Ухвала суду № 80314263, 07.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 березня 2019 року м. Київ № 640/3653/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України (Відповідач-1) Ради прокурорів України (Відповідач-2)про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДР: 00034051), Ради прокурорів України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України від 22.01.2019 № 1 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області»;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.01.2019 № 5к, яким звільнено ОСОБА_1 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області у зв'язку з неналежним виконання посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади;

3) поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як видно з матеріалів позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Ради прокурорів України від 22.01.2019 № 1 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області» та наказ Генерального прокурора України від 23.01.2019 № 5к, яким звільнено ОСОБА_1 з посади керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що про існування спірних рішень йому стало відомо лише 06.02.2019, після виходу на роботу, з огляду на що вказує на поважність причин пропуску строку та поновлення такого строку на звернення до суду.

Разом з тим, суддя звертає увагу на відсутність доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Так, як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення Ради прокурорів України від 22.01.2019 № 1 та наказу Генерального прокурора України від 23.01.2019№ 5к лише 01.03.2019.

Як зазначає позивач на 70 сторінці позовної заяви, він лише з 06.02.2019 вийшов з лікарняного та приступив до виконання своїх обов'язків, тобто останній вказує, що про існування оскаржуваних рішень йому стало відомо 06.02.2019.

В той же час, в абзаці 3 на сторінці 8 позовної заяви ОСОБА_1 вказує на те, що усі рішення оприлюдненні Радою прокурорів України на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України в один день, а саме: 28.01.2019, вже після звільнення ОСОБА_1 та прийняття нового рішення щодо рекомендації ОСОБА_2, на посаду керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області.

Із зазначеного можна дійти висновку, що про існування спірних рішень позивачу було відомо саме 28.01.2019, тобто з моменту оприлюднення вказаних рішень на сайті Генеральної прокуратури України.

При цьому, відносно того, що позивач вийшов на роботу після лікарняного лише 06.02.2019, слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наведеного. Крім того, відповідно до листка непрацездатності, виданого 22.01.2019 ОСОБА_1, позивачу зазначено про вихід на роботу з 23.01.2019.

Крім іншого слід звернути увагу, що строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано, а причини поважності викладені позивачем у позовній заяві, суд вважає неповажними.

Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені ОСОБА_1 у позовній заяві, визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін