Ухвала суду № 80313148, 07.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 березня 2019 року

Луцьк

Справа № 140/561/19

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву фермерського господарства «Колібрі+» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Колібрі+» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.12.2018 №1032157/41299935, зобов’язання зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подану фермерським господарством «Колібрі+» податкову накладну від 13.11.2018 №5.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог статті 160, 161 КАС України та містить наступні недоліки.

Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги: 1) визнати протиправним рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області про відмову у реєстрації податкової накладної та 2) зобов’язати комісію Головного управління ДФС у Волинській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних дану податкову накладну.

При цьому, як відповідача у справі господарством зазначено Головне управління ДФС у Волинській області, а текст позовної заяви містить посилання на правову позицію Верховного Суду, висловлену в адміністративній справі №822/1817/18, відповідно до якої положення пп.201.16.4 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять жодної спеціальної вимоги щодо кола суб’єктів, уповноважених на виконання такого судового рішення, а відтак головне управління ДФС є належним відповідачем щодо заявленої вимоги про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією як позивача, який також в обґрунтування підставності зазначення одного відповідача посилається на п.п.19, 20 Порядку, так і Верховного Суду, беручи до уваги наступне.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117 (далі – Порядок) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС); зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пункт 28 Порядку визначає, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Положення даного пункту 28 Порядку (як і норма пп.201.16.4 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України) дійсно не вказують який саме суб’єкт уповноважений здійснити реєстрацію податкової накладної після винесення судом рішення про зобов’язання провести таку реєстрацію, однак суд констатує, що Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) та подальші дії саме під час розгляду комісіями можливості здійснення реєстрації податкових накладних після їх зупинення, а не після закінчення такого розгляду рішенням про відмову в такій реєстрації.

Таким чином, після винесення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, комісії контролюючих органів позбавлені права здійснити реєстрацію такої накладної в ЄРПН, в тому числі й на підставі рішення суду, і таким правом наділена виключно ДФС України, яка здійснює ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога щодо зобов’язання зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подану фермерським господарством «Колібрі+» податкову накладну від 13.11.2018 №5 заявлена не до належного відповідача, що, окрім іншого, впливає на розмір судового збору, що підлягає до сплати.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.

Таким чином, оскільки у позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, тому вони повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 3 842грн. (1 921 грн. х 2).

Проте в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви позивачем долучено документ про сплату судового збору в розмірі 1 921грн., тобто в меншому розмірі, ніж це визначено чинним законодавством України.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з чітким зазначенням відповідачів та формулюванням позовних вимог до кожного з відповідачів (копії позовної заяви згідно з кількістю відповідачів), а також сплати судового збору в розмірі 1 921грн. і подання до суду доказів його сплати (оригіналу платіжного документа).

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фермерського господарства «Колібрі+» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – сім днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В. Дмитрук