза його застосування, не заподіяні тілесні ушкодження;

- протоколом огляду місця події від 16.01.2018 року та фотознімками до нього, в ході якого оглянуто магазин «Продсервіс 125», що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольске шосе, буд. 106, та територія розміром 10x10 перед входом до вказаного магазину, де було виявлено та вилучено: шапку синього кольору «Shado», мобільний телефон «LG» чорного кольору, фрагмент куртки чорного кольору, розбиту пляшку горілки «Хлібний дар» ємністю 0,7 л, дерев'яну скалку довжиною 40 см, ніж довжиною леза 24 см, шириною 4 см, ніж довжиною леза 20 см, шириною 2,4 см, змив речовини бурого кольору разом з контрольним тампоном;

- протоколом огляду від 19.01.2018 року та фотознімками до нього, в ході якого оглянуто паперовий пакет (конверт), який знаходиться в кабінеті №416 Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно пояснювальних написів в даному пакеті знаходиться мобільний телефон LG-Fm radio, ІМЕІ 35996001647242700, в якому сім карта оператора Vodafone, вилучені 16.01.2018 року під час огляду місця події за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 106;

- заявою ОСОБА_5 від 20.01.2018 року, відповідно до якої останній добровільно надав слідчому для вилучення свою куртку, в яку був одягнений на момент скоєння правопорушення;

- протоколом огляду від 20.01.2018 року та фототаблицею до нього, в ході якого оглянуто чоловічу куртку, яку добровільно видав для огляду та вилучення підозрюваний ОСОБА_5, та встановлено, що на куртці відсутня тканина в районі кишені, а саме, ліва кишеня;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2018 року та диском з відеозаписом слідчого експерименту, за участю потерпілої ОСОБА_2, в ході якого потерпіла показала та розповіла про обставини скоєного 16.01.2018р. близько 19.00 год. злочину у магазині «Продукти №125» ТДВ «Продсервіс», що розташований за адресою: м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 106;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.01.2018 року та диском з відеозаписами слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5, в ході якого підозрюваний розповів про обставини скоєного ним злочину, також зазначив, що приблизно викрав з магазину 3000 гривень, пляшку горілки «Хлібний Дар» 0,7 літра. В момент злочину мав при собі мобільний телефон, але коли його намагалися затримати люди, хватали його за одяг, в результаті вирвали кишеню куртки, в якій був мобільний телефон, тобто телефон залишився десь на місці злочину, також при собі була шапка, яку також загубив, коли втікав. Після того, як вчинив злочин, направився на вулицю Морозова (Північну), в цей же день був затриманий працівниками поліції. Також показав та розказав, як вчиняв злочин 16.01.2018р.;

- розпискою ОСОБА_3, відповідно до якої останній отримав від слідчого грошові кошти в сумі 403 грн.;

- розпискою ОСОБА_3, відповідно до якої останній отримав від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 3645 грн. в якості відшкодування причиненого збитку.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України за наступних обставин: 16.01.2018 року приблизно о 19 годині ОСОБА_5 та ОСОБА_14 CO., маючи умисел на заволодіння чужим майном, із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь розподіливши між собою злочинні ролі, пересвідчившись, що у магазині «Продукти №125» ТДВ «Продсервіс», що розташований за адресою: м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 106, відсутні покупці проникли до нього після чого одразу вчинили напад на ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Під час нападу, на виконання спільного та узгодженого між собою плану, ОСОБА_5 підійшов до потерпілої ОСОБА_2 та, утримуючи свою праву руку у внутрішньому нагрудному кармані куртки вдягненої на ньому, погрожуючі потерпілій застосуванням фізичного насильства, тобто висловлюючи погрозу застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, став вимагати повідомити місце знаходження виручених від продажу товарів грошових коштів, яку потерпіла ОСОБА_2 сприйняла як реальну погрозу життю та здоров'ю. В цей же час, ОСОБА_14 CO., реалізовуючи спільний злочинний план, знаходячись в тамбурному приміщенні магазину, утримуючи в руці дерев'яну скалку та погрожуючі потерпілій ОСОБА_4 застосуванням фізичного насильства, тобто висловлюючи погрози застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за допомогою власної фізичної сили, тримав ручку дверей, через які здійснюється вхід до тамбурного приміщення магазину з метою недопущення до магазину осіб, які б могли перешкодити вчиненню злочину, з метою доведення їх спільного з ОСОБА_5 злочинного умислу на незаконне збагачення. Під час вчинення розбійного нападу потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4П, сприйняли погрози застосування до них насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, висловлені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як реальну небезпеку для свого життя та здоров'я, внаслідок чого, усвідомлюючи можливість реалізації вказаних погроз, не вчиняли активних дій, спрямованих на припинення злочину. В процесі розбійного нападу ОСОБА_15 та ОСОБА_5 заволоділи грошовими коштами в сумі 3825 гривень, двома пляшками горілки «Хлібний Дар» ємністю 0,7 л. вартістю 111 гривень 40 копійок кожна, а всього на суму 4047 гривень 80 копійок, чим завдали ТДВ «Продсервіс» майнову шкоду на вищевказану суму.

На підтвердження цієї правової кваліфікації, яка інкримінована обвинуваченим, прокурором було надано матеріали кримінального провадження, які були судом досліджені, також за клопотанням прокурора допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Під час розгляду провадження по суті судом забезпечено дотримання вимог ст.ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені всі докази, надані суду.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких між іншим, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Так, відповідно до ст.ст. 8, 9, 17 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 4, 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009 року, грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Грабіж вважається закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Розбій як злочин проти власності – це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа вина особа майном потерпілого чи ні.

Розрізняючи грабіж та розбій за їх кваліфікуючими ознаку, щодо вчинення його із застосуванням насильства, слід виходити, що по грабіжу – під насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого – це умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, а також вчиненні інших насильницьких дій за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. По розбою – під насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я – це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначної втрати працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для житгя чи здоров'я.

При цьому, стороною обвинувачення як на погрозу застосування ОСОБА_5 насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу – потерпілій ОСОБА_2 – зазначено, що ОСОБА_5 утримував свою праву руку у внутрішньому нагрудному кармані куртки вдягненої на ньому, чим погрожував потерпілій застосуванням фізичного насильства, небезпечного для її життя чи здоров'я.

Проте в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заперечував факт погроз потерпілій ОСОБА_2 застосування насильства, небезпечного для її життя чи здоров'я. Сама потерпіла ОСОБА_2 зазначила в судовому засіданні, що вона дуже злякалася не тієї руки обвинуваченого за пазухою, яку він час від часу доставав і вона бачила, що в його руці нічого немає, а того, що в нього було закрите обличчя, також вона зазначила, що ОСОБА_5 фізичного насилля до неї не застосовував, не замахувався на неї, за робочі ножі, які були у неї на прилавку, не брався, хоча проходив мимо них, ніякими сторонніми предметами не погрожував. Крім того, з дослідженого в судовому засіданні протоколу прийняття усної заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 16.01.2018 року, вона повідомила про обставини події вчиненого злочину та завдану матеріальну шкоду, а також що до неї не застосовувалося фізичне насильство або погроза його застосування, їй не заподіяні тілесні ушкодження.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 стороною обвинувачення як на погрозу застосування ним насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу – потерпілій ОСОБА_4, зазначено, що він, утримуючи в руці дерев'яну скалку та погрожуючі потерпілій ОСОБА_4 застосуванням фізичного насильства.

Проте в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заперечував факт погроз потерпілій ОСОБА_4 застосування насильства, небезпечного для її життя чи здоров'я, пояснював, що цією скалкою він намагався закрити вхідні двері і потерпілій нею не погрожував. Сама потерпіла ОСОБА_4 також зазначила в судовому засіданні, що її налякало те, що у обвинувачених були закриті обличчя, в руках у ОСОБА_15 була скалка, проте він нею їй не погрожував, намагався цією скалкою закривати вхідні двері.

За таких обставин суд вважає, що в ході судового розгляду не було встановлено, що до потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з боку обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були погрози застосування фізичного насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Проте, враховуючи вік потерпілих та обвинувачених, їх фізичний стан, вечірній час скоєння кримінального правопорушення та самі обставини його скоєння, зокрема, закриті обличчя обвинувачених, вимога передати грошові кошти, утримання дверей, все це давало потерпілим підстави хвилюватися за наслідки таких дій і розцінювати їх як погрозу, але суд вважає, що за вищезазначених обставин цю погрозу необхідно розцінювати як погрозу застосування насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров 'я потерпілих.

Крім того, суд критично відноситься до показів обвинувачених в частині того, що до скоєння кримінального правопорушення між ними не було попередньої змови, оскільки їх спільні дії в приміщенні тамбуру магазина були узгодженими та послідовними, також до цього вони придбали і мали при собі бандани, дерев’яну скалку, тому суд сприймає їх позицію в цій частині намаганням уникнути відповідальності та вважає, що між обвинуваченими була попередня змова на відкрите викрадення чужого майна, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про їх попередню домовленість на завдання чи погрозу завдання насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого.

Також суд вважає не обгрунтованою позицію захисту в частині того, що в діях обвинувачених немає такої кваліфікуючої ознаки як проникнення у інше приміщення, оскільки всі події відбувалися у робочий час магазину, проте, як було встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 з метою відкритого викрадення чужого майна заходив за прилавок, де з касового апарату він викрав грошові кошти, а також у підсобне приміщення з обмеженим доступом для сторонніх осіб, де знаходився сейф, з якого він також викрав грошові кошти.

А також підлягає уточненню обсяг викраденого майна, оскільки з пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він з місця скоєння злочину взяв одну пляшку горілки «Хлібний дар», яку тікаючи з магазину розбив на порозі, а не дві ємністю по 0,7л., вартістю 111,40 грн. кожна, як зазначено в обвинувальному акті. Ці ж пояснення обвинуваченого також підтвердили в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілого ТДВ «Продсервіс» ОСОБА_9, які пояснили, що була вкрадена одна пляшка горілки «Хлібний дар», а не дві, яку обвинувачений розбив на порозі, коли тікав з магазину.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України – напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Так, з об'єктивної сторони, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 КК України характеризується в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, що зазнала нападу, або погрозою застосування такого насильства. Проте в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачені до потерпілих застосовували погрози застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих.

За таких обставин дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів прийшла до переконання, що поза розумним сумнівом вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України доведена.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 65 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченими, відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно зі ст.66 КК України судом визнається добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, що обтяжує покарання ОСОБА_5, згідно зі ст. 67 КК України судом визнається рецидив злочину та скоєння злочину відносно особи похилого віку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6, згідно зі ст. 67 КК України судом визнається скоєння злочину відносно особи похилого віку.

Також колегія суддів враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5, який неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте на шлях виправлення не став, має не зняті та непогашені судимості, має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_11, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2016 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, за місцем проживання характеризується задовільно, та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме це покарання на думку колегії суддів найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2016 року з діагнозом: вживання каннабісу зі шкідливими наслідками, колегія суддів приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Під час кримінального провадження цивільні позову не пред'являлися, завдана шкода була відшкодована в повному обсязі (розписка від 26.01.2018р.).

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

До обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, колегія суддів –

З а с у д и л а :

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Строк тримання під вартою рахувати ОСОБА_5 з моменту його фактичного затримання – з 17.01.2018 року з 03 год. 30 хв.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.

ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_14 у вигляді домашнього арешту – до набрання вироком законної сили залишити без змін. Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні в камері схову Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області по квитанції №28/р/2018: шапка, фрагменти розбитої пляшки з-під горілки «Хлібний Дар», змив речовини бурого кольору та контрольний змив, фрагмент куртки, дерев'яна скалка, бандана – знищити; 2 ножі – повернути за належністю представнику потерпілого ТДВ «Продсервіс» ОСОБА_9; чоловічу куртку та мобільний телефон «LG FM Radio» – повернути за належністю ОСОБА_5; грошові кошти в сумі 403,00 грн., передані 17.01.2018р. під розписку представнику потерпілого ТДВ «Продсервіс» ОСОБА_9 – залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Судді:

О.М. ОСОБА_16 ОСОБА_17 Троценко