Рішення № 80314392, 07.03.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/120/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та визнання протиправною оцінки майна.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням адміністративного позову у новій редакції, просить:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_2 по проведенню оцінки нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1;

- визнати протиправною оцінку майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" щодо квартири, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська, 49/3), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1.

В обґрунтування позову позивач вказував, що з висновком з оцінки майна не погоджується, вважає вартість майна, зазначену у звіті такою, що не відповідає ринковим цінам, а дії державного виконавця щодо проведення оцінки майна незаконними.

Зокрема, позивач вказував, що проведення оцінки майна проводилось без огляду об'єкту оцінки за місцем його знаходження та без повідомлення державним виконавцем позивача, як боржника та власника майна, про час проведення оцінки та вихід суб'єкта оціночної діяльності для огляду об'єкта оцінки. З огляду на наведені обставини, позивач вважає, що такі дії державного виконавця по проведенню оцінки майна є незаконними, а звіт про оцінку майна - протиправним.

20.02.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених ст. 287 КАС України.

Цією ж ухвалою витребувано з Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області матеріали зведеного виконавчого провадження ВП №57320207.

У вступному слові представник позивача підтримав позов, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перший відділ державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - відповідач) правом передбаченим ст. 159 КАС України не скористався, заяву по суті справи, а саме відзив на позовну заяву, до суду не надав.

У вступному слові представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог. Просив суд у задоволенні позовні вимоги відмовити в повному обсязі.

Після виступу із вступним словом та дослідженням судом письмових доказів, учасниками справи в судовому засіданні, яке відбулося 04.03.2019 р., подано до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає, що немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.03.2019 р. закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною оцінку майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" щодо квартири, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1.

Вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У провадженні Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебуває зведене виконавче провадження ВП №57320207 від 28.09.2018 р. по виконанню виконавчих листів №727/4911/15-к, №727/6853/15-ц, №2-874/11, №725/36/15-ц, №727/9020/14-ц, №725/101/17.

30.11.2018 р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 винесено постанову про опис та арешт майне (коштів) боржника у ВП № 56823297, згідно якої описано та накладено арешт на майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3, яка зареєстрована на праві власності за позивачем.

Дослідженням постанови про опис та арешт майне (коштів) боржника встановлено, що вказана квартира складається з однієї кімнати, загальною площею 42,1 кв.м. Квартира знаходиться в аварійному будинку, без комунікації, без вікон та дверей.

На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним, зокрема: пошкоджувати, змінювати, відчужувати.

Призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_3 та попереджено його про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміні описаного майна.

Опис та арешт майна проведено відповідачем в присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також за участі представника стягувача.

26.12.2018 р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 56823297, якою призначено суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання ПП "ТА-Експерт-Сервіс" у зведеному виконавчому провадженні №57320270 з примусового виконання виконавчого листа № 725/101/17 виданого 06.11.2017 р. Першотравневим районним судом м. Чернівців про стягнення заборгованості.

За результатами проведеної оцінки, 03.01.2019 р. суб`єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" складено звіт № 19-01-03СН про оцінку ринкової вартості квартири, загальною площею 42,10 кв.м, що розташована за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3 та зроблено висновок, що ринкова вартість об’єкта оцінки, станом на 03.01.2019 р., без ПДВ склала 195715 грн.

15.01.2019 р. відповідачем повідомлено сторін виконавчого провадження, що згідно висновку суб’єкта оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" вартість об’єкта оцінки станом на 03.01.2019 р. складає 195715 грн без ПДВ. Цим же листом сторонам виконавчого провадження роз’яснено право оскарження оцінки майна в 10-денний термін з дня отримання повідомлення.

Вважаючи дії відповідача по проведенню оцінки майна незаконними, а звіт про оцінку майна протиправним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Крім того, судом встановлено, що 28.01.2019 р. відповідачем на адресу ДП "СЕТАМ" направлено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна, яке належить позивачу, а саме квартиру, загальною площею 42,10 кв.м, що розташована за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3, вартістю 195715 грн без ПДВ.

05.02.2019 р. ДП "СЕТАМ" направлено на адресу відповідача та сторін виконавчого провадження інформацію щодо реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота - 330997; відомості про предмет іпотеки - однокімнатна квартира загальною площею 42,10 кв.м, що розташована за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3; день та час проведення електронних торгів - 06.03.2019 р. о 09 год. 00 хв.; початкова ціна продажу майна - 195715 грн.

01.03.2019 р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні у ВП № 52292979, у зв'язку із заміною сторони виконавчого провадження.

Про зупинення виконавчих дій відповідач повідомив сторін виконавчого провадження та ДП "СЕТАМ", що підтверджується листом від 01.03.2019 р.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в силу ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон № 1404-VIII в ч. 1 ст. 3 серед виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню визначає виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №1404-VIII для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання.

Статтею 48 Закону №1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 57 Закону №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.12.2018 р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 56823297, якою призначено суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання ПП "ТА-Експерт-Сервіс" у зведеному виконавчому провадженні №57320270 з примусового виконання виконавчого листа № 725/101/17 виданого 06.11.2017 р. Першотравневим районним судом м. Чернівців про стягнення заборгованості.

Доручено суб’єкту оціночної діяльності визначити ринкову вартість квартири, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3.

Крім того, попереджено суб’єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження та надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

З матеріалів зведеного виконавчого провадження №57320270 видно, що суб’єкт оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" в особі ОСОБА_6 ознайомлений з постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 26.12.2018 р.

За результатами проведеної оцінки, 03.01.2019 р. суб`єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" складено звіт № 19-01-03СН про оцінку ринкової вартості квартири, загальною площею 42,10 кв.м, що розташована за адресою: місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану (Червоноармійська), 49/3 та зроблено висновок, що ринкова вартість об’єкта оцінки, станом на 03.01.2019 р., без ПДВ склала 195715 грн.

Судом встановлено, що вартість об'єкта оцінки визначена витратним та порівняльним методичними підходами.

З матеріалів справи видно, що вказаний звіт направлено суб`єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" на адресу відповідача 14.01.2019 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за № 577.

15.01.2019 р. відповідачем повідомлено сторін виконавчого провадження, що згідно висновку суб’єкта оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" вартість об’єкта оцінки станом на 03.01.2019 р. складає 195715 грн без ПДВ. Цим же листом сторонам виконавчого провадження роз’яснено право оскарження оцінки майна в 10-денний термін з дня отримання повідомлення.

У позовній заяві та судовому засіданні, представник позивача стверджував, що повідомлення про проведення оцінки майна отримано позивачем 23.01.2019 р. Наведена обставина не заперечувалася представником відповідача в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31.11.2018 р. та постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 26.12.2018 р. позивачем не оскаржувалися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги ст. 57 Закону №1404-VIII.

Стосовно посилання позивача на порушення під час оцінки майна, суд зазначає наступне.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. №2658-III (далі – Закон №2658-III).

Згідно приписів ст. 3 Закону №2658-III оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно до ст. 12 Закону №2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем (ч. 5 ст. 20 Закону №1404-VIII).

Частиною 6 ст. 9 Закону №2658-III унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Поняття, що вживаються у цьому ОСОБА_7, використовуються в інших національних стандартах. ОСОБА_7 (пунктами 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися у відповідності до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Пунктом 53 зазначеного стандарту передбачено, що незалежно від обраних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання); проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання; зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінки врахувати їх вплив на вартість об'єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).

Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Отже, з аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку про те, що при підготовці та проведенні незалежної експертизи майна передує ознайомлення суб`єкта оціночної діяльності з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. У разі невиконання вказаної вимоги - експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна є недійсною.

Як зазначила позивач у адміністративному позові та її представник у судовому засіданні, проведення оцінки майна проводилось без огляду об'єкту оцінки за місцем його знаходження та без повідомлення державним виконавцем позивача, як боржника та власника майна, про час проведення оцінки та вихід суб'єкта оціночної діяльності для огляду об'єкта оцінки.

Однак, як видно з матеріалів справи, доказів на підтвердження вищевказаних обставин позивач до суду позивач не надала. Крім того, вказані обставини спростовуються здійсненою експертом фотофіксацією об`єкта оцінки, яка міститься в звіті №19-01-03СН від 03.01.2019 р., а також інформацією наведеною у Висновку в розділі “Перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки” про проведення оцінювачем огляду об'єкту оцінки та фотофіксацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що процедура визначення вартості майна та оцінка майна боржника проводилась на підставі достовірних та актуальних даних наданих державним виконавцем, з проведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності.

Посилання позивача щодо необхідності повідомлення її про виїзд суб'єкта оціночної діяльності для здійснення огляду об'єкту, суд відхиляє, оскільки в даному випадку, згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31.11.2018 р., позивач не є зберігачем об'єкту огляду.

Відповідно до ст. 4 Закону №2658-III оціночна діяльність може здійснюватися у формі рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Частиною 1 ст. 13 Закону №2658-III передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Як видно з матеріалів справи та не заперечувалося учасниками справи в судовому засіданні, не погоджуючись із звітом про оцінку майна, позивач, як заінтересована особа, у неупередженому критичному розгляді оцінки майна із вимогою про здійснення рецензування не зверталася.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не оскаржувалися дії відповідача щодо передачі арештованого нерухомого майна на торги, вартість якого визначено на підставі висновку суб’єкта оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс", з якою позивач не згідна.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову повністю та за відсутності понесених відповідачем витрат, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 72 - 77, 90, 139, 241, 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ст. ст. 287, 293 та 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя В.К. Левицький