Рішення № 80313436, 07.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 р. Справа№200/14941/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 37544393, Донецька область, смт. Очеретине, Ясинуватський район, м-н. Гідростроітелів, б. 12), відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, пл. Соборна, 3) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просив: зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, з урахуванням періодів роботи за Списком №1 за період роботи з 21.08.1989 по 12.02.1990 року на підприємстві “Донбаскоксохімремонт”; з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року в виробничому кооперативі “Ритм”; з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року в колективному підприємстві “Смєна”; визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; скасувати рішення відповідача №35/291 від 25.09.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 відповідно до п. 2 cт. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На зазначену заяву позивачем отримано рішення управління №35/291 від 25.09.2018 року періоди роботи з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року в виробничому кооперативі «Ритм» на посаді монтажника по ремонту коксохімічного обладнання і м/к, не зараховані до пільгового стажу за Списком №1 за відсутності первинних документів.

13.11.2018 року позивач знову звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періодів роботи: з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року; з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року; з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року.

11.12.2018 року позивач отримав відповідь управління відповідно якої зазначені позивачем періоди роботи по Списку №1 не зараховані по пільгового стажу позивача.

Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування стажу роботи протиправними та такими, що порушують його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року у задоволенні клопотання Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2019 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області .

Представник Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що позивач звернувся до управління з заявою від 13.08.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року на підприємстві «Донбасскоксохимремонт» у зв`язку з відсутністю довідок, які підтверджують пільговий характер роботи. Не зараховано період роботи з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року в виробничому кооперативі «Ритм» згідно рішення комісії від 25.09.2018 року №35/291 з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у зв`язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих зайнятість в цехах зі шкідливими умовами праці Авдіївського коксохімічного заводу протягом повного робочого дня, відсутні первинні документи.

Для зарахування періоду роботи позивача з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року у колективному підприємстві «Смєна» необхідно надати уточнені довідки.

Разом з цим, відповідачем зазначено, що періоди роботи позивача з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року, з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року, з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року відсутні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з введенням персоніфікованого обліку, починаючи з 1 липня 2000 року згідно ч. 1 ст. 40 Закону №1058.

У зв’язку з чим, Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що період роботи з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року на виробничому кооперативі «Ритм» не зараховано до пільгового стажу позивача у зв`язку з тим, що у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про зайнятість на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці повний робочий день.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 13.08.2018 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальноообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для призначення пенсії позивач надав наступні документи: копія паспорту, ідентифікаційного номеру; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.08.2018 року №23819290; копія трудової книжки; архівна довідка про стаж від 11.06.2018 року №07-04/304; копія наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 15.05.1995 року №26; архівна довідка про заробітну плату від 11.06.2018 року №07-04/306; індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5; копія диплому, військового квитка.

Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області №35/291 від 25.09.2018 року позивачу відмовлено у підтверджені періоду роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року на посаді монтажника по ремонту коксохімічного обладнання і м/к в виробничому кооперативі «Ритм» у зв`язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих зайнятість в цехах зі шкідливими умовами праці Авдіївського коксохімічного заводу протягом повного робочого дня.

13.11.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням періодів роботи з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року, з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року, з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року.

Відповідно листа Ясинуватського об`єдннаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.11.2018 року №К-74/02-15 позивачу не зараховано періоди роботи з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року на підприємстві «Донбасскоксочимремонт» за відсутності довідок підтверджуючий пільговий характер роботи; з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року в виробничому кооперативі «Ритм» не зараховано згідно рішення комісії від 25.09.2018 року №35/291 з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у зв`язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих зайнятість в цехах зі шкідливими умовами праці Авдіївського коксохімічного заводу протягом повного робочого дня; з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року у колективному підприємстві «Смєна» у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Право на призначення пенсії на пільгових умовах обґрунтовується посиланням на Закон України "Про пенсійне забезпечення", норми якого з урахуванням відомостей про місце та час його роботи зі шкідливими та важкими умовами за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, дають право на призначення такої пенсії. Працівникам, зайнятим повний робочий на роботах, передбачених Списком № 1, що чинні на час їх роботи за наявності необхідної кількості пільгового та загального стажу пенсія призначається зі зниженням пенсійного віку. При цьому необхідною умовою для зарахування стажу до пільгового є наявність атестація робочого місця після 22.08.1992 року.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” містить робітників горнових на агломерації та випалюванні.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 БТ-ІІ №2817383 з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року позивач працював на посаді монтажника третього розряду обладнання косоxімвиробництва, в період з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року на посаді монтажника третього розрядку по ремонту коксохімічного обладнання та м/к у колективному підприємстві «Смєна», з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року електрозварником четвертого розряду ручної зварки у колективному підприємстві «Смєна».

З урахуванням записів відносно спірних періодів роботи, що фактично містяться у трудовій книжці позивача суд відхиляє посилання відповідачів на те, що позивачем не надано довідок на підтвердження пільгового характеру роботи. Є вочевидь зрозумілим, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємство розташоване на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії. Отже, вимога відповідача про надання довідок встановленого зразку завідомо є такою, що об'єктивно не може бути виконана позивачем, цю вимогу виконати неможливо, у зв'язку з чим суд вважає дії відповідачів явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому їх не можна вважати вчиненими обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідачем не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, той факт, що первинні документи, які можуть підтвердити пільговий стаж позивача, залишилися на тимчасово непідконтрольній території і, навіть будучі наданими на вимогу позивача або відповідача, за законом будуть вважатися недійсними та такими, що не створюють правових наслідків.

Щодо неприйняття органом пенсійного фонду до уваги довідок від 11.06.2018 року №07-04/304, №07-04/306, 07-04/301 та не зарахування пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи позивача з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року на посаді монтажника 3-го розряду в виробничому кооперативі «Ритм» та періоду роботи з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року на посаді газоелектрозварником в малому колективному підприємстві «Смєна» суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.(п 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637).

Тобто, діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стаж, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, є встановлення факту перебування особи повний робочий день на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Відтак, твердження відповідача щодо не підтвердження позивачем пільгового характеру роботи згідно наданих уточнюючої довідок не може бути підставою для відмови в зарахуванні спірного періоду, оскільки в трудовій книжці міститься посилання на посаду передбачену Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що записи трудової книжки позивача містять всю необхідну інформацію, для врахування спірного періоду роботи позивача в трудовий стаж.

Крім того, позивачем до матеріалів справи було надано наказ кооперативу «Ритм» від 15.05.1995 року №26 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» та додатково до наказу Перелік робочих місць, професій та посад, маючих право на пільгове пенсійне забезпечення виробничого кооперативу «Ритм» при АКХЗ. Відносно роботи позивача в малому колективному підприємстві «Смєна» позивачем надано наказ від 17.06.1995 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці» та архівну довідку про заробітну плату в малому колективному підприємстві «Смєна».

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окуповані території України).

Суд зауважує про те, що посади, які займав позивач віднесенні до списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення

Тому пенсійним органом безпідставно невключено позивачу спірні періоди роботи для перерахунку його пенсії.

З врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом було встановлено, що стаж роботи позивача (за спірний період часу) визначений у його трудовій підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Окрім суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі №175/4336/16-а (2/175/97/16) міститься правовий висновок про те, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних(надуманих) підстав.

З урахуванням викладеного, наявні усі підстави для зарахування позивачу до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах спірних періодів роботи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними, а рішення від 25.09.2018 року №35/291 про відмову у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 20.02.1990 по 31.10.1994 року на посаді монтажника по ремонту коксохімічного обладнання і м/к в виробничому кооперативі «Ритм» є таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах тому підлягає скасуванню.

Крім того, підлягає задоволенню, позовна вимога позивача про зобов’язання Ясинуватського об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням пільгового стражу роботи позивача за спірний період.

Відповідно до приписів ст.ст.9,77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 37544393, Донецька область, смт. Очеретине, Ясинуватський район, м-н. Гідростроітелів, б. 12), відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, пл. Соборна, 3) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в зарахуванні до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії наступних періодів роботи: з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року – монтажником третього розряду обладнання коксохімвиробництва на підприємств «Донбасскоксохімремонт»; з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року – монтажника третього розряду з ремонту коксохімічного обладнання та м/к в виробничому кооперативі «Ритм»; з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року – електрозварником четвертого розряду ручної зварки у колективному підприємстві «Смєна» з урахуванням висновків суду.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 35/291 від 25.09.2018 року про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 20.02.1990 по 31.10.1994 року на посаді монтажника по ремонту коксохімічного обладнання і м/к в виробничому кооперативі «Ритм» у зв'язку із недостатністю пільгового стажу роботи.

Зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2018 року про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового стажу наступних періодів роботи: з 21.08.1989 року по 12.02.1990 року – монтажником третього розряду обладнання коксохімвиробництва на підприємств «Донбасскоксохімремонт»; з 20.02.1990 року по 31.10.1994 року – монтажника третього розряду з ремонту коксохімічного обладнання та м/к в виробничому кооперативі «Ритм»; з 06.08.1996 року по 01.12.1997 року – електрозварником четвертого розряду ручної зварки у колективному підприємстві «Смєна».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 37544393, Донецька область, смт. Очеретине, Ясинуватський район, м-н. Гідростроітелів, б. 12) суму судового збору у розмірі 352,40 грн. та Головного управління Пенсійного фонду України тв. Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, пл. Соборна, 3) суму судового збору у розмірі 352,40 грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.