Рішення № 80313819, 12.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2019 року № 826/17548/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" до проДержавної служби геології та надр України визнання протиправним та скасування наказу, за участю:

від позивача - Сиротін Д.В.;

від відповідача - не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" (далі - ТОВ "Лезниківський кар'єр") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) від 07.09.2018 № 311 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.1999 № 1771, наданого ТОВ "Лезниківський кар'єр" на видобування граніту у Лезниківському родовищі Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття спірного наказу стало невиконання в установлений строк вимог припису щодо усунення порушень законодавства та порушення надрокористувачем умов користування надрами. Стверджує, що ТОВ "Лезниківський кар'єр" своєчасно виконав пункти 2, 7 припису та вжив усі передбачені законодавством заходи до усунення порушень, вказаних у пунктах 1, 3, 4, 5, 6 припису, про що повідомив відповідача листом від 04.07.2018 № 0718/03. Проте, вказаний лист не був вручений відповідачу та повернувся на адресу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою суду від 30.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17548/18, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.12.2018.

19.11.2018 до суду від представника відповідача Шаповала С.А надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернула увагу, що відповідач при здійсненні заходу планової перевірки позивача та застосуванні до нього санкцій у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.1999 № 1771 діяв у межах своїх повноважень та відповідно до встановленого законом порядку. Зазначив, що доводи позивача про своєчасне усунення недоліків не відповідають дійсності. Звернув увагу, що з наданих позивачем документів вбачається, що поштове відправлення не було отримане відповідачем у зв'язку з неправильним оформленням поштового відправлення, яке надійшло у дільницю кур'єрської доставки лише 10.07.2018 та 12.07.2018 було перенаправлено за місцем обслуговування адресата. Зазначив, що на день подачі відзиву позивачем виконано лише пункт 7 припису, а решта виявлених порушень останнім не заперечується.

06.12.2018 до суду від представника позивача Сиротіна Д.В. надійшла відповідь на відзив, у якому останній просить суд задовольнити позовні вимоги з огляду на необґрунтованість доводів відповідача. Акцентував увагу на тому, що не може нести відповідальність за неотримання суб'єктом владних повноважень поштової кореспонденції та пояснив, що не має об'єктивної можливості привести власну документацію згідно з протококом ДЗК від 01.03.2018 № 4310.

У судовому засіданні 11.12.2018 було оголошено перерву до 09.01.2019.

26.12.2018 до суду від представника позивача Сиротіна Д.В. надійшло клопотання про доручення в якості доказів у справі:

- копію відповіді Держгеонадра від 29.11.2018 № 24034/03/10-18 на адвокатський запит від 22.11.2018 з додатками (підтверджує факт незатвердження робочою групою Держгеонадра станом на день прийняття оскаржуваного наказу 07.09.2018 та на теперішній час протоколу ДЗК від 01.03.2018, наслідком чого є неможливість ТОВ "Лезниківський кар'єр" з вини відповідача підготувати повний пакет документів згідно з Порядком № 615, як на внесення змін спеціального дозволу, так і на продовження строку його дії);

- копію договору від 01.10.2013 № 01/10-М з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з видобутку граніту Лезниківського родовища (копія була долучена до відповіді на припис від 04.07.2018 та копія додаткової угоди - до позову та підтверджує відсутність порушення пункту 5 припису Держгеонадра від 06.06.2018).

Ухвалою суду від 09.01.2019 закрито підготовче провадження у справі № 826/17548/18 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 12.02.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 12.02.2019 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позов просив розглядати справу за відсутності свого представника.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12.02.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.06.2018 посадовими особами Держгеонадра проведено планову перевірку ТОВ "Лезниківський кар'єр" з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт № 06-03/23/2018-27/п (75) (а.с. 38-49).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Лезниківський кар'єр":

1) підпункту 4 пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України № 615 в частині невнесення змін до спеціального дозволу № 1771 щодо кількості затверджених запасів згідно з протоколом ДКЗ України від 01.03.2018 № 4310;

2) статті 40 Кодексу України про надра та постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114 в частині відсутності акту прийомки-передачі Лезниківського родовища гранітів у промислове освоєння згідно з протоколом ДКЗ України від 01.03.2018 № 4310;

3) статті 24 Кодексу України про надра та Порядку № 615 не виконуються вимоги п. 5 Угоди про умови користування надрами № 1771 в частині обсягів видобування корисних копалин на рівні 500 тис м.куб. на рік, в той час як за даними форми 5-гр та маркшейдерській документації у 2016 році видобуто 156,191 тис. куб. м., у 2017 - було видобуто 151,382 тис. куб.м.;

4) статей 13-15, 51, 53 Кодексу України про надра, постанов Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995, № 1099 від 03.10.1997, НПАОН 00.0-5.02-76 "Міжгалузева інструкція по визначенню та контролю добування та розкривних порід на кар'єрах", НПАОН 00.0-1.01-85 "Єдині правила охорони надр при розробці покладів твердих корисних копалин" в частині неузгодженості техно-робочого проекту розробки та рекультивації Лезниківського родовища гранітів фактичним показникам у зв'язку з переоцінкою запасів гранітів відповідно до протоколу ДКЗ України від 01.03.2018;

5) пункту 17 Порядку № 615 - не надано договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження. Не приведено у відповідність пункт 6 особливих умов спеціального дозволу № 1771 у зв'язку з виключенням абзацу 3 пункту 26 Порядку № 615 щодо обов'язкового моніторингу та супроводження спеціалізованими державними геологічними підприємствами;

6) статей 51, 53 Кодексу України про надра, постанови Кабінету Міністрів України № 1099 від 03.10.1997, НПАОН 00.0-5.02-76 "Міжгалузева інструкція по визначенню та контролю добування та розкривних порід на кар'єрах", НПАОН 00.0-1.01-85 "Єдині правила охорони надр при розробці покладів твердих корисних копалин" в частині корегування технічного проекту освоєння ділянки надр фактичним показникам (у 2016 році видобуто 156,191 тис. куб. м., у 2017 - було видобуто 151,382 тис. куб.м., тоді як заявлено 500 тис. куб.м.;

7) статті 53 Кодексу України про надра, наказів Мінгео СРСР від 17.06.1960 № 221, 83, 100, 155, 199, 29, 224, 225, 263, 354, 77, 198, НПАОН 00.0-1.01-85 "Єдині правила охорони надр при розробці покладів твердих корисних копалин" в частині ведення журналу геолога, що містила інформацію про петрографічний склад, структуру, текстуру порід, їх тріщинуватість в частині видобування блочної продукції.

Приписом від 06.06.2018 № 369-14/06 Держгеонадра зобов'язано ТОВ "Лезниківський кар'єр" усунути вищевказані порушення у строк до 09.07.2018.

Листом від 04.07.2018 № 0718/03 позивач повідомив відповідача про виконання припису від 06.06.2018 № 369-14/06, до якого додав копію заяви від 01.06.2018 № 0618/01, копію акта до протоколу від 01.03.2018, копію договору на коригування техно-робочого проекту "Розробки та рекультивації Лезниківського родовища гранітів", копію договору № 1/10-М від 01.10.2013 та звіту № 1.2.0/09-12-14, копію витягу з журналу геолога (а.с. 53).

Указаний лист був направлений на адресу відповідача 06.07.2018 цінним листом з повідомленням про вручення, проте не був вручений та повернувся на адресу позивача без відмітки про причини невручення (а.с. 54, 56, 57).

Листом від 03.08.2018 № 659-14/06 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з невиконанням ТОВ "Лезниківський кар'єр" в установлений строк приписів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування, Центральний міжрегіональний відділ буде вносити подання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 1771 від 05.03.1999 (а.с. 58-59).

Листом від 14.08.2018 № 0808/05 позивач повідомив відповідача, що своєчасно направив документи на підтвердження виконання припису, проте з невідомих причин останні не були отримані відповідачем (а.с. 62).

Позивач стверджує, що не отримав від відповідача відповіді на лист від 14.08.2018 № 0808/05.

На підставі підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, 07.09.2018 Держгеонадра прийнято наказ від 07.09.2018 № 311 "Про зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень, та внесення змін до наказів", яким зупинено дію спеціального дозволу від 05.03.1999 № 1771 (а.с. 22, 23).

Не погодившись з наказом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною шостою статті 16 Кодексу України про надра встановлено, що власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Статтею 25 Кодексу України про надра гарантовано, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Згідно з частиною третьою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 N 615 (далі - Порядок N 615, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 22 Порядку N 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення;

невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;

наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції".

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Згідно з пунктом 25 Порядку N 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Так, зі змісту подання від 03.08.2018 № 660-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 1771 від 05.03.1999 вбачається, що підставою для внесення останнього стало невиконання ТОВ "Лезниківський кар'єр" в установлений строк припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування (а.с. 154-155).

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено, що 06.07.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено лист та підтвердні документи на усунення порушень.

Статтею 255 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Слід зауважити, що правило щодо подання до установ зв'язку письмових заяв та повідомлень є універсальним і застосовується щодо всіх учасників правовідносин.

Таким чином, позивачем у межах встановленого у приписі від 06.06.2018 № 369-14/06 строку повідомлено відповідача про усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

Поряд з цим, поштове відправлення не було вручено відповідачу з підстав, незалежних від позивача, а тому твердження відповідача у цій частині суд не приймає до уваги.

Додатково суд звертає, що у рішенні по справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене та те, що позивачем було вжито заходи для повідомлення відповідача про усунення порушень законодавства у сфері надрокористування та зважаючи на те, що вирішення питання про зупинення дії спеціальних дозволів віднесено до компетенції Держгеонадра, суд вважає, що ненадання відповідачем правової оцінки обставинам, викладеним позивачем у листі від 04.07.2018 № 0718/03 та доданим до нього документам, унеможливлює прийняття спірного наказу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що на момент прийняття оскаржуваного наказу відповідач діяв передчасно та за відсутності підстав для його прийняття.

Поряд з цим, суд не вбачає підстав для надання оцінки обставинам, які виникли після прийняття спірного наказу та обставинам, які, на думку позивача, свідчать про усунення останнім порушень, викладених у приписі від 06.06.2018 № 369-14/06, позаяк при прийнятті наказу від 07.09.2018 № 311 відповідачем не було надано оцінку останнім.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезниківській кар'єр" (12135, Житомирська область, Хорошівський район, с. Червоногранітне, вул. Гранітна, 1, код ЄДРПОУ 38215153) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) від 07.09.2018 № 311 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.1999 № 1771, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" на видобування граніту у Лезниківському родовищі Житомирської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезниківській кар'єр" (12135, Житомирська область, Хорошівський район, с. Червоногранітне, вул. Гранітна, 1, код ЄДРПОУ 38215153) 1762,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 05 березня 2019 року.