Рішення № 80314991, 04.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4380/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М., позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправою та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 20.12.2018, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Держпраці в області про накладення штрафу уповноваженими особами №22/651 від 11.12.2018 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 111690,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем проведено позаплановий захід з порушенням вимог ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема без погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 жодного факту порушення трудового законодавства не встановлено, а акт №22-05/3452-ІВ базується лише на поясненні та заяві ОСОБА_4, в яких він упереджено та безпідставно звинуватив ОСОБА_1 в неофіційному працевлаштуванні, що не відповідає дійсності. ОСОБА_4, працюючи водієм у закордонній фірмі, проходив медичний контроль та інструктаж у ФОП ОСОБА_1, а також залишав автобус на польській реєстрації для стоянки.

Ухвалою від 15.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб та призначено судове засідання на 19.02.2019 (арк. спр. 2-3).

19.02.2019 протокольною ухвалою оголошено перерву до 04.03.2019 (арк. спр. 123-125).

25.01.2019 позивачем подано до суду відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що ст.6 Закону №877 (щодо відсутності погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу державного нагляду), на яку посилається позивач, не поширюється на органи Держпраці. Доводи позивача про те, що її печаткою відмічено дорожні листи автобуса у зв'язку з виконанням договірних зобов'язань є безпідставними, оскільки жодним чином не вказується, що штамп ставить суб'єкт господарювання, який здійснює медичний контроль та інструктаж водіїв. У дорожньому листі є окремі графи для заповнення таких даних. Також безпідставними є доводи позивача про те, що "Бланки підтвердження діяльності" чинним законодавством не передбачені і являються підробленими документами, оскільки наявний оригінальний відбиток печатки ФОП ОСОБА_1 та її підпис, а також законодавством, що регулює міжнародні пасажирські перевезення, передбачені такі бланки для перевізників (арк. спр. 77-80).

01.02.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що ОСОБА_4 працював водієм у польській фірмі PAS - TRANS, з якою у позивача укладено 01.01.2018 договір №003/01/18 про надання послуг. "Бланки підтвердження діяльності" є недостовірним та недопустимим доказом, оскільки підпис позивача підроблений і нею не видавались. Також не співпадають на ньому підписи ОСОБА_5 (арк. спр. 118-119).

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж обставини і докази, які вказані в позові та відповіді на відзив. Додатково представник пояснив, що надані докази і пояснення при розгляді справи відповідач не врахував, так як мав вже готову постанову, яка тепер оскаржується у суді.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити з вказаних у Відзиві на позовну заяву підстав.

Заслухавши учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

23.11.2018 посадовими особами відповідача стосовно ФОП ОСОБА_1 складено ОСОБА_3 інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №22-05/3452-ІВ. (далі - ОСОБА_3).

Актом встановлено, що до управління Держпраці у Хмельницькій області надійшла заява від ОСОБА_4 (вхідний номер 9658) від 30.10.2018, щодо порушення відносно нього норм законодавства про працю. У своїй заяві ОСОБА_4 повідомив, що працював у ФОП ОСОБА_1 з 01.11.2016 на посаді водія міжнародника. ОСОБА_4 вказав, що його було в усному порядку звільнено з роботи, без поважних причин, та при звільненні не провели з ним повний розрахунок за період з 01.11.2016 по 20.10.2018. Посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області 14 листопада 2018 року був здійснений виїзд за адресою Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 20, (територія автопідприємства), для проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1, яка надала письмові пояснення, що громадянин ОСОБА_5 ніколи не перебував з нею в трудових відносинах, договорів з ним ніколи не заключала. Також повідомила, що ОСОБА_5 працював у польській фірмі «PAS TRAS». 22 листопада 2018 року у приміщенні Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 були надані письмові пояснення про те, що він дійсно перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та письмово підтвердив факт своєї роботи саме у ФОП ОСОБА_1, вказав графік роботи, порядок виплати заробітної плати.

Враховуючи надане письмове пояснення ОСОБА_4 та копії документів, доданих ним до свого звернення, на яких наявний відтиск печатки ФОП ОСОБА_1 (дорожній лист № 004861, дорожній лист № 004856 та документ на російській мові - «Бланк подтверждения деятельности», датований 1.09.2018 та аналогічний документ, датований 09.08.2018) встановлено, що в період з 1.11.2016 по 20.10.2018 трудові відносини із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 належним чином не оформлені. Трудовий договір у письмовій формі належним чином із вищевказаною особою як найманим працівником відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України не укладений, до початку допуску працівниці до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (арк. спр. 102-105).

11 грудня 2018 року управлінням Держпраці у Хмельницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/651, згідно якої накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 111690,00 грн. відповідно до вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України (арк. спр. 13-16).

Відповідно до ч. 4-5 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводяться у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

При цьому, спеціальним нормативно-правовим актом, що регламентує особливості процедури здійснення контрольних функцій органами Держпраці, є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (далі - Порядок №295). Вказаним Порядком не передбачено таких форм здійснення державного контролю як планові та позапланові перевірки, а ч.5 ст.2 Закону 877-V не зобов'язує забезпечувати відповідача дотримання ч.1 ст.6 вказаного Закону, тому доводи позивача щодо відсутності погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу державного нагляду є помилковими, оскільки така вимога не поширюється на органи Держпраці.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.1,3 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1-2 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Суд зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є встановлення наявності існування трудових відносин між позивачем та ОСОБА_4, адже за умови відсутності існування таких відносин відсутня й передумова для притягнення позивача до відповідальності згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

При цьому, такі фактичні обставини повинні підтверджуватися допустимими та належними доказами.

Відповідачем в якості доказів перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з позивачем вказано:

1) заяву ОСОБА_4 від 30.10.2018, згідно якої він працює на підприємстві "ФОП ОСОБА_1А." (Pal-Tour) з 01.11.2016 на посаді водія міжнародника (арк. спр. 95);

2) письмове пояснення, надане ОСОБА_4 22.11.2018, згідно якого, зокрема, він працював з 01.11.2016 на посаді водія міжнародника у ФОП ОСОБА_1 по 10.10.2018, заробітну плату отримував на руки від ОСОБА_1 (арк. спр. 106);

3) дорожні листи № 004861 та № 004856, складені у липні 2018 року (згідно яких ОСОБА_4 є одним з водіїв автобуса Setra 315 LV 972 FK, на місці для штампу підприємства міститься відбиток печатки ФОП ОСОБА_1А.) (арк. спр. 98-99);

4) «Бланк подтверждения деятельности» від 01.09.2018 та аналогічний документ від 09.08.2018 (згідно яких ФОП ОСОБА_1 є директором, а ОСОБА_4 - водієм, на документах міститься підпис та печатка ФОП ОСОБА_1А.) (арк. спр. 96-97).

Водночас, позивач заперечує факт наявності перебування у трудових відносинах із ОСОБА_4, і покликається на такі докази:

1) пояснення від 14.11.2018, згідно яких ОСОБА_5 ніколи не перебував з нею у трудових відносинах, а працював у польській фірмі PAS TRAS (арк. спр. 107);

2) договір №003/01/18 від 01.01.2018 між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та Pas Trans (замовник), згідно якого виконавець надає послуги по забезпеченню замовника медичним контролем та інструктажем водіїв автобусів, а також стоянки, щоденного контролю технічного стану, технічного обслуговування та ремонту автобусів за адресою: 30423, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 20 (арк. спр. 54-55);

3) дозвіл №015934 від 10.07.2017 (дійсний до 10.07.2019), на маршрут Хмельницький-Варшава, дата початку руху - 2016, транспортний засіб - автобус, перевізник- Pas-Trans Sp. z o o., адреса - ОСОБА_6, договір перевезень - ФОП ОСОБА_1, Україна (арк. спр. 129);

4) відомість від 19.12.2018 за №341 про працевлаштованих працівників транспортно-туристичної агенції "Pal Tour" фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (арк. спр. 56);

5) договір №002/5/17 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та Pas Trans (виконавець) на виконання послуг в частині адміністративно-офісного обслуговування, зокрема, на управління транспортним маршрутом замовника (продаж квитків, контроль продажу квитків, встановлення лімітів на продаж квитків) (арк. спр. 109-111);

6) письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 від 26.02.2019, згідно яких ФОП ОСОБА_1 не є власницею автобуса Setra 315 LU 972 FK, який зареєстрований в ОСОБА_6 і належить фірмі Pas-Trans, а згідно дозволу №015934 від 10.07.2017 позивач може здійснювати пасажирські перевезення за вказаним маршрутом лише автобусами, що зареєстровані в Україні (арк. спр. 128).

Крім цього, суд враховує покази свідка ОСОБА_1, яка суду пояснила, що на "Бланк подтверждения деятельности», який нею оглянуто суді, вона свій підпис не ставила, і таких документів не видавала. Печатки на дорожніх листах ФОП ОСОБА_1, які нею також оглянуто в суді, свідчать про виконання договору з польською фірмою, а саме про огляд водіїв фірми PAS - TRANS лікарем та транспортних засобів цієї фірми її механіком. Вона знає, що ОСОБА_4 працював водієм на фірмі PAS - TRANS, але у неї він не працював, і у неї немає у користуванні чи власності таких автобусів, які вказані у дорожніх листах, докази чого надані суду.

Отже, дорожні листи № 004861 та № 004856, складені у липні 2018 року, стосуються перевезення автобусом (одним з водіїв котрого був ОСОБА_4), який не належить позивачу. При цьому дозвіл №015934 від 10.07.2017 свідчить про те, що перевізником по маршруту Хмельницький-Варшава є Pas-Trans Sp. z o o., а не позивач.

Відтак, в ході проведення перевірки відповідачем не зібрано доказів, які б давали можливість об'єктивно встановити факт перебування саме ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в трудових відносинах, та фактичного допуску його до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, позивач надав суду відповідні докази, які перевірені в суді, і спростовують доводи позивача, що стали підставою для винесення постанови, яка оскаржується.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів наявність трудових правовідносин між позивачем та фізичною особою, і, відповідно, законність винесення оскаржуваної постанови, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 1762 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/651 від 11.12.2018, винесену відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 березня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (вул. ОСОБА_7. 3/1, м.Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область,30403 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Кам'янецька, 74, м.Хмельницький, Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя ОСОБА_8