Рішення № 80314147, 25.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 лютого 2019 р. справа № 2040/7679/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання – Поволяєвій К.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, Харківська область, селище Золочів, АДРЕСА_1) до Харківського прикордонного загону Військова частина 9951 (61045, м.Харків, вул.Клочківська, 228) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №172-ОС від 18.05.2018 року полковника ОСОБА_4 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 2 групи інспекторів прикордонної служби 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року зупинено провадження в адміністративній справі №2040/7679/18 за адміністративним позовом до закінчення дії воєнного стану.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 року поновлено провадження у справі №2040/7679/18.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року клопотання позивача про заміну неналежної сторони у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, Харківська область, селище Золочів, АДРЕСА_1) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (61166, м.Харків, пров. Інженерний, 7, а/с-4193, код ЄДРПОУ 14321937) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді задоволено. Замінено у справі №2040/7679/18 неналежного відповідача з Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на Харківський прикордонний загін Військова частина 9951 (61045, м.Харків, вул.Клочківська, 228).

Відповідно до ч.6 ст.48 КАС України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між ОСОБА_1 та начальником 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що діяв відповідно до п. 29 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Пунктом 3 вказаного контракту було визначено, що контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи органу Державної прикордонної служби України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Зазначений контракт було укладено терміном на 3 роки, по 24.02.2015 року, в подальшому його дію було подовжено. Позивач зазначив, що протягом строку служби за контрактом з мого боку не було жодних порушень зазначеного контракту, будь-які дисциплінарні стягнення на мене не накладувалися. 18 травня 2018 року Начальником 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України було прийнято наказ №172-ОС «По особовому складу», яким припинено контракт з позивачем, звільнено позивача в запас Збройних Сил України, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, за ст.26 ч.8 п.1 п.п. «е» (через службову невідповідність, у разі невиконання службових обов'язків) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу, з 18.05.2018 року. Позивач вважає зазначений наказ незаконним та необґрунтованим, а також таким, що суттєво порушує його права, з огляду на те, що відповідачем не здійснено жодних дій щодо повідомлення позивача про відповідне службове розслідування щодо виявлених порушень, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу. На думку позивача відповідне службове розслідування не проводилося, начальником прикордонного загону було прийнято рішення про звільнення позивача виключно за результатами розгляду подання до звільнення з військової служби, що є необґрунтованим, і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на викладене, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Через канцелярію суду 08.02.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Представник відповідача вказав, що відповідно до наказу начальника Харківського прикордонного загону від 15.05.2018 року № 630-АГ «Про призначення службового розслідування» було проведено службове розслідування з метою перевірки дотримання старшиною ОСОБА_1 законодавства, наказів та керівних документів з питань встановленого порядку проходження військової служби, встановлення причин та обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп’яніння, а також встановлення інших можливих порушень, пов’язаних з даним фактом. можливих порушень, пов’язаних з даним фактом. За результатами проведення службового розслідування встановлено, що старшина ОСОБА_1 порушив приписи статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, статей 11, 12, 13, 56, 49, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 20.1, 19.1, 10.1, 8.1, 5.2, 4.1, 2.2, 2.1 Кодексу поведінки працівників до функціональних обов'язків, яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС, МЗС, МФУ, АДПСУ, ГУДСУ від 05.07.11 №330/151/809/434/146, вимог рішень Колегії Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.02.2015 №4 «Про стан правопорядку і дисципліни в Державній прикордонній службі України та шляхи підвищення ефективності діяльності у сфері роботи з персоналом», рішення Колегії Східного регіонального управління від 16.11.2015 №7 «Про шляхи підвищення ефективності роботи з персоналом, недопущення порушень дисципліни, дисципліни служби та втягування особового складу у протиправну діяльність», рішення Колегії Східного регіонального управління від 09.06.2015 №2 «Про ефективність заходів з протидії корупції, вживання спиртних напоїв та зраді серед персоналу в органах та підрозділах Східного регіонального управління», розпорядження начальника Харківського прикордонного загону від 04.04.18 №Т/62-3708. З огляду на встановлені службовим розслідуванням порушення позивача, начальник Харківського прикордонного загону, під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України 24 березня 1999 року N551-XIV, діяв на підставі, в межах наданої дисциплінарної влади та своїх повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Окрім цього, представник відповідача зазначив, що відповідно до службової картки позивача, в нього було 2 наявних дисциплінарних стягнення оголошених заступником начальника 3 прикордонної застави. З огляду на викладене представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та начальником Навчального центру Державної прикордонної служби України, що діяв відповідно до п. 29 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Пунктом 3 вказаного контракту було визначено, що контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи органу Державної прикордонної служби України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Зазначений контракт було укладено терміном на 3 роки, по 24.02.2015 року, в подальшому його дію було подовжено. Вказані факти не заперечувались сторонами під час розгляду справи.

Відповідно до наказу начальника Харківського прикордонного загону від 15.05.2018 року № 630-АГ «Про призначення службового розслідування» групою у складі: заступника начальника відділу персоналу підполковника ОСОБА_5 (старший групи), начальника відділення по роботі з персоналом відділу персоналу майора ОСОБА_6, старшого офіцера відділення по роботі з персоналом відділу персоналу майора ОСОБА_7 проведено службове розслідування за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп’яніння інспектором прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 2 групи 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшиною ОСОБА_1.

Підставою для проведення службового розслідування стала довідка відділу управління службою від 14.05.2018 року №Р-11186 про складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за які, передбачена ст.124 та ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 2 групи 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшину ОСОБА_1 представниками Управління патрульної поліції ГУНП в Харківській області.

В ході проведення службового розслідування встановлено наступне.

З довідки чергового відділу управління службою стало відомо, що о 19.20 год. 14.05.2018 року від чергового патрульної поліції м. Харків отримано інформацію про виникнення страхового випадку за участю інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника, 3 відділення 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшини ОСОБА_1

Близько 18.00 год. 14.05.2018 року в позаслужбовий час, старшина ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі НОМЕР_2 по вулиці Чебишева у м. Харків, допустив дотичне зіткнення з легковим автомобілем НОМЕР_3 під керуванням цивільної особи, автомобілі зазнали незначних пошкоджень. На місце події було викликано наряд національної поліції. Представниками Національної поліції у старшини ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп’янінні, від проходження експрес - аналізу відмовився. Водії транспортних засобів за медичною допомогою не звертались, допомоги не потребують.

Відносно старшини ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за от, 124 та 130 КУпАП. За рішенням начальника прикордонного загону старшину ОСОБА_1 в супроводі офіцерів прикордонного загону доставлено до Харківського обласного наркологічного диспансеру з метою проходження експертизи.

З пояснень заступника начальника відділу зв’язку прикордонної комендатури швидкого реагування майора ОСОБА_8 вищезазначені факти підтверджені в повному обсязі. По даному факту старшина ОСОБА_1 доповіді командиру структурного підрозділу та йому особисто не здійснював.

З пояснень заступника начальника 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування капітана ОСОБА_9, також підтверджені вказані факти. За даним фактом старшина ОСОБА_1 доповіді йому не здійснив.

З пояснень інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 2 групи інспекторів прикордонної служби 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшини ОСОБА_1 встановлено наступне, що по суті заданих йому питань скористувавшись статтею 63 Конституції України даний військовослужбовець відмовляється надавати пояснення в рамках проведення службового розслідування.

В ході проведення службового розслідування вивчено та проаналізовано зібрані матеріли з яких додатково встановлено, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №159996 від 14.05.2018 року складеного на громадянина ОСОБА_1 (працівника Державної прикордонної служби) відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який о 16.00 хвилин рухаючись по вулиці Чебишева №8 у м. Харків на транспортному засобі ВАЗ-2163 державний номерний знак НОМЕР_4 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, який рухався попереду. При ДТП отримав механічні пошкодження та завдав матеріальних збитків.

Також, з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №159973 від 14.05.2018 року складеного на громадянина ОСОБА_1 (працівника Державної прикордонної служби) відповідно до статті частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який о 17.50 рухаючись по вулиці Чебишева №8 у м. Харків на транспортному засобі ВАЗ- 2163 державний номерний знак НОМЕР_4 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому порядку водій відмовився в присутності двох свідків; направлено лист до начальника управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, щодо отримання відеозаписів з службових нагрудних камер співробітників поліції, які здійснювали оформлення дорожньо-транспортної події, встановленим порядок відеоматеріали долучені до службового розслідування.

В присутності офіцерів управління прикордонного загону старшина ОСОБА_1 після складення відповідних адміністративних матеріалів співробітниками Національної поліції м.Харків був доставлений до обласного наркологічного диспансеру у м. Харків по вулиці Шевченка №26 о 20.50 14.05.2018 року, де встановленим порядком пройшов обстеження на стан алкогольного сп’яніння та отримано результат з «Виписка з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №38» в якій зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами аналізу крові знаходиться в стані алкогольного сп’яніння (1,57% проміле).

За матеріалами службового розслідування, в діях старшини ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, яке полягало у: скоєнні даним військовослужбовцем негідного вчинку поза розташуванням військової частини, а саме: керування автомобілем в нетверезому стані, скоєння ДТП та спричинення шкоди майну громадян, порушення громадського порядку (перебування в стані сп’яніння та нецензурні висловлювання в громадському місці, погрози та вчинення опору в бік поліцейських, зухвала та неетична поведінка), намагання уникнути відповідальності за рахунок службового посвідчення військовослужбовця ДПСУ; підриві довіри суспільства до прикордонного відомства, в якому проходить службу даний військовослужбовець; дискредитації всіх військовослужбовців ДПСУ; не виконанні вимог старших начальників щодо заборони керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння; недотриманні вимог законів України; порушенні військової присяги; не виконанні умов контракту про проходження військової служби в ДПСУ; поведінці не гідній військовослужбовця Державної прикордонної служби України; не утриманні від шкідливих звичок; не доповіді по команді встановленим порядком про факт затримання поліцейськими; скоєння вчинку, яке порочить військовослужбовця та несумісного з проходження служби в Державній прикордонній службі України; низьких морально-ділових якостях, що призвели до підриву своїми діями авторитету Державної прикордонної служби України.

Таким чином, за висновками проведеного службового розслідування:

- факт вживання алкогольних напоїв, стан сп’яніння, скоєння негідного вчинку поза розташуванням військової частини, а саме; керування автомобілем в нетверезому стані, скоєння ДТП та спричинення шкоди майну громадян, порушення громадського порядку (нецензурні висловлювання в громадському місці та погрози в бік поліцейських, чинення опору поліцейським, зухвала та неетична поведінка), намагання уникнути відповідальності за рахунок службового посвідчення військовослужбовця ДПСУ вважати таким що підтвердився;

- за порушення військової присяги, невиконання службових обов’язків та обов’язків військової служби, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, недотримання вимог законів України, не виконання умов контракту про проходження військової служби в ДПСУ, невиконанні законних вказівок та розпоряджень старших начальників щодо заборони вживання наркотичних речовин, поведінку не гідну військовослужбовця Державної прикордонної служби України, скоєння негідного вчинку, яке порочить військовослужбовця та несумісного з проходження служби в Державній прикордонній службі України, дискредитація військовослужбовців Державної прикордонної служби, підрив своїми діями авторитету Державної прикордонної служби України, скоєнні негідного вчинку поза службою службі, підриві боєздатності підрозділу та довіри суспільства до прикордонного відомства, в якому проходить службу військовослужбовці, порушення приписів статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, статей 11, 12, 13, 56, 49, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 20.1, 19.1, 10.1, 8.1, 5.2, 4.1, 2.2, 2.1 Кодексу поведінки працівників до функціональних обов'язків, яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС, МЗС, МФУ, АДПСУ, ГУДСУ від 05.07.11 №330/151/809/434/146, вимог рішень Колегії Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.02.2015 №4 «Про стан правопорядку і дисципліни в Державній прикордонній службі України та шляхи підвищення ефективності діяльності у сфері роботи з персоналом», рішення Колегії Східного регіонального управління від 16.11.2015 №7 «Про шляхи підвищення ефективності роботи з персоналом, недопущення порушень дисципліни, дисципліни служби та втягування особового складу у протиправну діяльність», рішення Колегії Східного регіонального управління від 09.06.2015 №2 «Про ефективність заходів з протидії корупції, вживання спиртних напоїв та зраді серед персоналу в органах та підрозділах Східного регіонального управління», розпорядження начальника Харківського прикордонного загону від 04.04.18 №Т/62-3708, інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 2 групи 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшину ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності правами начальника прикордонного загону, а саме накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

18 травня 2018 року Начальником 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України було прийнято наказ №172-ОС «По особовому складу», яким припинено контракт з позивачем, звільнено позивача в запас Збройних Сил України, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, за ст.26 ч.8 п.1 п.п. «е» (через службову невідповідність, у разі невиконання службових обов'язків) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу, з 18.05.2018 року.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 2 пункту 9 Положення про регіональне управління Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2003 №173, начальник регіонального управління користується дисциплінарними правами командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.

Згідно з приписами статті 51 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на сержантів (старшин) (крім військовослужбовців строкової військової служби) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; е) пониження в посаді; є) пониження у військовому званні на один ступінь; ж) пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду; з) позбавлення сержантського (старшинського) звання; и) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Відповідно до статті 83, абзацу 1 статті 84, абзацу 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Отже, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення.

Приписами частини другої статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України обумовлено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

В силу пункту 26 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232.

Пунктом «е» частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, через службову невідповідність.

Відповідно до службової характеристики позивача, за час проходження служби зарекомендував себе з негативної сторони. В колективі не користується авторитетом, має слабкий рівень знань для виконання службових обов’язків за посадою. Поставлені завдання виконує несвоєчасно та неякісно, потребує постійного контролю з боку керівництва підрозділу. Неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Схильний до вживання алкогольних напоїв.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем на підставі висновків службового розслідування. Під час розгляду справи позивачем не надано жодного доказу, що спростовує висновки службового розслідування.

Твердження позивача що протягом строку служби за контрактом позивачем не було допущено жодних порушень зазначеного контракту, будь-які дисциплінарні стягнення на нього не накладувалися, не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до копії службової картки позивача, наявної в матеріалах справи, у позивача було 2 наявних дисциплінарних стягнення оголошених заступником начальника 3 прикордонної застави, а саме догана та сувора догана.

Окрім цього, судом встановлено, що посилання позивача, що відповідачем не здійснено жодних дій щодо повідомлення позивача про відповідне службове розслідування щодо виявлених порушень, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, також не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до висновків службового розслідування, ОСОБА_1 по суті заданих йому питань скористувавшись статтею 63 Конституції України відмовився надавати пояснення в рамках проведення службового розслідування. Відповідно, позивач був обізнаний про факт проведення відносно нього службового розслідування. Також, судом встановлено, що начальником Харківського прикордонного загону полковником ОСОБА_4, відповідно до вимог п. 24 Інструкції про порядок проведення: службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 14.02.2005 року №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 року за №261/10541, проведено бесіду з інспектором прикордонної служби 3 категорії - кулеметником 2 групи 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшиною ОСОБА_1, в ході якої до старшини ОСОБА_1 доведено, що на згідно з наказом начальника Харківського прикордонного загону від 15.05.18 № 630-АГ проведено службове розслідування службового розслідування по факту встановлення причин та обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп’яніння, а також встановлення інших можливих порушень, пов’язаних з даним фактом, що підтверджується особистим підписом позивача. Судом також встановлено, що позивач під підпис ознайомлений з висновком службового розслідування 18.05.2018 року, заперечень не зазначив.

При цьому, у адміністративному позові позивач стверджує, що відповідне службове розслідування не проводилося, начальником прикордонного загону було прийнято рішення про звільнення позивача виключно за результатами розгляду подання до звільнення з військової служби, що не відповідає дійсності.

Визначення військової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Зважаючи на встановлену систематичність порушення позивачем умов контракту, суд приходить до висновку, що при проведенні службового розслідування та прийнятті оскаржуваного наказу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлені судом обставини справи підтверджують, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування відносно позивача, а також дотримано порядок та строки накладення і виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби, підстави для скасування наказу начальника 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №172-ОС від 18.05.2018 року полковника ОСОБА_4 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю - відсутні.

Оскільки позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 2 групи інспекторів прикордонної служби 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, є похідними, вони також не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий відповідачем на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, Харківська область, селище Золочів, АДРЕСА_1) до Харківського прикордонного загону Військова частина 9951 (61045, м.Харків, вул.Клочківська, 228) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07.03.2019 року.

Суддя Біленський О.О.