Рішення № 80314127, 04.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 р. справа №480/550/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/550/19 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області, викладеної у листі від 14.01.2019 №М-16000-251/21-19, та зобов'язання надати вказаний дозвіл. Свої вимоги мотивує тим, що вона звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області. За результатами розгляду цього клопотання, відповідач надіслав лист від 14.01.2019 №М-16000-251/21-19, в якому повідомлено про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою відмови стала інформаційна довідка, надана Міськрайонним управлінням у м. Суми та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 10.01.2019, відповідно до якої бажана земельна ділянка знаходиться в зоні магістральних доріг та зелених насаджень. На думку позивача, вказана відмова є протиправною, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в листі відповідача не наведено жодної з них. Крім того, враховуючи, що процес надання формальних відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може тривати безкінечно, то, на переконання позивача, єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Сумський області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 15.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом сторін на 04.03.2019 та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

На виконання зазначеної ухвали, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Міськрайонним управлінням у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.01.2019 №28/415-19 встановлено, що згідно з ст.ст. 16, 19, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», наказу Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року №1468/20206, розпорядження Голови Сумської обласної державної адміністрації від 26.07.2018 №457-ОД «Про затвердження детального плану території земельної ділянки», затверджено детальний план території, а саме: земельної ділянки орієнтовною площею 150,00 га, яка обмежена продовженням вулиці Лебединської за межами міста Суми з півночі, та земельною ділянкою очисних споруд міста Суми зі сходу, розташованої за межами населених пунктів. Згідно визначеного плану земельна ділянка, вказана позивачем у викопіюванні, знаходиться в зоні магістральних доріг та зелених насаджень. Таким чином, земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач у розумінні частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України, має невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Також, відповідач зазначає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є дискреційним повноваженням відповідача, тому суд не може зобов’язати останнього надати такий дозвіл. У задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с.20-21).

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області.

Розглянувши вказану заяву, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 14.01.2019 №М-16000-251/21-19 повідомило позивача про неможливість задоволення її заяви у зв’язку з тим, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, знаходяться в зоні магістральних доріг та зелених насаджень (а.с.13).

Не погодившись з вищевказаним листом, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

За приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується з ч. 3 ст. 123 ЗК України, згідно з якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Розглянувши клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, листом від 14.01.2019 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило позивача про неможливість задоволення її клопотання виходячи з того, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, знаходяться в зоні магістральних доріг та зелених насаджень.

В той же час, згідно Інформаційної довідки Міськрайонного управління у м.Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 10.01.2019, спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, форма власності державна, інформація щодо фактичного використання земельної ділянки в управлінні відсутня; земельна ділянка розташована за межами населеного пункту; земельна ділянка, яка планується для надання у власність або користування іншим особам не надавалась (а.с.23).

Посилання відповідача на вказану Інформаційну довідку, як на підставу відмови для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, в тій частині, що згідно розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 26.07.2018 №457-ОД «Про затвердження детального плану території земельної ділянки» затверджено детальний план території земельної ділянки, а саме: земельної ділянки орієнтовною площею 150 га, яка обмежена продовженням вулиці Лебединської за межами міста Суми з півночі, та земельною ділянкою очисних споруд міста Суми зі сходу, розташованої за межами населених пунктів, відповідно до якого земельна ділянка знаходиться в зоні магістральних доріг та зелених насаджень, є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації не є нормативно-правовим актом, а тому не може бути підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Крім того, відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, з одного боку зазначає, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, а з іншого боку - знаходиться в зоні магістральних доріг та зелених насаджень.

Тобто, відповідачем не визначені конкретні підстави відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Посилання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є його дискреційними повноваженнями, як на підставу відмови в задоволенні позову, є необґрунтованими, з огляду на таке. Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 118 Земельного кодексу України передбачає виключний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Проте, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовляє позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, які не передбачені вказаною нормою Земельного кодексу. В даному випадку у відповідача є обов'язок надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою чи відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах, тобто дискреція відсутня. Тому, у суду є всі законні підстави зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області.

Такий висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, згідно якого суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки процес надання позивачу формальної відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області, і це зобов'язання повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області, викладеної у листі від 14.01.2019 №М-16000-251/21-19 та зобов'язання надати вказаний дозвіл.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 768,40грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області, викладеної у листі від 14.01.2019 №М-16000-251/21-19.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) надати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Сумської міської ради Сумської області.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення виготовлений 07.03.2019.