Рішення № 80314661, 26.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/371/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги від 03.01.2019 № Ф-17/58 та визнання протиправним дій щодо її прийняття.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що не згодний з цією вимогою, оскільки як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не повинен сплачувати єдиний внесок, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

26.02.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначив, що судовими рішеннями не скасовані суми нарахування з єдиного внеску /а.с. 29-31/.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач є пенсіонером за віком відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

25 квітня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/1693/13-а, що набрала законної сили 09 липня 2013 року, було задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про скасування вимоги про сплату боргу, визнано протиправною та скасовано вимогу від 11.02.2013 року № 245 про необхідність сплати ФОП ОСОБА_2 суми єдиного внеску в розмірі 3977,90 грн. Дана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року.

22 січня 2014 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/4/14, що набрала законної сили 12 березня 2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_2 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу, зокрема скасовано вимогу № ф-17/58 від 13 листопада 2013 року про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 5 876,53 грн. Дана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року.

Постановами встановлено, що вимоги державних органів щодо сплати ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дії з нарахування йому такого внеску, є протиправними, оскільки будучи пенсіонером – підприємцем ОСОБА_2 правомірно користується пільгою, передбаченою ч. 4 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Незважаючи на норму Закону, а також на судові рішення, які набрали законної сили та встановили правомірність користування ОСОБА_2 пільгою зі сплати єдиного внеску, ГУ ДФС у Полтавській області здійснило нарахування позивачу боргу зі сплати єдиного внеску, та сформувало й направило ОСОБА_2 вимогу про сплату цього боргу № ф-17/58 від 03.01.2019 на суму 4739,42 грн.

Такі дії суд вважає протиправними.

Вище наведено обставини встановлення судовим рішенням правомірності користування ОСОБА_2 пільгою зі сплати єдиного внеску.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, обґрунтованою є позиція позивача щодо того, що на нього поширюється ч. 4 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до положень ч. 4 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування” пов'язане лише з двома умовами: виходом на пенсію та статусом платника єдиного податку. Додаткових умов для отримання вказаної пільги Закон не передбачає.

Статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено додаткову соціальну гарантію для окремих категорій громадян, а саме: достроковий вихід на пенсію до встановленого законодавством строку за певних умов. Саме такою соціальною гарантією і скористався позивач при виході на пенсію.

Відтак фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та є пенсіонерами за віком, незважаючи на ту обставину, що вийшли на пенсію достроково, у зв'язку з наданням їм додаткових соціальних гарантій, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком, а ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

За таких висновків суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача скасування вимоги № ф-17/58 від 03.01.2019 на суму 4739,42 грн, як протиправної. Відповідно суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування цієї вимоги.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття спірної вимоги слід відмовити, оскільки вказані дії не створюють для позивача жодних юридичних наслідків.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (тупик Некрасова, 18, м. Лубни, Полтавська область, 37502, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про скасування вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 № Ф-17/58.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 березня 2019 року.

Суддя А.Б. Головко