Ухвала суду № 80314143, 06.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2019 р. Справа № 480/764/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги в частині,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з позовом до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якій просить скасувати вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2018 року №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 2 086 708,02грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з позовної заяви, позивач у позовній заяві заявив клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду, яке обґрунтовував тим, що вимога відповідача від 14.05.2018 №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 399300,00грн. була оскаржена в судовому порядку, тому на підставі ч.ч.2,3 ст.264 Цивільного кодексу України мало місце переривання перебігу строку позовної давності, перебіг якої розпочався заново з 20.02.2019.

Однак, суд критично оцінює зазначене обґрунтування, оскільки позивач посилається на наявність підстав для переривання строку позовної давності саме нормами Цивільного кодексу України, в той час як інститут процесуальних строків в адміністративному судочинстві врегульований главою 6 КАС України.

Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено саме з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства своєчасно виконувати ними процесуальні дії, передбачені КАС України.

З урахуванням вказаного, суд не визнає посилання позивача на Цивільний кодекс України щодо переривання перебігу строку позовної давності як на доказ пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними.

Також, відповідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Однак, позивачем не додано до позовної заяви докази сплати до бюджету суми 23 725 156,00грн. за період з 01.05.2018 по 24.02.2019, на яке йде посилання в позовній заяві як на доказ, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, вказані недоліки позивачем можуть бути усунені у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду, оформлену у відповідності до вимог ст.167 КАС України, та доказів поважності причин його пропуску;

- доказів сплати до бюджету суми 23 725 156,00грн. за період з 01.05.2018 по 24.02.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 167, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування вимоги в частині - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко