Рішення № 80313179, 04.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 р. № 400/2970/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Скороходова, 139, ОСОБА_2, 54034

до відповідача:Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2, вул. Космонавтів, 61, ОСОБА_2, 54056

про:визнання дій неправомірними, визнання акту від 09.06.2017 недійсним,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 (надалі – відповідач) про визнання протиправними дій відповідача при здійснені 09.06.2017 року позапланової перевірки на об’єкті «Житловий будинок та господарські будівлі» за адресою: вул. Скороходова, 139, м. Миколаїв та визнання недійсним акту перевірки складеного 09.06.2017 року відповідачем за результатами позапланової перевірки на об’єкті «Житловий будинок та господарські будівлі» за адресою: вул. Скороходова, 139, м. Миколаїв.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем перевірка здійснена неправомірно. Позивач зазначив, що відповідачем здійснена позапланова перевірка по закінченню зазначеному в направлені для проведення позапланової перевірки від 08.06.2017 року № 434 строку дії. Відповідно акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є недійсним.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2016 р. Миколаївським окружним адміністративним судом на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду видано виконавчий лист по справі № 814/2834/15.

Рішенням суду зобов’язано начальника ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області ОСОБА_4 організувати проведення перевірки дотримання ОСОБА_5 вимог законодавства під час будівництва господарської споруди розміром 3,1 на 1,5 м по вул. Скороходова, 139 м. Миколаєва (у тому числі шляхом видання розпорядчих документів на проведення такої перевірки).

08.06.2017 року начальником ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_6 видано розпорядчий документ на проведення зазначеної перевірки. А саме направлення на проведення позапланової перевірки № 434.

09.06.2017 року Головним інспектором Будівельного нагляду ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_5, на об’єкті «Житловий будинок та господарські будівлі» за адресою: вул. Скороходова, 139, м. Миколаїв.

За даним фактом перевірки було складено Акт від 09.06.2017 року) (а.с.45).

Під час виїзду на місце проведення перевірки 09.06.2017 року за адресою: вул. Скороходова, 139, м. Миколаїв, встановлено, що з моменту позапланової перевірки 21.01.2014 року по теперішній час будівельні роботи не виконується та не розпочаті.

У позовній заяві позивач вказує на недоліки в оформленні направлення на перевірку та акту перевірки. Відповідно акт проведення перевірки просить визнати недійсним.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).

Згідно з п. 5 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядка № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з направлень на проведення позапланового заходу від 08.06.2017 № 434 підставою для перевірки було звернення позивача від 22.05.2015 року № Щ-90-22-17 та ОСОБА_3 Державної виконавчої служби від 07.06.2017 року № 5627-19-17.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на законних підставах було призначено перевірку.

У позовній заяві позивач вказує на недоліки в оформленні направлення на перевірку.

З даного приводу суд зазначає, що вказані позивачем обставини не підтверджують недопустимості, неналежності чи недостовірності направлення на перевірку. Відтак, суд розглядає як належні докази підтвердження проведення перевірки об’єкта будівництва.

Як вбачається із матеріалів справи, посилання позивача на відсутність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на проведення перевірки спростовуються приписами п. 7 Порядку 553, яким передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, для проведення позапланової перевірки достатньо видання направлення для проведення перевірки та пред’явлення перевіряючим службового посвідчення. Порядок № 553 не передбачає видання контролюючим органом інших розпорядчих документів.

Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2017, начальником ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_6 було видано направлення № 434 яке діє з 08.06.2017 до 09.06.2017 року, що підтверджується направленнями на перевірку.

09.06.2017 року року Головним інспектором Будівельного нагляду ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2, проведено позапланову перевірку.

Тобто перевірка проведена в строк, визначений в направлені, а не по закінченню строку, як стверджує позивач, а отже порушення строків її проведення є необґрунтованими.

Таким чином, суд не вбачає неправомірності дій відповідача при проведенні перевірки. Оскільки вона проведена в строк визначений в направлені, відповідачем пред’явлено службове посвідчення, для проведення позапланової перевірки, виданно направлення для проведення перевірки. Тобто, відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача, про визнання недійсним акту перевірки складеного 09.06.2017 року відповідачем за результатами позапланової перевірки на об’єкті «Житловий будинок та господарські будівлі» за адресою: вул. Скороходова, 139, м. Миколаїв, суд зазначає.

Відповідно до приписів п. 16-21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Так, судом встановлено, що за наслідками проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем складено Акт від 09.06.2017року.

За результатами перевірки встановлено: під час виїзду на місце 09.06.2017 року за адресою, вул. Скороходова, 139, м. Миколаїв, встановлено, що з моменту позапланової перевірки 21.01.2014 року по теперішній час будівельні роботи не виконуються та не розпочаті.

Акт підписаний посадою особою, яка провела перевірку та ОСОБА_5 (суб'єктом, щодо якого здійснено державний архітектурно-будівельний контроль).

Зауважень до перевірки немає.

Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення чи вчинення дії.

За змістом статті 5 КАС України, кожна особа, має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Відповідно п. 18, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

З урахування вищезазначеного, акт перевірки в даному випадку - це документ, який фіксує результати перевірки, а тому, вказаний документ не може вважатись рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки він не містить обов'язкових для виконання позивачем умов чи дотримання обов'язків.

Тому, суд приходить до висновку, що в частині визнання недійсним акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017 року позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що під час проведення позапланової перевірки Головний інспектор будівельного нагляду ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 діяв на підставі у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи той факт, що судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Скороходова, 139, ОСОБА_2, 54034 , м. Миколаїв, НОМЕР_1) до Головного інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_2 ( вул. Космонавтів, 61, ОСОБА_2, 54056) - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар