Рішення № 80314213, 26.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 р. Справа № 520/805/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: відділ у Кегичівському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2, з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: відділ у Кегичівському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області незаконними;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області падати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,000 та із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства. Проте, в листі від 04.12.2018 року №Н-13814/0-9435/0/95-18 позивачу фактично було відмовлено у зазначеному, оскільки вказана земельна ділянка земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, є частиною сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323181300:01:000:0178 площею 18,8182 га., виділення з даного масиву однієї земельної ділянки площею 2,0000 га не є раціональним, таким, що суперечить положенням Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону земель". Позивач вважає таку відмову незаконною.

Представник відповідача, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області, у поданому до суду відзиві на позов просив відмовити в його задоволенні, вважаючи його необґрунтованим. Зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою є дискреційними повноваженнями відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України. Клопотання чи заяви про слухання справи без участі третьої особи, пояснень на позов або відзив до суду від представника третьої особи до канцелярії суду не надходило.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 87514), має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії УВД № 179780 від 10.04.2017 року, виданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій (а.с. 10).

У листопаді 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Харківській області з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населеного пункту. Разом із заявою позивачем надані необхідні документи.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Харківській області від 04.12.2018 року №Н-13814/0-9435/0/95-18 позивачу фактично відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області з урахуванням вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. В листі також зазначено, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, є частиною сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323181300:01:000:0178 площею 18,8182 га., що унеможливлює виділення з даного масиву однієї земельної ділянки площею 2,0000 га не є раціональним, суперечить статті 164 Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель» та порушує основний принцип землеустрою, визначений статтею 5 Земельного кодексу України.

Підставою виникнення спірних правовідносин став той факт, що відповідач, надаючи відповідь про відмову в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв, на думку останнього, всупереч норм Земельного кодексу України, оскільки відмовлено в наданні дозволу з підстави, яка не передбачена вказаним Кодексом, а саме: земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, є частиною сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323181300:01:000:0178 площею 18,8182 га., виділення з даного масиву однієї земельної ділянки площею 2,0000 га не є раціональним.

По суті позовних вимог суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 та п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Отже, законом визначено лише два види рішень, які можуть бути прийняті суб’єктом владних повноважень у разі подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надання відповідного дозволу або відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

Проте, в листі від 04.12.2018 року №Н-13814/0-9435/0/95-18 відповідачем при відмові у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення не наведено будь - якої з підстав для такої відмови, передбачених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд зауважує, що на законодавчому рівні відсутня така підстава для відмови, як нераціональність виділення земельної ділянки площею 2 га із сформованого загального масиву земельної ділянки площею 18,8182 га. з відповідним кадастровим номером, яку заявник бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи приписи п. б ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному.

Окрім того, в листі від 04.12.2018 року №Н-13814/0-9435/0/95-18 відповідач не вказав про ненадання позивачем або надання не в повному обсязі відповідних документів, необхідних для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення. Тому, у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, лист ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.12.2018 року №Н-13814/0-9435/0/95-18 за своєю суттю є протиправним рішенням про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій № 26 від 10.04.2017 року, відповідно до п.19 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ОСОБА_2, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визнано учасником бойових дій (а.с. 16).

Згідно копії посвідчення серії УВД № 179780 від 10.04.2017 року, виданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 10).

Так, з метою додаткового гарантування прав учасників антитерористичної операції та забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 19.08.2015 № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками».

В п.1 вказаного розпорядження Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру і обласні та Київські міські державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування визначають протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім’ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Згідно довідки ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.10.2018 року №445/173-18, загальна земельна ділянка, кадастровий номер 6323181300:01:000:0178, з якої позивач бажає отримати безоплатно у власність для ведення сільськогосподарського призначення земельну ділянку площею 2 га., розташована на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, відноситься до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, пасовища, зарезервована для подальшого надання учасникам АТО та є частиною земельної ділянки, яка була проінвентаризована при проведенні інвентаризації земель с/г призначення державної власності у 2013 році, кадастровий номер загальної земельної ділянки 6323181300:01:000:0178, площа 20,8182 га (площа 18,1882 га) (а.с. 14 - 15).

Таким чином, відмова ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області свідчить про створення непередбачених законодавством перешкод в отриманні земельної ділянки позивачем як учасником АТО.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Відповідно до приписів ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, обираючи спосіб захисту порушеного права суд зазначає, що задоволення позовних вимог у спосіб, який обрано позивачем, не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційними є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.

У такому випадку суд дійсно не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обов'язку та, відповідно, факт порушення прав позивача.

Натомість, у даній справі відповідач зобов'язаний у разі відсутності підстав для відмови позивачу в наданні дозволу - прийняти рішення про надання такого дозволу. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Отже, існує лише один правомірний варіант поведінки.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року по справі № 819/1430/17, від 24 липня 2018 року по справі № 806/2254/15.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що наведені відповідачем підстави відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки суперечать приписам Земельного кодексу України, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, та з метою належного відновлення прав позивача задовольняє позов в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не віршуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору .

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 87514) до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, адреса: вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145), третя особа: відділ у Кегичівському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, адреса: Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина, буд. 79) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлену листом ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.12.2018 року №Н-13814/0-9435/0/95-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву шляхом надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області з цільовим призначенням земельної ділянки "для ведення особистого селянського господарства".

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 01 березня 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко