Ухвала суду № 80314032, 06.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 березня 2019 року м. Київ № 640/2480/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпро визнання протиправної бездіяльності, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо не закінчення виконавчого провадження ВП №22005225 від 04.10.2010 та не винесення відповідних постанов про зняття арештів та заборон відчуження майна (рухомого та не рухомого), що належить позивачу, та про скасування інших вжитих заходів щодо виконання рішення суду, таких як розшук майна боржника, та затримання транспортного засобу, які були вчинені на підставі постанов, винесених державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП №22005225 протиправною;

- скасувати постанову № 19100387 про розшук майна боржника від 23.06.2011;

- зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві закінчити виконавче провадження ВП №22005225 від 04.10.2010 та винести відповідні постанови про зняття арештів та заборон відчуження майна (рухомого та не рухомого), що належить позивачу, та про скасування інших вжитих заходів щодо виконання рішення суду, таких як розшук майна боржника, та затримання транспортного засобу, які були вчинені на підставі постанов, винесених державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП №22005225.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк від позивача через канцелярію суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом, клопотання з питання надання документів (в т.ч. копій окремих матеріалів виконавчого провадження - постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2010 ВП №22005225, постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 18.06.2012 ВП №22005225).

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Оглянувши та проаналізувавши зміст наданих позивачем матеріалів разом з позовною заявою та додатково на усунення недоліків позову, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за поданим позовом з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, нормами ч. 1 ст. 287 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З контексту наведеної процесуальної норми можна дійти правового висновку, що якщо законом було установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічний висновок щодо застосування норми ст. 287 КАС України наведений у постанові Великої палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №761/8033/16-а.

Такий інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено ч. 1 і 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції чинній на момент звернення позивача до суду із цим позовом).

Зокрема, у силу приписів ч. 1 і 2 ст. 74 цього Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Поряд з цим, за змістом ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ч. 2 ст. 448 ЦПК України).

Положеннями ст. 450 ЦПК України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Згідно ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Правовий аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов судів прийнятих в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правових підхід щодо визначення юрисдикції розгляду спорів даної категорії відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 № К/9901/1189/18, від 19.02.2018 №К/9901/6550/18.

Відповідно до наданих позивачем документів та з тексту позовної заяви суд встановив, що позивач оскаржує бездіяльність та рішення державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП №22005225, відкритого свого часу на підставі наказу №2-н-711/08, виданого 06.11.2009 Подільським районним судом м. Києва за наслідками розгляду цивільного спору між АБ «Діамант» та ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості, що виникла за договором про встановлення ліміту кредитування від 09.11.2008.

Згідно текстів постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2010 ВП №22005225, постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 18.06.2012 ВП №22005225 та за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження ОСОБА_1 значиться стягувачем у зазначеному виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку цивільного судочинства, а позивач - ОСОБА_1 був стороною (стягувачем) у межах такого виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправної бездіяльності, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.

3. Повернути позивачу позовну заяву та усі додані до неї матеріали.

4. Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295 - 297 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок