Рішення № 80313623, 22.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2019 року Справа № 280/5493/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В. за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2018 №0056786-5902-0808.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із прийнятим ГУ ДФС у Запорізькій області податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2018 №0056786-5902-0808, яким визначено позивачу грошове зобов’язання із сплати транспортного податку у сумі 25000 грн. Вказує, що спірне рішення надіслано позивачу по-перше, не за адресою реєстрації позивача, а по-друге, не у строки передбачені пп.267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України. З урахуванням вищезазначеного просить визнати спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою суду від 26.12.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено перше судове засідання без виклику сторін на 24.01.2019.

Представник відповідача позов не визнає з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх. №2193 від 17.01.2019), в якому зазначає, що Вільнянським управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 267.6.2 п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України ОСОБА_1 нараховано суму транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік. За результатом нарахування платнику податків надіслано податкове повідомлення-рішення №0056786-5902-0808 від 26.06.2018 на суму 25000 грн. Вказує, що оскільки позивачем не було подано інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи-платника податків за місцем реєстрації проживання, то при формуванні податкового повідомлення – рішення гр. ОСОБА_1 у системі «Податковий блок» автоматично надається адреса реєстрації, у зв’язку з чим було винесено податкове повідомлення-рішення Вільнянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу: Запорізька область, с.Привітне, вул. Набережна, буд. 13. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту267.2статті 267 ПК України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Абзацом другим зазначеного підпункту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Крім того, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік"встановлено, що у 2018 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня складає 3723 гривні.

Отже, власники транспортних засобів з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1396125 грн., є платниками транспортного податку.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №66 (далі Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, обєму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року за №403.

Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, обєм циліндрів двигуна, тип пального.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Таким чином, повноваження податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі середньоринкова вартість якого визначена Мінекономрозвитку і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб'єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. Більше того, до повноважень ДФС не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономрозвитку середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

Тобто, з урахуванням викладеного вище, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є інформація Мінекономрозвитку про автомобіль, що належить позивачу, що мітиться в переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 17-18), ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль марки "BMW" моделі "X6", до 3 років випуску, який є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Суд звертає увагу, що між сторонами відсутній спір щодо того, що вказаний автомобіль є об'єктом оподаткування, а позивач - платником транспортного податку.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачем не дотримано строки направлення спірного податкового повідомлення-рішення позивачу, а також направлення не за адресою реєстрації позивача, суд вважає що відповідні обставини не є підставами для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у зв’язку з наступним.

Податкове повідомлення - рішення №0056786-5902-0808 прийнято ГУ ДФС у Запорізькій області 26 червня 2018 року та як свідчить копія фіскального чеку його надіслано 04.07.2018 на адресу позивача:70400, Запорізька область, Запорізький район, с.Привітне, вул. Набережна, буд. 13.

Тобто, фактично відповідачем недотримано строк надіслання податкового повідомлення-рішення встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, разом із тим, на думку суду в даному випадку надіслання такого рішення на чотири дні пізніше ніж встановлено вказаною нормою не свідчить про протиправність самого спірного рішення. Сам факт порушення контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо сплати суми податку. Аналогічного виснвоку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 по справі № 808/144/18.

Щодо твердження позивача, що під час придбання транспортного засобу у 2016 році позивач був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тоді як податкове повідомлення-рішення було направлено за іншою адресою: 70400, Запорізька область, Запорізький район, с.Привітне, вул. Набережна, буд. 13, суд зазначає наступне.

Як свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.17-18), під час придбання автомобілю 11.05.2016 у вказаному документі вказана адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_1: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Ужгородська, буд.10.

Згідно наданої до матеріалів справи копії паспорту позивача, за вказаною вище адресою позивача зареєстровано 14.06.2007 (а.с. 15).

Попередньою адресою реєстрації місця проживання позивача з якої його знято 04.04.2007 є: Запорізька область, Запорізький район, с.Привітне, вул. Набережна, буд. 13.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно з пунктом 7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суд враховує, що позивач змінив місце реєстрації до набрання чинності Податковим Кодексом України, та до 01.01.2011 така норма була відсутня.

Проте, з 01.01.2011 обов’язок щодо подання контролюючим органам відомостей про зміну даних покладено саме на платниках податків.

Разом із тим, податковий орган зобов'язаний в силу приписів ст. 58 ПК України направити податкове повідомлення - рішення, за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи.

Таким чином, в даному випадку при формуванні податкового повідомлення-рішення у системі АІС «Податковий блок» направлено вказане рішення за останнім відомим місцезнаходженням фізичної особи ОСОБА_1

Доказів надання позивачем до органів ДФС відомостей про зміну місця реєстрації не надано. Крім того, як і факт несвоєчасного направлення спірного рішення, так і факт направлення такого рішення не за місцем реєстрації позивача не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо сплати суми податку.

Отже, враховуючи, те, що ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль, який є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, а позивач є платником транспортного податку, отже відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2018 №0056786-5902-0808, яким визначено позивачу податкове зобов’язання з транспортного податку. Певні недоліки в оформленні та надісланні такого рішення в даному випдаку не вплинули на права позивача, інтереси, свободи та обов’язки ОСОБА_1, зворотнього позивачем не доведено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69001, м.Запоріжжя, вул. Ужгородська, буд.10, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.-т.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено у повному обсязі 22.02.2019.

Суддя Н.В.Стрельнікова