Рішення № 80312824, 07.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 р. Справа№200/10686/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, пров.Парусний, буд.35, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до військової частини польова пошта А0693 (місцезнаходження: 84506 Донецька область, м.Бахмут, вул.Чайковського, буд.8а код ЄДРПОУ 26615169) про визнання протиправними дій щодо невиплати речового, продовольчого та грошового забезпечення при звільненні з військової служби, зобов’язання сплатити заборгованість у виді речового забезпечення - 2000 грн., продовольчого забезпечення - 2000 грн., преміальних виплат - 28730,40 грн., матеріальної допомоги - 11971,45 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини польова пошта А0693 (місцезнаходження: 84506 Донецька область, м.Бахмут, вул.Чайковського, буд.8а код ЄДРПОУ 26615169) про визнання протиправними дій щодо невиплати речового, продовольчого та грошового забезпечення при звільненні з військової служби, зобов’язання сплатити заборгованість у виді речового забезпечення - 2000 грн., продовольчого забезпечення - 2000 грн., преміальних виплат - 28730,40 грн., матеріальної допомоги - 11971,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після звільнення з ним не повністю проведено розрахунок матеріальної допомоги за 2016 та 2018 роки. Крім того, зазначає, що йому не виплачено преміальні, які повинні складати не менш 10 відсотків від посадового окладу. Також, зазначає, що відповідач має заборгованість станом на звільнення з речового забезпечення – 2000 грн., продовольчого забезпечення – 2000 грн., преміальні – 28730,40 грн., матеріальна допомога – 11971,45 грн., а всього 44701,95 грн.

Відповідачем надано відзив, в якому він позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні та зазначає, що у відповідності до вимог чинного законодавства матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командиру. Щодо виплати премії позивачу зазначає, що він отримував премію в повному обсязі, а саме : 561; 630; 126,43 відсотків. Щодо виплати заборгованості по речовому забезпеченню то відповідач зазначає, що позивачу необхідно звернутись з заявою до відповідача з цього приводу. Щодо виплати заборгованості по продовольчому забезпеченню то відповідач зазначає, що позивач забезпечувався в обов»язковому порядку без права отримання компенсації триразовим харчуванням.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З ОСОБА_1 31.05.2016 року укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу.

Згідно з витягу з наказу Міністерства Оборони України командира військової частини А0693 від 09.08.2018 молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено наказом від 08.08.2018 №147-РС та виключено зі списків особового складу частини.

Відповідно до довідки Міністерства Оборони України командира військової частини А0693 про заробітну плату позивач отримував грошові виплати за період з вересня 2017 по серпень 2018 року.

Згідно розрахунку грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині А0693 ОСОБА_1 отримував премію у розмірі 561%, 630%, 670%, 126,43%.

Згідно з витягу з наказу Міністерства Оборони України командира від 01.10.2016 №292 позивача поставлено на речове та продовольче забезпечення з 01.10.2016 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв’язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

У свою чергу, спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Так, частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд зазначає наступне.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань позивачу за 2016 та 2018 роки до 20.07.2018 не виплачувалась у зв’язку з неподанням позивачем заяви відповідно до пункту 33.2. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, яка діяла до 20.07.2018 (далі за текстом – Інструкція № 260), у відповідності до якого матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини.

З 20.07.2018 до часу виключення із списків військової частини А0693 за 2018 рік не виплачувалась у зв’язку з неподанням позивачем рапорту на виплату даної матеріальної допомоги у відповідності до пункту 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, який набрав чинності 20.07.2018 (далі за текстом – Порядок № 260), у відповідності до якого виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов’язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а у відповідності до пункту 4 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.

Таким чином, позивачу не виплачувалась матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2018 роки у зв’язку з неподанням заяви.

Щодо виплати премії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції від 11 червня 2008 року № 260 та Інструкції від 07.06.2018 № 260 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При проведенні розрахунку були взяті за основу суми виплат із довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 16.08.2018 № 775, в яку були включені всі виплати за час проходження військової служби позивачем з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 22 відсотки, тобто в дану довідку також було включено суми виплат за участь в антитерористичній операції та в січні 2018 року матеріальна допомога на оздоровлення.

Відповідно до розрахунку грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині А0693 позивач отримував премію в повному обсязі, а саме 561,00 %, 630 % та 126,43 %, що є не меншою за 10 %.

Щодо виплати заборгованості по речовому забезпеченню, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 27 Постави Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час. Військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Судом встановлено, що позивач не звертався з заявою до командування військової частини А0693 з вимогою отримати речове майно, яке він не отримав під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Щодо виплати заборгованості по продовольчому забезпеченню, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402, а саме пунктів:

1.10. Військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

2.11. Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування.

2.13. Грошова компенсація замість норм харчування за окреме приймання їжі при триразовому харчуванні не виплачується.

Відповідно Примітки до норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань № 1– загальновійськова Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”, а саме пунктів:

За цією нормою за рахунок держави харчуванням забезпечуються:

військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у тому числі військовослужбовці Держспецзв'язку, особи рядового, начальницького складу і працівники авіації ДСНС, Національної гвардії під час несення бойового чергування, добового чергування, варти та у разі призначення до складу добового наряду, перебування в польових умовах (в таборах, на навчаннях, маневрах) під час відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки, а військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, крім того під час перебування в навчальних військових частинах (центрах).

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, у тому числі військовослужбовці Держспецзв'язку, та особи рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту під час перебування їх у польових умовах та в інших випадках за відсутності підприємств громадського харчування можуть забезпечуватися харчуванням через їдальні військових частин та органів і підрозділів цивільного захисту згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у такому разі є наказ командира військової частини, начальника органу, підрозділу цивільного захисту, Голови Держспецзв'язку, начальника територіального органу Адміністрації Держспецзв'язку або територіального підрозділу Держспецзв’язку.

Для осіб, які безпосередньо беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також у районі проведення антитерористичної операції, додатково до цієї норми на одну людину на добу видаються: печива – 50 грамів, м’яса – 125, масла – 20, молока незбираного – 100, молока незбираного згущеного з цукром – 20, яєць – 3 штуки (на тиждень), цукру – 10 грамів, чаю – 1 грам.

Представник відповідача зазначає, що за час проходження військової служби у військовій частині А0693 в зоні проведення антитерористичної операції та військових полігонах для відновлення боєздатності позивач забезпечувався в обов»язковому порядку без права на отримання компенсації триразовим харчуванням через їдальні військової частини.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов позивача задоволенню не підлягає.

Оскільки судом позивачу відмовлено у задоволенні позову то судовий збір не підлягає поверненню відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, пров.Парусний, буд.35, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до військової частини польова пошта А0693 (місцезнаходження: 84506 Донецька область, м.Бахмут, вул.Чайковського, буд.8а код ЄДРПОУ 26615169) про визнання протиправними дій щодо невиплати речового, продовольчого та грошового забезпечення при звільненні з військової служби, зобов’язання сплатити заборгованість у виді речового забезпечення - 2000 грн., продовольчого забезпечення - 2000 грн., преміальних виплат - 28730,40 грн., матеріальної допомоги - 11971,45 грн. - відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 07.03.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Аканов О.О.