Ухвала суду № 80314645, 06.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

щодо розгляду заяви про відвід судді

06 березня 2019 року м. Київ № 826/12358/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Келеберди В.І. в адміністративній справі №826/12358/18

за позовомОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України прозобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов'язання вчинити дії.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Келеберди В.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 (суддя Келеберда В.І.) зупинено провадження у справі № 826/12358/18 до вирішення питання про відвід судді.

Вирішення питання про відвід судді Келеберди В.І. здійснюється суддею Каракашьяном С.К., який не входить до складу суду, що розглядає справу № 826/12358/18 відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Поряд з цим, частини четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.

З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, розглядаючи заявлений позивачем відвід судді, дійшов висновку, що відвід вмотивований тим, що 01.02.2019 суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Келебердою В.І. винесена ухвала про повернення позовної заяви, яка на думку позивача є незаконною, та суб'єктивним ставлення позивача до розглянутих суддею клопотань позивача, що, на думку позивача, надає право вимагати відвід судді Келеберди В.І.

Натомість, суд зазначає, що з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу

У випадку незгоди сторони по справі з процесуальними рішеннями суду, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про сумніви в неупередженості судді Келеберди В.І. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, подана заява про відвід судді не мотивована, зазначені обставини не свідчать про необ'єктивність та упередженість судді.

Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Келеберди В.І. від розгляду адміністративної справи № 826/12358/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Каракашьян