Рішення № 80315363, 21.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2019 року № 826/10685/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО"доМіністерства юстиції Українитреті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Заставенко Анна Вікторівна, Державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Куліков Денис Борисович, Державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Петрик Дмитро Олексійович, Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області - Хиба Анна Володимирівна, ОСОБА_8, Нотаріус Обухівської районної державної нотаріальної контори - Плющ Наталія Василівна, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗА-Л"провизнання протиправним та скасування наказу в частині, скасування рішення та записівпредставники позивача - Чердаклієв С.В.;

учасників справи: відповідача - Степаненко Т.М.;

третіх осіб - не з'явилися,

(в судовому засіданні 21.02.2019, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" (адреса місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 84 В, ідентифікаційний код - 39046613) (далі - позивач або ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО") подало на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код - 00015622) (надалі - відповідач або МЮ України або МЮУ або Суб'єкт розгляду скарги), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 984/5 від 04.04.2018, в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2015 № 19059623, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А.В., від 10.10.2014 № 16375355, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петриком Д.О., від 26.01.2015 № 18863369, від 26.01.2015 № 18853863, від 10.02.2015 № 19236265, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліковим Д.Б., від 14.08.2015 № 23678528, прийнятого державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хибою А.В., від 13.10.2017 № 37561451, прийнятого нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Плющ Н.В.;

- скасувати рішення ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, № 40490409, в частині скасування іншого речового права № 8594728 (спеціальний розділ) від 28.01.2015, № 7282521 (спеціальний розділ) від 09.10.2014, № 8500105 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 8495247 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 10809399 (спеціальний розділ) від 11.08.2015, № 22814993 від 11.08.2015, № 8680007 (спеціальний розділ) від 09.02.2015;

- скасувати, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, записи про скасування державної реєстрації іншого речового права № 8594728 (спеціальний розділ) від 28.01.2015, № 7282521 (спеціальний розділ) від 09.10.2014, № 8500105 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 8495247 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 10809399 (спеціальний розділ) від 11.08.2015, № 22814993 від 11.08.2015, № 8680007 (спеціальний розділ) від 09.02.2015, внесені на підставі рішення ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, № 40490409.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірний наказ, в оскаржуваній частині, прийнятий всупереч вимогам законодавства та поза межами повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством України, тобто прийнятий протиправно, порушує права позивача, а тому він підлягає скасуванню. Також позивач наголошує, що оскільки за протиправним наказом Міністерства юстиції України № 984/5 від 04.04.2018, ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, винесено рішення № 40490409, на підставі якого 04.04.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено записи про скасування державної реєстрації іншого речового права № 8594728 (спеціальний розділ) від 28.01.2015, № 7282521 (спеціальний розділ) від 09.10.2014, № 8500105 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 8495247 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 10809399 (спеціальний розділ) від 11.08.2015, № 22814993 від 11.08.2015, № 8680007 (спеціальний розділ) від 09.02.2015, підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо часткового скасування рішення ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, № 40490409, з скасуванням записів про скасування державної реєстрації іншого речового права внесених на підставі цього рішення, оскільки вони є взаємопов'язаними з первинною позовною вимогою та спрямовані задля настання реальних правових наслідків щодо відновлення порушеного права позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/10685/18; відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено справу до розгляду у підготовче засідання на 30.08.2018; залучено фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Заставенко Анну Вікторівну, Державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Кулікова Дениса Борисовича, Державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Петрика Дмитра Олексійовича, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області - Хибу Анну Володимирівну, ОСОБА_8, нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори - Плющ Наталію Василівну, ОСОБА_10, ОСОБА_16, та юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗА-Л" в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору (в рішенні скорочено - треті особи: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 відповідно, разом - треті особи); задоволено клопотання ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" про витребування доказів; витребувано від Міністерства юстиції України належним чином засвідчену копію рішення № 40490409, винесеного ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Судовими повістками від 15.08.2018 судом викликано учасників справи у судове засідання на 04.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 08.11.2018; судом витребувано повторно у Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України належним чином завірені копії рішення № 40490409, прийнятого ОСОБА_15.

У судових засіданнях 08.11.2018, 13.12.2018 та 05.02.2019 судом оголошувалась перерва.

21.02.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив, за викладених у мотивувальній частині позовної заяви підстав, задовольнити позов.

Представник відповідача наголосив на наявності підстав для відмови в задоволенні позову повністю, за наведених у відзиві обставин. Зокрема, акцентує на необґрунтованості тверджень про: порушення скаржниками строку для подачі скарги; відсутність повноважень у МЮ України на розгляд скарги; неналежне повідомлення ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" про час та місце розгляду скарги.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Суд відмічає, що треті особи в судові засідання 05.02.2019 та 21.02.2019 не з'явилися. Про час та місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином.

Зважаючи на повторну неявку третіх осіб в судове засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вказаних учасників справи, що, відповідно, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів згідно ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.03.2018 адвокатом Гребенем О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших (включаючи третіх осіб 1, 2, 3, 8, 10, 11, по змісту рішення - Скаржники) подано до МЮ України скаргу «На рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)» від 12.03.2018.

Позивач зазначає, що 23.04.2018 на його адресу надійшло поштове відправлення від Міністерства юстиції України, з якого стало відомо, що 04.04.2018 МЮУ прийнято наказ № 984/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень» (нижче - Наказ або Спірний наказ або Оспорюваний наказ), відповідно до якого скаргу адвоката Гребеня О.О. від 12.03.2018 задоволено частково, а саме вирішено, в тому числі:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2015 № 19059623, від 10.10.2014 № 16375355, від 26.01.2015 № 18863369, від 26.01.2015 18853863, від 14.08.2015 № 23678528, від 10.02.2015 № 19236265, прийняті державними реєстраторами, від 13.10.2017 № 37561451, прийняте нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори - Плющ Наталією Василівною;

- виконання пункту 2 наказу покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

Як відзначає ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО", Оскаржуваний наказ видано на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (в подальшому - Комісія) від 26.03.2018, складеного за результатами розгляду скарги адвоката Гребеня О.О. в інтересах ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_20 та інших від 12.03.2018, зареєстрованої в МЮ України за № 7669-33-18.

26.04.2018, з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №№: 122045830, 122044992, 122047798, 122046525, 122044085, 122047243, позивачу стало відомо, що 04.04.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення № 40490409 Департаментом державної реєстрації МЮУ, ОСОБА_15 скасовано записи про інше речове право № 8594728 (спеціальний розділ) від 28.01.2015, № 7282521 (спеціальний розділ) від 09.10.2014, № 8500105 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 8495247 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 10809399 (спеціальний розділ) від 11.08.2015, № 22814993 від 11.08.2015, № 8680007 (спеціальний розділ) від 09.02.2015.

На думку позивача, Наказ в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2015 № 19059623, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Заставенко А.В., від 10.10.2014 № 16375355, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Петриком Д.О., від 26.01.2015 № 18863369, від 26.01.2015 № 18853863, від 10.02.2015 № 19236265, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - Куліковим Д.Б., від 14.08.2015 № 23678528, прийнятого державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області - Хибою А.В., від 13.10.2017 № 37561451, прийнятого нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори - Плющ Н.В., прийнятий протиправно, без належного об'єктивного з'ясування обставин, таким, що порушує права позивача, тому він підлягає скасуванню в наведеній частині.

ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" акцентує, що з метою встановлення факту протиправності дій відповідача щодо оформлення та видачі оскаржуваної частини Наказу, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарги.

Так, позивач, по-перше, наголошує, що Комісією, в порушення п.п. 3-7, 9-11 «Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1128 (в рішенні - Порядок), не було перевірено коли Скаржники дізналися чи могли дізнатися про порушених їхніх прав діями державних реєстраторів, що свідчить про недотримання порядку розгляду скарг в частині встановлення факту дотримання ними строку подання скарги; не повідомлено ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" про час та місце розгляду скарги по суті; не надано позивачу, як заінтересованій особі, копії скарги та доданих до неї документів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

По-друге, скасування реєстраційних записів іншого речового права № 8594728 (спеціальний розділ) від 28.01.2015, № 7282521 (спеціальний розділ) від 09.10.2014, № 8500105 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 8495247 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 10809399 (спеціальний розділ) від 11.08.2015, № 22814993 від 11.08.2015, № 8680007 (спеціальний розділ) від 09.02.2015 в Державному реєстрі прав, за рішенням ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації МЮУ, № 40490409 від 04.04.2018, винесеного на підставі Оскаржуваного наказу, порушує права ТОВ «ДЕРЕМЕЗНА-АГРО», як орендаря земельних ділянок, що належать Скаржникам.

Також позивач стверджує про обґрунтованість заявлених похідних вимог щодо часткового скасування рішення ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, № 40490409, з скасуванням записів про скасування державної реєстрації іншого речового права внесених на підставі відповідного рішення, оскільки такі вимоги є взаємопов'язаними з первинною позовною вимогою та спрямовані задля настання реальних правових наслідків щодо відновлення порушеного права позивача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач подав на розгляд суду відповідний позов, зауваживши в ньому процедурні порушення розгляду відповідачем скарги, що є підставами для скасування Наказу, а також про скасування рішень і записів, що стали результатом його прийняття.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві відмітив, що враховуючи надання Скаржниками Суб'єкту розгляду скарги інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.01.2018 та вичерпних пояснень щодо обставин за яких Скаржники дізналися про порушення своїх прав, Комісія дійшла висновку про обґрунтованість наведених ними доводів та прийняття їх до уваги, у зв'язку із чим відсутніми були підстави для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги.

МЮ України звертає увагу, що Комісією було як направлено на адресу ТОВ «ДЕРЕМЕЗНА-АГРО» копії скарги, що підтверджується листом від 19.03.2018 № 2/7669-33-18/19К, так і повідомлено останнього про розгляд скарги.

Крім цього, відповідач примічає, що викладений Комісією, за наслідками розгляду скарги адвоката Гребеня О.О. в інтересах ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_20 та інших від 12.03.2018, висновок, свідчить про здійснення державними реєстраторами державної реєстрації прав оренди з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, а тому наявними були підстави для скасування оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (скорочено - Закон), «Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації», «Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», затв. Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 за № 37/5 (за текстом - Положення), та іншими нормативно-правовими актами, виданими на їх виконання (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження Наказу, суд констатує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За п.п. 1, 2 «Положення про Міністерство юстиції України», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно пп. 8310 п. 4 «Положення про Міністерство юстиції України», Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту та приймає обов'язкові до виконання рішення.

Мін'юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням (п. 10 наведеного Положення).

Зважаючи на приписи «Положення про Міністерство юстиції України», слід зауважити, що МЮ України розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту та приймає обов'язкові до виконання, у формі наказу, рішення, чим, як центральний орган виконавчої влади, який наділений публічно-владними управлінськими функціями на підставі законодавства, здійснює реалізацію своєї компетенції в рамках процедури розгляду відповідних скарг, яка (процедура) включає в себе розгляд скарг та прийняття обов'язкових до виконання рішень.

Пунктом 13 означеного Положення встановлено, що для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мін'юсті можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 за № 37/5 затверджено «Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», в силу пп. 1-3 р. І якого, Положення визначає порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а також права та обов'язки її членів. Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства.

Поряд з цим, постановою № 1128 від 25.12.2015 Кабінету Міністрів України затверджено «Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації», в п. 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова. Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Організаційне забезпечення діяльності комісії, підготовку матеріалів для розгляду комісією, а також підготовку на основі протоколу засідання комісії проекту висновку комісії та проекту наказу Міністерства юстиції України здійснює Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (пп. 1, 8, 9 р. ІІІ Положення).

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що: 1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації; 2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (п.п. 12, 14 Порядку).

Таким чином, діяльність комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка забезпечує розгляд скарг суб'єктом розгляду скарги - Мін'юстом та його територіальними органами, включає надання висновку, на підставі якого останніми приймається мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, являє собою невід'ємну частину процедури розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, а тому, як прийнятий комісією висновок, так і прийняте на його підставі суб'єктом розгляду скарги рішення у формі наказу, мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності Спірного наказу, необхідним є перевірка судом висновку від 26.03.2018 та Наказу на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

В контексті нормативного регулювання спірних правовідносин, суд акцентує увагу на такому.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Вказаний нормативно-правовий акт, поряд з правовим регулюванням питань, наприклад, системи органів та суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, до яких, між іншим, відносяться: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно, регулює питання порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так, за ч. 1 ст. 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган (ч. 2 ст. 37 Закону).

Наведені приписи ст. 37 Закону визначають компетенцію Міністерства юстиції України та територіальних органів Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав.

За ч. 3 ст. 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Виходячи з положення частини третьої статті 37 Закону, визначеним є строк, протягом якого рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів, зокрема впродовж 60 календарних днів з дня а) прийняття рішення, що оскаржується, або б) з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 37 Закону, днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 37 Закону).

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства (ч. 8 ст. 37 Закону).

З правових конструкцій ч.ч. 3, 5, 6, 8 ст. 37 Закону випливає, що протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа, дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, до суб'єкта розгляду скарги, особою, яка вважає, що її права порушено, може бути подано скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України. При цьому, окрім дотримання суб'єктом подачі скарги вимог щодо змісту/оформлення скарги, скаржником повинно бути дотримано вимоги Закону щодо строків подання скарги, що, в свою чергу, впливає на прийняття Міністерством юстиції України та його територіальними органами мотивованого рішення про відмову у задоволенні скарги або задоволення (повне чи часткове) скарги.

Частина дев'ята статті 37 Закону встановлює, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, «Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації» визначається процедура розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.

Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом (п. 2 Порядку).

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд. Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах (п. 3 Порядку).

З огляду на приписи п. 3 Порядку, слід вказати, що вимоги ст. 37 Закону, яких має дотримуватися скаржник при поданні скарги, знаходять своє відображення у означеному п. 3 Порядку.

І. В частині питання перевірки Комісією обставин пропущення скаржниками строків на подачу скарги від 12.03.2018, суд зазначає наступне.

Як вже було установлено судом, в березні 2018 року адвокатом Гребенем О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_22, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_39, ОСОБА_57, ОСОБА_11, ОСОБА_24, ОСОБА_58, ОСОБА_10, ОСОБА_1 подано до МЮ України скаргу б/н «На рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)» від 12.03.2018.

Відповідна скарга зареєстрована у МЮУ 13.03.2018, про що свідчить проставлена відділом діловодства вказаного державного органу вхідна відмітка за № 7669-33-18.

У скарзі від 12.03.2018, з-поміж іншого, зазначено, що: «Впродовж останніх років скаржники не використовували належні їм земельні ділянки, не вчиняли жодних правочинів щодо таких ділянок та не передавали правовстановлюючі документи на ділянки жодним особам, а відтак й не відслідковували відомості з державних реєстрів що до ділянок. Договори оренди земельних ділянок належних скаржникам, що нібито укладено ними з TOB "Деремезна-Агро", TOB "Агро-ІВ", CTOB "Україна", TOB «Семеннівське» та TOB "Германівське" насправді жодним зі скаржників не укладались, а факт існування таких договорів став відомий їм з відомостей Інформаційних довідок, отриманих ними 25.01.2018, 06.02.2018. Таким чином, скаржники, упродовж періоду часу до отримання 25.01.2018 та 06.02.2018 Інформаційних довідок щодо належних їм земельних ділянок, не знали та не могли дізнатись про прийняття оскаржуваних рішень, які порушують їх законні права. Виходячи з того, що скаржники дізнались про порушення їх прав з відомостей Інформаційних довідок, датою формування яких є 25.01.2018 та 06.02.2018, строк на оскарження рішень слід рахувати з 25.01.2018 та 06.02.2018, що свідчить про подання 05.03.2018 скарги в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 37 Закону».

У відповідності до п.п. 5, 7 Порядку, перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги. У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Таким чином, в силу п.п. 5, 7 Порядку на підставі висновку комісії про встановлення: а) порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, б) вимог щодо оформлення скарги, який (висновок) складається комісією перед розглядом скарги по суті, суб'єкт розгляду скарги приймає мотивоване рішення, у формі наказу, про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті.

Відповідно до п. 1 р. І Положення, воно визначає порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок), забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства (п.п. 2, 3 р. І Положення).

В силу п. 5 р. ІІ Положення, член комісії має право: 1) ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії; 2) брати участь у вивченні матеріалів справи та їх перевірці; 3) перевіряти відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 4) подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються; 5) брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; 6) висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді; 7) вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

За п. 8 р. ІІІ Положення, рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії повинен містити такі відомості: дата, час та місце його складення; перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; реквізити та суть скарги, розгляд якої здійснюється комісією; відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги; окрема думка члена комісії у разі її наявності та оформлення у письмовому вигляді; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб'єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про необхідність складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена частинами першою-п'ятою статті 166-11 та статтею 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв'язку зі скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв'язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб'єкта, що буде вчиняти такі дії.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Отже, зважаючи на п. 3 р. І, п. 5 р. ІІ, п. 8 р. ІІІ Положення та п. 8 Порядку, в їх сукупності, варто зауважити, що керуючись у своїй діяльності Конституцією України, законами України, Положенням та іншими актами законодавства, Комісія, за наслідками розгляду на своєму засіданні скарги, приймає висновок, який повинен містити, зокрема, відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги. При цьому, як член комісії, так і комісія вправі здійснювати перевірку всіх матеріалів справи, а відповідно і обставин, викладених в межах поданої скарги.

Судом встановлено, що у своєму висновку б/н від 26.03.2018, не зважаючи на зазначення у скарзі від 12.03.2018 обставин про: не використання Скаржниками належних їм земельних ділянок; не вчинення жодних правочинів щодо таких ділянок; не передання правовстановлюючих документів на ділянки жодним особам; укладення ними договорів оренди земельних ділянок з TOB "Деремезна-Агро"; Комісією не зазначено про встановлення наявності обставин дотримання Скаржниками вимог Закону щодо строків подання скарги від 12.03.2018, оскільки не перевіреними були обставини передавання TOB "Деремезна-Агро" третіми особами 1, 2, 3, 8, 10, 11 правовстановлюючих документів на належні їм земельні ділянки, вчинення правочинів щодо їх ділянок та укладення договорів оренди земельних ділянок з TOB "Деремезна-Агро", факт чого, в той же час, підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди землі: № 42 від 01.01.2015, укладеного між TOB "Деремезна-Агро" та ОСОБА_1; № 49 від 01.04.2014, укладеного між TOB "Деремезна-Агро" та ОСОБА_2; № 60 від 01.01.2015, укладеного між TOB "Деремезна-Агро" та ОСОБА_3; № 104 від 16.09.2014, укладеного між TOB "Деремезна-Агро" та ОСОБА_8; № 80 від 01.08.2015, укладеного між TOB "Деремезна-Агро" та ОСОБА_10; № 16 від 01.01.2015, укладеного між TOB "Деремезна-Агро" та ОСОБА_16.

Додатково суд примічає, що факт виконання зауважених договорів в певний період з боку TOB "Деремезна-Агро" на користь третіх осіб 1, 2, 3, 8, 10, 11 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: накладних на оплату; відомостями на оплату грошей; фіскальними чеками про переказ коштів.

За таких обставин, на думку суду, саме лише посилання Комісією у висновку про обізнаність Скаржниками тільки у січні та лютому 2018 року про реєстрацію прав оренди належних третім особам 1, 2, 3, 8, 10, 11 земельних ділянок за TOB "Деремезна-Агро" не вказує на здійснення об'єктивного розгляду скарги в площині питання дотримання вимоги Закону щодо строків подання скарги від 12.03.2018.

Крім цього, суд акцентує, що як Комісія, так і окремо її члени не були обмежені у використанні своїх прав, що випливають з п. 5 р. ІІ, п. 8 р. ІІІ Положення та п. 8 Порядку, з вчинення дій з витребування документів, пояснень, чим здійснили б перевірку матеріалів справи, а відтак і обставин згідно поданої скарги від 12.03.2018 в контексті питання строків її подання.

За вказаного, судом відхиляються, як невмотивовані, твердження відповідача щодо доведеності доводів Скаржників про встановлення обставин про порушення своїх прав у січні-лютому 2018 року.

З огляду на наведене, суд відмічає, що Комісією перед розглядом скарги по суті не вивчено скаргу від 12.03.2018 в аспекті питання дотримання вимог Закону щодо строків подання скарги, що не відповідає положенням пп. 2 п. 5 Порядку та ч.ч. 3, 5 ст. 37 Закону.

Відповідно, під час розгляду скарги по суті Комісією не встановлено наявності інших обставин, які мали значення для об'єктивного розгляду скарги.

Таким чином, оскільки Комісією у висновку не зауважено про оформлення скарги від 12.03.2018 без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону, а також щодо закінчення встановленого законом строку подачі скарги, що є підставами для висновку про відмови у задоволенні скарги від 12.03.2018 згідно п.п. 1, 8 ч. 8 ст. 37 Закону, суд вважає, що висновок Комісії від 26.03.2018 не відповідає вимогам п. 8 Порядку у викладеній частині.

ІІ. Щодо питання запрошення до розгляду скарги від 12.03.2018 по суті інших заінтересованих осіб, суд вказує таке.

Згідно п.п. 9, 10 Порядку, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

З правових конструкцій п.п. 9, 10 Порядку випливає вимога про обов'язковість запрошення на розгляд скарги по суті, про час і місце розгляду скарги інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Такі особи вважаються належним чином повідомленими про розгляд скарги у випадку повідомлення їх або телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі) або шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту або засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

З наявного у матеріалах справи листа № 129612-61-18 від 22.12.2018 Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, а також заяви № 19.5-32/81 від 08.02.2019 МЮ України видно про розміщення 23.03.2018 о 15:30 на офіційному веб-сайті оголошення про розгляд 26.03.2018 скарги адвоката Гребеня О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших, що підтверджується інтернет-посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-26-bereznya-2018-roku.

Разом з тим, суд відмічає, що доказів реального розміщення вказаного оголошення на сторінці за адресою - https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-26-bereznya-2018-roku саме 23.03.2018 о 15:30 до суду не представлено.

Досліджуючи в судовому засіданні 21.02.2019 посилання за адресою - https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-26-bereznya-2018-roku судом не встановлено дати розміщення оголошення про розгляд 26.03.2018 скарги адвоката Гребеня О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших на офіційному веб-сайті МЮ України конкретно 23.03.2018 о 15:30.

За таких обставин, суд, в силу ст. 76 КАС України, не вважає лист № 129612-61-18 від 22.12.2018 Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, а також заяву № 19.5-32/81 від 08.02.2019 МЮ України, в якій наявне інтернет-посилання за адресою: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-26-bereznya-2018-roku достатніми доказами, що підтверджують заявлені відповідачем обставини, позаяк вони у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про даті і час реального розміщення оголошення про розгляд 26.03.2018 скарги адвоката Гребеня О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших, а тому наведені докази судом відхиляються.

Додаткових достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини реального розміщення на офіційному веб-сайті МЮ України 23.03.2018 о 15:30 оголошення про розгляд 26.03.2018 скарги адвоката Гребеня О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших до суду не подано.

Таким чином, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем вимог п.п. 9, 10 Порядку щодо розміщення 23.03.2018 оголошення про розгляд 26.03.2018 скарги адвоката Гребеня О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших по суті, час і місце розгляду такої скарги на офіційному веб-сайті Мін'юсту, що, в свою чергу, призвело до порушення прав TOB "Деремезна-Агро" на своєчасне повідомлення про такий розгляд, як особи, встановленої Комісією відповідно до відомостей реєстрів.

Окремо, суд примічає, що інших, передбачених п. 10 Порядку способів повідомлення TOB "Деремезна-Агро", проведених Комісією своєчасно, про розгляд 26.03.2018 скарги адвоката Гребеня О.О. від імені: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших по суті, час і місце розгляду такої скарги до суду не подано.

ІІІ. Стосовно обставин надіслання копій скарги від 12.03.2018 та доданих до неї документів на адресу особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, суд відмічає наступне.

В силу п. 11 Порядку, копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

З вказаного положення Порядку випливає про обов'язковість надання особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, копій скарги та доданих до неї документів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

Судом установлено, що розгляд скарги від 12.03.2018 по суті призначено на 26.03.2018.

Таким чином, з огляду на приписи п. 11 Порядку, необхідним є встановлення обставин надання Комісією копій скарги та доданих до неї документів TOB "Деремезна-Агро", як особі, запрошеної до розгляду 26.03.2018 скарги по суті, не пізніше 25.03.2018.

З матеріалів справи видно, що 23.03.2018 Комісією на адресу TOB "Деремезна-Агро" був направлений лист № 2/7669-33-18/19К, в додаток до якого долучено копію скарги.

Доказами, що підтверджують обставини відправки копії скарги згідно вказаного листа є реєстр відправлень (позиція 6) та фіскальний чек № 000013242 від 23.03.2018.

В той же час, суд, по-перше, зазначає, що доказів саме надання і, відповідно, отримання TOB "Деремезна-Агро" копій скарги від 12.03.2018 в строк до 25.03.2018 до суду не представлено, що не відповідає вимогам п. 11 Порядку.

По-друге, в додаток до листа № 2/7669-33-18/19К від 19.03.2018 Комісією не долучено доданих до скарги документів, оскільки наявне посилання лише про прикріплення скарги, що протирічить п. 11 Порядку.

По-третє, 23.03.2018 адвокатом Гребенем О.О. до Комісії було додатково подано «Доповнення до скарги» від 23.03.2018.

Втім, доказів як направлення, так і відповідно отримання TOB "Деремезна-Агро" означених доповнень до суду також не представлено, що, в свою чергу, додатково вказує про не виконання вимог п. 11 Порядку.

У відповідності до п. 12 Порядку, за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Тобто, наданий Комісією висновок від 26.03.2018 є підставою для прийняття Суб'єктом розгляду скарги мотивованого рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Підсумовуючи наведене у відповідних епізодах, зважаючи, що як перед розглядом скарги від 12.03.2018 по суті, так і під час розгляду такої скарги по суті Комісією не було дотримано положень пп. 2 п. 5, п.п. 7-11 Порядку та ч.ч. 3, 5 ст. 37 Закону, у зв'язку із чим прийнято висновок від 26.03.2018 без встановлення інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, що, відповідно, свідчить про необґрунтованість прийнятого висновку, суд вважає, що визначений висновок прийнятий не у відповідності до приписів п.п. 1, 3, 6, 8, 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, як наслідок, прийнятий МЮ України, на підставі п. 12 Порядку та обумовленого висновку, Спірний наказ є таким, що не відповідає зазначеним положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, та підлягає скасуванню в частині, як невмотивований.

Щодо вимог, викладених в п.п. 4, 5 прохальної частини позову, суд виокремлює наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 26 Закону, шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації прав відбувається внесення записів до Державного реєстру прав щодо скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на наведені процесуальні приписи щодо необхідності забезпечення судом поновлення порушених прав особи, що звернулася за захистом до суду, з огляду на те, що на підставі неправомірного Спірного наказу, в частині, внесені записи про скасування державної реєстрації відповідних прав TOB "Деремезна-Агро", доведеними є вимоги про скасування рішення № 40490409, а також щодо скасування записів про скасування державної реєстрації інших речових прав TOB "Деремезна-Агро", оскільки, по-перше, викладені в п.п. 4, 5 позову вимоги є, по суті, похідними вимогами від зазначеної в п. 3 вимоги про скасування Оскаржуваного наказу, а по-друге, в сукупному аспекті ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень згідно ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідний спосіб захисту порушеного права є належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів позивача.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду, відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, та не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували б доводи та аргументи позивача щодо визначених останнім процедурних порушень розгляду скарги.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 984/5 від 04.04.2018, в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2015 № 19059623, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко Анною Вікторівною, від 10.10.2014 № 16375355, прийнятого державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петриком Дмитром Олексійовичем, від 26.01.2015 № 18863369, від 26.01.2015 № 18853863, від 10.02.2015 № 19236265, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліковим Денисом Борисовичем, від 14.08.2015 № 23678528, прийнятого державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хибою Анною Володимирівною, від 13.10.2017 № 37561451, прийнятого нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Плющ Наталією Василівною.

3. Скасувати рішення ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, № 40490409, в частині скасування іншого речового права № 8594728 (спеціальний розділ) від 28.01.2015, № 7282521 (спеціальний розділ) від 09.10.2014, № 8500105 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 8495247 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 10809399 (спеціальний розділ) від 11.08.2015, № 22814993 від 11.08.2015, № 8680007 (спеціальний розділ) від 09.02.2015.

4. Скасувати, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, записи про скасування державної реєстрації іншого речового права № 8594728 (спеціальний розділ) від 28.01.2015, № 7282521 (спеціальний розділ) від 09.10.2014, № 8500105 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 8495247 (спеціальний розділ) від 24.01.2015, № 10809399 (спеціальний розділ) від 11.08.2015, № 22814993 від 11.08.2015, № 8680007 (спеціальний розділ) від 09.02.2015, внесені на підставі рішення ОСОБА_15, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, № 40490409.

5. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" (адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 84 В, ідентифікаційний код - 39046613) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код - 00015622) понесені ТОВ "ДЕРЕМЕЗНА-АГРО" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 05.03.2019.

Суддя К.С. Пащенко