Рішення № 80313665, 25.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 0340/1900/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гуцалюк І.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулася з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2018 №0346321306, №0346341306 та податкової вимоги від 10.09.2018 №33579-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 складено акт №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018, яким встановлені порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 170.9.1, 170.9.2 п. 170.9 ст. 170, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України в наслідок чого за 2016 рік занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 224 182,48 грн.; та порушення пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого за 2016 рік занижено суму військового збору на загальну суму 102 015,21 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області сформовані податкові повідомлення-рішення: від 08.08.2018 №0346321306 – яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 836 273,72 грн. (з яких: 1 224 182,48 грн. - за основним платежем та 612 091,24 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); від 08.08.2018 №0346341306 – яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір у розмірі 127 519,01 грн. (з яких: 102 015,21 грн. - за основним платежем та 25 503,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); податкову вимогу від 10.09.2018 №33579-17 про сплату боргу на суму 2 293 437,91 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки викладені в акті перевірки про те, що позивачем завищені валові витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу за 2016 рік на суму 6 801 013,76 грн., в частині придбання деревини в асортименті на суму 6 001 501,56 грн. та запчастин до автотранспортних засобів на суму 799 512,24 грн., які не підтверджені документально.

Позивач вказує, що викладені в акті перевірки обставини та висновки не можуть бути взяті до уваги і слугувати підставою для висновку про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог податкового законодавства в силу того, що даний акт не відповідає вимогам законодавства.

Зокрема, в акті перевірки №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 відсутні дані щодо переліку господарських операцій не підтверджених документально первинними документами, відсутні дані щодо переліку первинних документів, які за даними перевірки не враховані до складу валових витрат, відсутні додатки до акту перевірки з переліком первинних документів по яких виявлені порушення, що свідчить про порушення відповідачем вимог пп. 1.5, 1.6, 1.7, п. 2.3.2.1, 2.3.2.2, 2.3.2.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичним особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів №395 від 14.03.2013. Даний акт не свідчить про наявність в діях позивача порушень податкового законодавства при визначенні розміру валових витрат за результатами підприємницької діяльності у 2016 році.

Відтак, висновки відповідача про завищення валових витрат на суму 6 801 013,76 грн. не відповідають фактичним обставинам та не підтверджуються матеріалами перевірки.

Зокрема, згідно з висновком судово-економічної експертизи №47 від 17.09.2018 за результатами дослідження, донарахування податкових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб ФОП ОСОБА_3 в сумі 1 224 182,48 грн. та донарахування податкових зобов’язань по платежу військовий збір ФОП ОСОБА_3 в сумі 102 015,21 грн. за даними акту перевірки №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 не підтверджується.

З вищевикладеного слідує, що ФОП ОСОБА_3 не допущено завищення валових витрат та порушення податкового законодавства при визначенні та сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які визначаються із суми чистого оподатковуваного доходу. Такі податкові зобов’язання позивачем визначено правильно та повністю сплачені.

У зв’язку з наведеним, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2018 №0346321306, №0346341306 та податкову вимогу від 10.09.2018 №33579-17.

У відзиві на позов від 17.10.2018 №2944/03-20-10-02-07 (том 1, а.с.31-33) представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у 2016 році завищено витрати на загальну суму 6 801 013,76 грн., що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу. А саме, позивачем неправомірно віднесено до витрат придбання деревини в асортименті на суму 6 001 501,56 грн. та запчастин до автотранспортних засобів на суму 799 512,24 грн., які не підтверджені документально. Вищевказані порушення призвели до несплати податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 224 182,48 грн. та військового збору на суму 102 015,21 грн.

З метою проведення перевірки суцільним порядком ОСОБА_3 було вручено письмові вимоги, згідно з якими позивача було зобов’язано надати оригінали первинних документів щодо підтвердження доходів та витрат за перевіряємий період, зокрема: книгу оліку доходів та витрат; відомості щодо рухомого та нерухомого майна, перелік об’єктів, що використовувались у господарській діяльності (автомобілів, складських, виробничих, торгівельних та офісних приміщень, стоянок, земельних ділянок тощо); документальне підтвердження факту отримання добових найманими працівниками; структуру валових доходів та витрат (в розрізі статей) за 2016-2017 роки; оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631, 28 (в розрізі контрагентів та років); фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненими правочинами, копії завірених установами банків документів, що засвідчують факт оплати товарів за 2016 рік; залишки товарно-матеріальних цінностей в розрізі товару. В тому числі пальне на 01.01.2016, 31.12.2016 та 31.12.2017; документи, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей та інші документи. Проте, для перевірки не було надано всіх документів, щодо підтвердження доходів та витрат за перевіряємий період.

Здійснивши аналіз наданих позивачем документів перевіркою встановлено, що відсутнє документальне підтвердження по калькуляції виходу одиниці готової продукції з сировини, залишки ТМЦ за перевіряємий період, структура доходів та витрат, перелік обладнання, яке використовується у господарській діяльності, книга обліку доходів та витрат, відсутнє документальне підтвердження та оплата по придбанню ТМЦ. Таким чином, в порушення пп. 177.4.1, 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 за 2016 рік завищено валові витрати на загальну суму 6 801 013,76 грн., які не підтверджені документально.

Разом з тим, оскільки перевіркою встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на загальну суму 6 801 013,76 грн., яка є базою оподаткування військовим збором, позивачем також порушено пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого самозайнятою особою ОСОБА_3 за 2016 рік не нараховано та не сплачено до бюджету військового збору на загальну суму 102 015,21 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про часткове скасування податкової вимоги від 10.09.2018 №33579-17 про сплату боргу на суму 2 293 437,91 грн. представник відповідача зазначив, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (ч. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Оскільки, грошове зобов’язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 08.08.2018 №0346321306, №0346341306 вважається неузгодженим, як наслідок, в силу статті 60 ПК України податкова вимога від 10.09.2018 №33579-17 станом на 05.10.2018 вважається відкликаною.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У відповіді на відзив від 07.11.2018 позивач зазначила, що ні в акті перевірки ГУ ДФС у Волинській області, ні у відзиві не вказано по яких саме господарських операціях не підтверджено витрати пов’язані з підприємницькою діяльністю. Натомість, наданими копіями оборотно-сальдових відомостей по контрагентах, накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями підтверджується придбання у 2016 році ФОП ОСОБА_3 деревини на суму 6 001 501,52 грн. та запчастин до автотранспортних засобів на суму 799 512,24 грн., що значно перевищує суму непідтверджених, на думку відповідача, валових витрат зазначених в акті перевірки. (том 1, а.с.55-56).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та додатково пояснив, що ФОП ОСОБА_3 під час перевірки були надані усі оригінали первинних документів щодо підтвердження доходів та витрат за перевіряємий період. Такі документи також були долучені до матеріалів адміністративної справи. Крім того, просив врахувати висновки судово-економічної експертизи від 14.12.2018 згідно з якими: документально підтверджуються первинними документами валові витрати, пов’язані з одержанням доходу за 2016 рік ОСОБА_3, в частині придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції та інших витрат, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг в сумі 13 640 200,96 грн; за результатами дослідження, донарахування податкових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб ФОП ОСОБА_3 в сумі 1 224 182,48 грн. за даними акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 документально не підтверджується; за результатами дослідження, донарахування податкових зобов’язань по платежу військовий збір ФОП ОСОБА_3 у розмірі 102 015,21 грн. за даними акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 документально не підтверджується. Крім того, зауважив, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів відносно того, що податкова вимога від 10.09.2018 №33579-17 про сплату боргу на суму 2 293 437,91 грн. є відкликаною, а тому позивач просить її скасувати у судовому порядку. З наведених підстав просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.11.2012, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником податків та з 29.11.2012 перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області (том 1, а.с.26).

В період з 19.06.2018 по 10.07.2018 головними державними ревізорами-інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Волинській області, відповідно до наказу від 01.06.2018 №2122, плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання та направлень на перевірку №2824, №2825 від 18.06.2018, №3082 від 25.06.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку СПД ОСОБА_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 за результатами якої складено акт №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 (том 1, а.с.10-21).

Згідно з висновками проведеної перевірки позивачем порушено, зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 170.9.1, 170.9.2 п. 170.9 ст. 170, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України в наслідок чого за 2016 рік занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 224 182,48 грн.;

- пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого за 2016 рік занижено суму військового збору на загальну суму 102 015,21 грн.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Волинській області сформовано та надіслано ОСОБА_3, податкові повідомлення-рішення:

- від 08.08.2018 №0346321306 – яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 836 273,72 грн. (з яких: 1 224 182,48 грн. - за основним платежем та 612 091,24 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 08.08.2018 №0346341306 – яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір у розмірі 127 519,01 грн. (з яких: 102 015,21 грн. - за основним платежем та 25 503,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

Також позивачу надіслано податкову вимогу від 10.09.2018 №33579-17 про сплату боргу на суму 2 293 437,91 грн. (том 1, а.с.7-9).

Так, з акту перевірки №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 вбачається, що ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування та була платником податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, єдиного соціального внеску та військового збору.

Перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності у 2016-2017 роках відображеного у розділі ІІІ податкових декларацій та додатку 5 (Ф4) до декларації порушень не встановлено.

У пункті 2.1.2 акту зазначено, що з метою проведення перевірки суцільним порядком самозайнятій особі ОСОБА_3 було вручено письмові вимоги, згідно з якими зобов’язано до 20.06.2018 та до 06.07.2018 надати оригінали первинних документів щодо підтвердження доходів та витрат за перевіряємий період.

На лист вимогу від 19.06.2018 довіреною особою ОСОБА_4 надано пояснення у якому зазначається, що частину документів надано 21.06.2018 у зв’язку із браком часу на їх підготовку.

05.07.2018 довіреною особою ОСОБА_4 надано пояснення, що документи буде надано 09.07.2018.

Проте, довіреною особою не надано документальне підтвердження повністю.

Здійснивши аналіз наданих документів встановлено відсутнє документальне підтвердження по калькуляції виходу одиниці готової продукції з сировини, залишки ТМЦ за перевіряємий період, структура доходів та витрат, перелік обладнання, яке використовується у господарській діяльності, книга обліку доходів та витрат, відсутнє документальне підтвердження та оплата по придбанню ТМЦ.

Перевіркою правильності визначення документально підтверджених валових витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу за 2016 рік встановлено їх завищення на загальну суму 6 801 013,76 грн., в частині придбання деревини в асортименті на суму 6 001 501,56 грн. та запчастин до автотранспортних засобів на суму 799 512,24 грн., які не підтверджені документально. В ході проведення перевірки СПД ОСОБА_3 не надано структуру валових витрат за 2016-2017 роки.

Як вбачається з додатку Ф2 до уточненої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою», поданою 15.02.2017 ОСОБА_3 до податкового органу, позивачем задекларовано витрат на загальну суму 14 355 289, 29 грн., в тому числі: лісопильне та стругальне виробництво – 13 258 220,50 грн., діяльність вантажного автомобільного транспорту – 1 097 068,70 грн. (том 1, а.с.45-47).

Таким чином, проведеною перевіркою позивачу підтверджено задекларовані витрати за 2016 рік на загальну суму 7 554 075,53 грн.

Разом з тим, здійснивши аналіз наданих позивачем для перевірки документів відповідач зробив висновок про порушення позивачем пп. 177.4.1, 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України, а саме завищення у 2016 році валових витрат на загальну суму 6 801 013,76 грн., які на думку відповідача не підтверджені документально.

Суд не погоджується з висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Порядок оподаткування доходів отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності встановлений статтею статті 177 ПК України.

Підпунктами 177.1, 177.2 статті 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до підпунктів 177.4.1 – 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З аналізу положень вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 слідує, що у ньому відсутні дані щодо переліку господарських операцій та переліку первинних документів (договорів, видаткових накладних, платіжних документів, товарно-транспортних накладних та інших), які за даними перевірки правомірно віднесені до складу валових витрат та на підставі яких відповідачем підтверджено задекларовані СПД ОСОБА_3 витрати за 2017 та частково за 2016 рік на загальну суму 7 554 075,53 грн., а також відсутні додатки до акту перевірки з переліком таких первинних документів.

Судом встановлено, що в акті перевірки №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 відсутній систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень позивачем норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В акті не викладено жодних обставин діяльності платника податків ФОП ОСОБА_3, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, хоча такі факти повинні бути викладені в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_3 не підтверджено валові витрати на загальну суму 6 801 013,76 грн., в тому числі на придбання деревини в асортименті на суму 6 001 501,52 грн. та запчастин до автотранспортних засобів на суму 799 512,24 грн. Однак, в акті перевірки відсутні будь-які відомості (дані) по яких саме господарських операціях не підтверджено витрати пов’язані з підприємницькою діяльністю, не зазначено період (місяць, квартал) діяльності позивача та операцію, в результаті якої здійснено це порушення. Відсутні також додатки до акту перевірки з переліком первинних документів по яких виявлені порушення та які за даними перевірки не враховані до складу валових витрат.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем до суду надано копії оборотно-сальдових відомостей по контрагентах, видаткові та податкові накладні, банківські виписки та платіжні доручення, які, за твердженням позивача, повністю підтверджують придбання у 2016 році ФОП ОСОБА_3 деревини на суму 6 001 501,52 грн. та запчастин до автотранспортних засобів на суму 799 512,24 грн., та перевищують суму непідтверджених (на думку відповідача) валових витрат зазначених в акті перевірки.

Суд констатує, що акт перевірки №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, складений з грубими порушеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичним особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів №395 від 14.03.2013 (далі Порядок № 395).

Зокрема, відповідно до пунктів 1.5, 1.6, 1.7 Порядку №395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпунктів 2.3.2.1, 2.3.2.2, 2.3.2.3 Порядку № 395 результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. У цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті;

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби, а також платником податків або його законними представниками.

Як уже було зазначено судом, в акті перевірки №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 відсутні дані щодо переліку господарських операцій не підтверджених документально первинними документами, відсутні дані щодо переліку первинних документів, які за даними перевірки не враховані до складу валових витрат, відсутні додатки до акту перевірки з переліком первинних документів по яких виявлені порушення, що свідчить про порушення ГУ ДФС у Волинській області вимог пп. 1.5, 1.6, 1.7, п. 2.3.2.1, 2.3.2.2, 2.3.2.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичним особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів №395 від 14.03.2013.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача відносно того, що ФОП ОСОБА_3 на вимогу ревізорів-інспекторів були надані первинні документи не у повному обсязі з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що головними державними ревізорами-інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була складена вимога про надання документів для перевірки (без зазначення дати) у якій СПД ОСОБА_3 у термін до 16 год. 20.06.2018 було зобов’язано надати оригінали первинних документів щодо підтвердження доходів та витрат за перевіряємий період, зокрема: книгу оліку доходів та витрат; відомості щодо рухомого та нерухомого майна, перелік об’єктів, що використовувались у господарській діяльності (автомобілів, складських, виробничих, торгівельних та офісних приміщень, стоянок, земельних ділянок тощо); документальне підтвердження факту отримання добових найманими працівниками; структуру валових доходів та витрат (в розрізі статей) за 2016-2017 роки; оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631, 28 (в розрізі контрагентів та років); фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненими правочинами, копії завірених установами банків документів, що засвідчують факт оплати товарів за 2016 рік; залишки товарно-матеріальних цінностей в розрізі товару. В тому числі пальне на 01.01.2016, 31.12.2016 та 31.12.2017; документи, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей та інші документи (т.4, а.с. 104).

Вказана вимога отримана за дорученням довіреною особою ОСОБА_3 – ОСОБА_4 19.06.2018, що підтверджується підписом довіреної особи із вказівкою дати (т. 4 , а.с. 105).

В подальшому, головними державними ревізорами-інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повторно була складена вимога про надання документів для перевірки (без зазначення дати) у якій СПД ОСОБА_3 у термін до 16 год. 06.07.2018 було зобов’язано надати оригінали первинних документів щодо підтвердження доходів та витрат за перевіряємий період, зокрема: книгу оліку доходів та витрат; відомості щодо рухомого та нерухомого майна, перелік об’єктів, що використовувались у господарській діяльності (автомобілів, складських, виробничих, торгівельних та офісних приміщень, стоянок, земельних ділянок тощо); документальне підтвердження факту отримання добових найманими працівниками; структуру валових доходів та витрат (в розрізі статей) за 2016-2017 роки; оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631, 28 (в розрізі контрагентів та років); фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненими правочинами, копії завірених установами банків документів, що засвідчують факт оплати товарів за 2016 рік; залишки товарно-матеріальних цінностей в розрізі товару. В тому числі пальне на 01.01.2016, 31.12.2016 та 31.12.2017; документи, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей та інші документи (т.4, а.с. 106).

З акту перевірки слідує, що 05.07.2018 довіреною особою ОСОБА_4 надано пояснення , що документи буде надано 09.07.2018.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 09.07.2018 ФОП ОСОБА_3 надано для податкової перевірки 9 папок наступних оригіналів документів 1) фідобанк ФОП ОСОБА_3 – 2016 рік; 2) банк ФОП ОСОБА_3 –11.2016, 12.2016 ; 3) банк ФОП ОСОБА_3 01.07.2016 – 30.10.2016; 4) банк ОСОБА_3 за перше півріччя 2016 року; 5) журнал реєстрації перевірок №1 ФОП ОСОБА_3 НОМЕР_1; 6) подорожні листи; 7) трудові угоди –звільнені; 8) трудові угоди; 9) договора найму (оренди) транспортних засобів (т.4 а. с. 110).

Після надання позивачем вказаних документів (в обсязі дев’яти папок) , будь-яких додаткових первинних документів контролюючим органом не витребовувалось, так само як і не констатувалось та не повідомлялось позивача про той факт, що такі документи (на думку податкового органу) надані не у повному обсязі.

Згідно п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 85.6. ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

У матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ФОП ОСОБА_3 відмовилась на вимогу контролюючого органу надати належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів на підтвердження валових витрат за 2016 рік

Власне після подачі 09.07.2018 первинних документів на письмові вимоги головних державних ревізорів-інспекторів, позивач не була повідомлена про необхідність подачі будь-яких додаткових документів за перевіряємий період.

На підтвердження розміру валових витрат під час здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 у 2016 році, позивачем було надано до суду висновок судово-економічної експертизи від 14.12.2018 №48 з додатком (том 4, а.с.124-165).

Висновок складений судовим експертом ОСОБА_7 за заявою ФОП ОСОБА_3 від 05.12.2018 про проведення судово-економічної експертизи у справі за позовом ФОП ОСОБА_3 до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2018 №0346321306, №0346341306. Для проведення судово-економічної експертизи позивачем були надані оригінали та копії наступних документів: акт перевірки ГУ ДФС у Волинській області №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018; заперечення ОСОБА_8 на акт перевірки; повідомлення ГУ ДФС у Волинській області «Про надання відповіді на заперечення»; податкову декларацію про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_3 з додатками за 2016 рік; банківські виписки по рахунках, платіжні доручення; розрахункові документи: товарні чеки, фіскальні чеки, квитанції прибуткових касових ордерів і т. п; накладні на придбання, видаткові накладні, акти виконаних робіт, надання послуг, рахунки, товарно-транспортні накладні; Договори на оренду приміщень, обладнання, автомобілів; акти на встановлення та списання запасних частин.

На вирішення судово-економічної експертизи поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджуються документально валові витрати первинними документами, відображені в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік ОСОБА_3 в частині придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції та інших витрат, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (гр.5, гр.7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи) в сумі 13 672 692,55 грн.?

2. Чи підтверджується документально нарахована на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 сума податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 224 182,48 грн.?

3. Чи підтверджується документально нарахована на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 сума податкового зобов’язання по платежу військовий збір у розмірі 102 015,21 грн.?

Згідно з висновками судово-економічної експертизи від 14.12.2018 №48, за результатами дослідження, в об’ємі наданих документів, документально підтверджуються первинними документами валові витрати, пов’язані з одержанням доходу за 2016 рік ОСОБА_3, в частині придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції та інших витрат, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (гр.5, гр.7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи) в сумі 13 640 200,96 грн. (дані відображені в Додатку 1 до експертного висновку). За результатами дослідження, донарахування податкових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб ФОП ОСОБА_3 в сумі 1 224 182,48 грн. за даними акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 документально не підтверджується. За результатами дослідження, донарахування податкових зобов’язань по платежу військовий збір ФОП ОСОБА_3 у розмірі 102 015,21 грн. за даними акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області №11315/03-20-13-06/НОМЕР_1 від 17.07.2018 документально не підтверджується.

Отже, висновком судово-економічної експертизи від 14.12.2018 №48 підтверджені валові витрати ОСОБА_3, пов’язані з одержанням доходу за 2016 рік, в частині придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції та інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (гр.5, гр.7 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи) в сумі 13 640 200,96 грн. Дані щодо експертного дослідження в розрізі контрагентів, первинних документів з зазначенням дат, номерів та сум по операціях (накладні на придбання, платіжні документи, банківські виписки) відображені у відомості експертного дослідження первинних документів ФОП ОСОБА_3, що документально підтверджують придбання та оплату товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг за 2016 рік (додаток 1 до експертного висновку).

Таким чином, правомірність віднесення валових витрат на суму 6 801 013,76 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, актами виконаних робіт, надання послуг, платіжними дорученнями, банківськими виписками, квитанціями прибуткових касових ордерів, а також відповідно податковою звітністю з відображенням необхідних показників.

Суд дійшов висновку, що з урахуванням встановлених обставин справи, висновків судово-економічної експертизи, наведених норм чинного законодавства України, позивачем дотримані вимоги податкового законодавства та правомірно на підставі первинних документів віднесено до валових витрат у 2016 році, витрати в частині придбання деревини в асортименті на суму 6 001 501,56 грн. та запчастин до автотранспортних засобів на суму 799 512,24 грн., всього на загальну суму 6 801 013,76 грн., та враховано їх при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 170.9.1, 170.9.2 п. 170.9 ст. 170, п. 177.2 ст. 177 ПК України в наслідок чого за 2016 рік занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 224 182,48 грн. є протиправними.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.08.2018 №0346321306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 836 273,72 грн. підлягає скасуванню.

Крім того, перевіркою повноти нарахування військового збору встановлено порушення позивачем пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого за 2016 рік занижено суму військового збору на загальну суму 102 015,21 грн.

З урахуванням того, що висновок контролюючого органу про заниження суми військового збору був зроблений із врахуванням висновку про заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 6 801 013,76 грн. та беручи до уваги визнання протиправним та скасування судом податкового повідомлення-рішення від 08.08.2018 №0346321306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.08.2018 №0346341306, якими позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору на суму 127 519,01 грн. (з яких: 102 015,21 грн. - за основним платежем та 25 503,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) також підлягає скасуванню.

Оскільки, суд визнав протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення- рішення від 08.08.2018 №0346321306 та №0346341306, то податкова вимога ГУ ДФС у Волинській області від 10.09.2018 №33579-17 в частині визначення ФОП ОСОБА_3 податкового боргу на суму 2 292 927,91 грн. також підлягає скасуванню так як винесена на підставі вищевказаних податкових повідомлень рішень.

Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача відносно того, що податкова вимога від 10.09.2018 №33579-17 про сплату боргу на суму 2 293 437,91 грн. є відкликаною, оскільки таке твердження не базується на нормах чинного законодавства України.

Згідно п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктами 60.2.-60.5. ст. 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Представник відповідача у судовому засіданні вказав про те, що контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги від 10.09.2018 №33579-17 не приймалось, а тому його посилання на ту обставину, що така вимога є відкликаною не підтверджені жодними доказами.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні відомості про прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги від 10.09.2018 №33579-17, а також відсутні відомості про рішення суду про скасування податкової вимоги, що набрало законної сили, податкова вимога від 10.09.2018 №33579-17 відповідно з нормами ПК України не є відкликаною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Приймаючи до уваги досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 08.08.2018 №0346321306 про збільшення ОСОБА_3 грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 836 273,72 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 08.08.2018 №0346341306 про збільшення ОСОБА_3 Н,Ф. суми грошового зобов’язання за платежем військовий збір у розмірі 127 519,01 грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Волинській області від 10.09.2018 №33579-17 в частині визначення податкового боргу позивачу на суму 2 292 927,91 грн.

Згідно зі статтею статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.08.2018 №0346321306, №0346341306 та податкової вимоги від 10.09.2018 №33579-17, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області слід присудити всі здійснені нею судові витрати в розмірі 8 810,00 грн. оплачені квитанцією від 20.09.2018 №0.0.1139182500.1.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08 серпня 2018 року №0346321306 про збільшення ОСОБА_3 суми грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 836 273,72 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08 серпня 2018 року №0346341306 про збільшення ОСОБА_3 суми грошового зобов’язання за платежем військовий збір у розмірі 127 519,01 грн.

Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Волинській області від 10 вересня 2018 року №33579-17 в частині визначення податкового боргу на суму 2 292 927,91 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь ОСОБА_3 (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Караїмська, 27, ідентифікаційний код 133400063) судові витрати у розмірі 8 810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07 березня 2019 року.

ОСОБА_9 Димарчук