
Справа № 420/637/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши у порядку письмового справдження справу за адміністративним позовом Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови по виконавчому провадженню №58099523 від 17.01.20019 року, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17.01.2019 року у виконавчому провадженні №58099523, якою стягнуто з управління виконавчий збір розмірі 16 692,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в грудні 2018 року управлінням опрацьовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року, що набрало чинності 27.11.2018 року та зараховано до пільгового стажу період роботи з 02.01.1998 року по 01.02.2014 року та призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно з п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 01.09.2017 року. Загальна сума боргу склала 29 735,95 грн. На адресу управління 23.01.2019 року надійшла постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17.01.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №815/1961/18, виданого 05.12.2018 року та постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн. ВП №58099523. Позивач вважає, що постанова старшого державного виконавця ВП №58099523 від 17.01.2019 року є незаконною, оскільки судове рішення по справі №815/1961/18 виконане в повній мірі, як передбачено діючими нормами законодавства, тобто призначено пенсію та включено у відомості на січень для виплати пенсії місячний її розмір та борг донарахований починаючи з 01.09.2017 року.
Представником відповідача у встановлений ухвалою суду строк не надано до суд відзив на позовну заяву.
Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник відповідача про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представником позивача 06.03.2019 року до канцелярії суду було надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Враховуючи неявку сторін, відсутність потреби щодо заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Одеським окружним адміністративним судом 14.09.2018 року прийнято рішення по справі №815/1961/18 (а.с.10-12), яким зобов’язано Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 02.01.1998 року по 01.02.2014 року на посаді електрогазозварювальника та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно з п. «б» ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з дня подання заяви про призначення пенсії від 06.09.2017 року.
Як вбачається з роздруківки ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії 12.12.2018 року Ізмаїльським об’єднаним управлінням ПФУ Одеської області здійснено зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 02.01.1998 року по 01.02.2014 року та призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно з п. «б» ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з дня подання заяви про призначення пенсії від 06.09.2017 року (а.с.7, 41-42).
При цьому, на виконання рішення суду по справі №815/1961/18, 05.12.2018 року видано виконавчий лист.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській області ОСОБА_2 17.01.2019 року відкрито виконавче провадження за №58099523 на виконання виконавчого листа по справі №815/1961/18 (а.с.18) та прийнято постанову про стягнення з боржника – Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. (а.с.15).
Вказані постанови супровідними листами від 17.01.2019 року направлені на адресу Ізмаїльського об’єднаного управління ПФУ Одеської області та 23.01.2019 року отримані адресатом, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції (а.с.14, 17).
У відповідь на прийняті постанови, Ізмаїльським об’єднаним управлінням ПФУ Одеської області 28.01.2019 року за №358/ЕП-11 направлено листа, в якому останній зазначає, що в грудні 2018 року управлінням опрацьовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року, а саме зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 02.01.1998 року по 01.02.2014 року та призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно з п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 01.09.2017 року. Загальна сума боргу склала 29 735,95 грн. Тобто управлінням виконано вимоги рішення суду у добровільному порядку до моменту відкриття виконавчого провадження. (а.с.8).
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними а постанову Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській від 17.01.2019 року за №58099523 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.1, 3, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, тощо.
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Отже, з аналізу вищезазначеного вбачається, що обов’язком держаного виконавця при відкритті виконавчого провадження є зазначення стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі встановленому ст.27 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Водночас, ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, що Ізмаїльським об’єднаним управлінням ПФУ Одеської області рішення суду по справі №815/1961/18 виконано 12.12.2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (а.с.7, 41-42).
При цьому, виконавче провадження з виконання рішення по справі №815/1961/18 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській області ОСОБА_2 відкрито постановою від 17.01.2019 року та відповідно, постановою від 17.01.2019 року стягнуто виконавчий збір.
Отже, Ізмаїльським об’єднаним управлінням ПФУ Одеської області виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження.
Суд звертає увагу, що Управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не надано до суду відзив на адміністративний позов, чим останнє позбавило себе права довести правомірність вчинених дій щодо стягнення з Ізмаїльського об’єднаного управління ПФУ Одеської області виконавчого збору розмірі 16 692,00 грн.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській області ОСОБА_2 від 17.01.2019 року у виконавчому провадженні №58099523, якою стягнуто з Ізмаїльського об’єднаного управління ПФУ Одеської області виконавчий збір розмірі 16 692,00 грн. підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови по виконавчому провадженню №58099523 від 17.01.20019 року – задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17.01.2019 року у виконавчому провадженні №58099523, якою стягнуто з управління виконавчий збір розмірі 16 692,00 грн.
Стягнути з відповідача по справі – Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68609, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46);
Відповідач: Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, 65091, м.Одеса, вул.Разумовського, 37).
Суддя П.П.Марин
.
Судове рішення № 80313885, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 07.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/637/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: