Ухвала суду № 80316532, 06.03.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6631/18

2-п/303/17/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої - судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 грудня 2018 року по справі № 303/6631/18, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2019 року заявник ОСОБА_2 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду із заявою про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 27.12.2018 року по справі №303/6631/18.

Заяву про перегляд заочного рішення мотивує тим, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2018 року у справі №303/6631/18 задоволено позовну заяву ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 Однак, у випадку якби вона (ОСОБА_2В.) була присутня в суді під час розгляду справи, мала можливість захистити свої права, подати докази і клопотання, рішення суду від 27.12.2018 року було б інше. Зазначає, що володіє доказами, які мають істотне значення для справи і бажає останні подати в судовому засіданні.

Також звертає увагу на те, що при розгляді справи судом прийнято до уваги суму матеріальних збитків, яка визначена висновком автотоварознавчої експертизи № 122 від 09.10.2017 року, яка проведена на замовлення позивача судовим експертом ОСОБА_5 та становить 1 160 672,22 грн.

02 липня 2018 року позивач отримав страхове відшкодування від ПАТ «СК «Перша» в сумі 99000 грн. Тому, ціна позову була ним встановлена шляхом визначення різниці між розміром матеріальних збитків та сумою зазначеного страхового відшкодування, така склала 1061672,22 грн. Доказами, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог є факти відсутності: належних і допустимих у справі, які підтверджують розмір збитків; необхідності у проведенні великої кількості з виконаних ремонтних робіт, які перелічені у експертному висновку; необхідності заміни значної кількості з вказаних у висновку деталей і агрегатів.

Крім того, судом не встановлено і не досліджено всіх обставин справи, зокрема (але не виключно), чи фактично проведено відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_1, хоча дані відомості мають суттєве значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Доказами, на які посилався суд, ухвалюючи оскаржуване рішення є недопустимими та неналежними, так як автотоварознавча експертиза проведена незаконно, з порушенням процедури визначеної законом, застосована експертом методика є невірною, коефіцієнти та вихідні дані помилкові. Так, відповідно до вступної частини Висновку №122 від 09жовтня 2017 року, автотоварознавче дослідження автомобіля НОМЕР_2, проведено на підставі заяви позивача, а не відповідного договору. Натомість, сам договір згадується у протоколі огляду колісного транспортного засобу №122 від 04.10.2017 року як підстава проведення такого. Таким чином, експертне дослідження №122 виконано без належних правових підстав, не може вважатись допустимим доказом в розумінні ч.1 ст. 78 ЦПК України, не містить необхідних реквізитів і тим самим не відповідає встановленому нормативному зразку та ст.ст.102, 106 ЦПК України.

Відсутність обґрунтованих підстав призначення експертизи у справі, а також інформації про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Таким чином, висновок експерта №122 від 09.10.2017 року не може вважатись допустимим доказом у розумінні ст.ст. 78, 89 ЦПК України. Також, зазначає. Що у дослідницькій частині висновку (п.1.1) експерт зазначив, що строк експлуатації автомобіля становить 7,25 років (з 15.06.2010). Однак, таке твердження не відповідає дійсності та суперечить методиці. Експлуатаційний строк досяг 7 років 15.06.2017 року, а 7,25 років — 15.09.2017 року. Враховуючи. Що ДТП мала місце 28.09.2017 року, експлуатаційний строк автомобіля перевищує 7,25 років та становить приблизно 7,28 років. Так, завищення експертом показник середньорічного пробігу вплинуло на формування коефіцієнту зносу автомобіля, коефіцієнту коригування ринкової вартості транспортного засобу, а також на вартість відновлювального ремонту та загальну суму матеріальних збитків. Також, вартість деталей обшивки салону та їх зміни є значною і включені експертом у розмір матеріальних збитків, то їх заміна за рахунок позивача не відповідає закону, та як не є доведеним факт їх ушкодження внаслідок ДТП. Також зазначає, що без проведення додаткового дослідження стосовно стану двигуна, КПП, трансмісії, передньої та задньої підвіски, системи кондиціонування експертом визначено, що останні необхідно замінити, що є незаконним. Так як ці деталі не були ушкоджені в ході ДТП, так як в протоколі огляду, складеного працівниками поліції в день ДТП про їх механічні ушкодження не вказано. У разі якщо власник транспортного засобу відремонтував пошкоджений автомобіль, тобто залишив його собі, не бажає його передавати відповідачу та відповідно не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Заявник та її представник в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримали з наведених вище підстав, просили її задоволити.

Представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Разом із заявою про перегляд заочного рішення до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення

Відповідно до частини третьої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 4 ст. 284 ЦПК України).

Як підставу для поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що її не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки її місце проживання офіційно зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а поштова кореспонденція помилково направлялася судом на адресу с.Білки, вул.І.Франка, 209, Іршавського району, Закарпатської області.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.43) відповідачу ОСОБА_2 направлялася судова повістка про виклик до суду. Дана повістка направлена 15.11.2018 року за адресою с.Білки, вул.І.Франка, 209, Іршавського району, Закарпатської області, розгляд справи відбувся 11.12.2018 року, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с.49).

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції на ім’я ОСОБА_2, яке підписано без зазначення фамілії та ініціалів (а.с.46), отже встановити факт отримання вказаного повідомлення саме відповідачем ОСОБА_2 неможливо.

Відповідно до ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на наведене, в суду є підстави для поновлення ОСОБА_2 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 грудня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму 1061672,22 грн. (один мільйон шістдесят одна тисяча сімдесят дві гривні 22 коп.) у відшкодування матеріальної шкоди, та 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять) грн. - судового збору.

При ухваленні вищевказаного рішення, судом було досліджено та надано відповідну оцінку доказами, а саме: Постанова Мукачівського міськрайонного суду від 04.12.2017 року; Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 30.11.2016 року; заяву ОСОБА_4 На виплату страхового відшкодування; історію по картковому рахунку про виплату страхового відшкодування від ПАТ «СК «Перша» в сумі 99000,00 грн.; Висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 09.10.2017 року №122. З огляду на це судом було досліджено та надано оцінку доказам на які посилається заявник, як на підставу для перегляду вказаного заочного рішення.

На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у заяві про перегляд заочного рішення заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обгрунтування заяви про перегляд заочного рішення непогодження з винесеним рішенням по суті та вказує лише на необхідність переоцінки існуючих доказів, оцінку яким суд вже дав при розгляді справи, а отже відсутні підстави для скасування судового рішення, тому заява про його перегляд підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.2260, 287, 288. 354, 355 суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - задоволити.

Поновити строк ОСОБА_2 для подання заяви про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2018 року по справі № 303/6631/18.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 27 грудня 2018 року по справі № 303/6631/18 - залишити без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Роз’яснити заявнику про його право на апеляційне оскарження заочного рішення суду в загальному порядку, передбаченому ст.ст.354-355 ЦПК України, а саме на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту постановлення ухвали безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали виготовлено 06.03.2019 року.

Головуюча Л.В.Курах