Ухвала суду № 80314801, 06.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2019 року м. Київ № 640/3591/19

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

1.Зі змісту позовної заяви убачається, що остання підписана представником позивача ОСОБА_2

Положеннями ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Так, ч. 2 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Згідно положень ч. 3 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно положень ст. 76 Закону України «Про нотаріат» вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації.

Суд звертає увагу на те, що у порушення наведених норм додана до позовної заяви світлокопія довіреності не засвідчена належним чином (міститься підпис самого представника), крім того, позивачем до позовної заяви не додано оригінал довіреності.

Таким чином, додана світлокопія довіреності представника, не засвідчена у встановленому законодавством порядку або засвідчена самим представником, не є документом, що посвідчує повноваження представника.

Даний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 05.01.2018 у справі К/9901/224/18, від 01.03.2018 у справі № 812/1121/17.

Таким чином, позивачу необхідно надати засвідчену у встановленому законодавством порядку копію довіреності або її оригінал.

2.Крім того, до позовної заяви ОСОБА_1 додано клопотання про витребування доказів, а саме: акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2018/42258 від 16.10.2018; документ, що посвідчує вартість перевезення товару б/н від 16.10.2018; некласифікований внутрішній договір (контракт) від 10.10.2018.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. (ч. 4 ст. 79 КАС України)

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. (ч. 1 ст. 80 КАС України)

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. (п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України)

Суд наголошує на тому, що у клопотанні позивача про витребування доказів повідомлено, що наразі у позивача немає можливості самостійно отримати вказані докази у відповідача, проте не зазначено чи зверталась особисто позивач з відповідним клопотанням/запитом до відповідача та з яких підстав суб'єктом владних повноважень було надано відмову.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241 - 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2.Установити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко