Рішення № 80311760, 05.03.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/52/19

провадження у справі №2/0285/342/19

05 березня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В., та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши заочно в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкономКомфорт» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати недійсними договори № 06768/17, № 06768 від 27 вересня 2017 року та стягнути з відповідача сплачені ОСОБА_1 кошти в розмірі 11 880 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 27 вересня 2017 року між ним та ТОВ «ЕкономКомфорт» укладено договір № 06768/17, відповідно до умов якого виконавець за згодою замовника зобов’язується за плату вчинити від імені та за рахунок останнього певні юридичні дії, спрямовані на отримання ним позики. Цього ж дня між позивачем та ТОВ «ЕкономКомфорт» укладено договір № 06768, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання за плату в розмірі 11 880 грн. здійснити визначені у договорі дії. Позивачем були сплачені кошти на рахунок ТОВ «ЕкономКомфорт» в розмірі 11 880 грн. Посилаючись на те, що зазначена діяльність відповідача містить ознаки фінансової послуги та підлягає ліцензуванню, але здійснювалася ним без відповідної ліцензії, тому зазначені договори необхідно визнати недійсними, а сплачені кошти за договором повернути позивачу.

Позивач в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача та/або про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕкономКомфорт» укладено договір № 06768, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання за плату в розмірі 11 880 грн. надати позивачу визначені у п. 1.1. договорі послуги: копіювання та скасування представлених замовником матеріалів і документації; скласти договір та інші письмові документи щодо участі замовника у програмі «Комфорт»; надати інформаційні, консультаційні, роз’яснювальні та довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі замовника у програмі, та інші послуги (а.с. 10).

Цього ж дня, між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕкономКомфорт» укладено договір № 06768/17, відповідно до п. 1.1. якого виконавець за згодою замовника зобов’язується за плату вчинити від імені та за рахунок останнього певні юридичні дії, спрямовані на отримання ним позики, у тому числі: включити замовника до програми «Комфорт»; організовувати та проводити розподіл свідоцтв на право отримання позики; здійснити необхідні юридичні дії та провести оформлення юридичних документів щодо надання замовнику позики; та інші послуги. Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.4 замовник зобов’язується своєчасно, не пізніше 15-го числа кожного місяця сплачувати основний платіж та виконавчі витрати, що є платою за послуги, пов’язані з організацією діяльності виконавця. Після отримання свідоцтва на право отримання позики, замовник зобов’язується укласти договір позики (а.с. 6).

На виконання вимог договору позивач перерахував на рахунок ТОВ «ЕкономКомфорт» кошти в розмірі 11 880 грн. (а.с. 11).

Відповідно до п. 1 Умов програми «Комфорт» ця програма базується на внесках замовників з метою отримання відповідної суми позики. Фонд програми - це сума сплачених платежів замовникові, що знаходяться на банківському рахунку виконавця, з якого проводиться надання відповідної суми у позику (а.с. 7).

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За змістом статті 9 Закону України від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та статті 34 Закону № 2664-ІІІ діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 2664-ІІІ під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 8 січня 2012 року) внесено зміни до частини першої статті 4 Закону № 2664-ІІІ та доповнено пунктом 111, відповідно до якого фінансовими послугами вважаються послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» цього Закону фінансові установи зобов’язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону (тобто до 8 січня 2013 року), а спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг зобов’язаний у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), як уповноважений державний орган, 9 жовтня 2012 року затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження № 1676 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах»; далі - Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах, і передбачили, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та (або) послуг.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об’єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Ліцензіатом є фінансова установа, яка одержала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Згідно з пунктом 1.5 Ліцензійних умов фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до цих Ліцензійних умов.

У постановах Верховного Суду України від 16 березня 2016 року, від 6 квітня 2016 року, від 10 лютого 2016 року та постанові Верховного Суду від 10 лютого 2016 року зазначено, що згідно пункту 111 частини першої статті 4 Закону № 2664-ІІІ фінансовими послугами вважаються послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Оскільки предметом спірних договорів є послуги з адміністрування фінансових послуг для придбання товарів у групах, а ТОВ «ЕкономКомфорт» надає такі послуги без отримання відповідної ліцензії, тому наявні підстави для визнання договорів недійсними (а.с. 18, 26-32).

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що предметом спірних договорів є послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, а тому наявні правові підстави для визнання спірних договорів недійсними з огляду на те, що зазначені послуги вважаються фінансовими і регулюються Законом № 2664-ІІІ, а ТОВ «ЕкономКомфорт» надає їх без відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На виконання недійсних договорів позивачем сплачено 11 880 грн., тому згідно вимог ст. 216 ЦК України вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 625, 627-629, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, суд –

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсними договори № 06768 та № 06768/17 від 27 вересня 2017 року, укладені між ОСОБА_1 (вул. Довженка, 18, с. Олександрівка, Житомирського району; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкономКомфорт» (оф. 618, майдан Путятинський, 2, м. Житомир, код ЄДРПОУ 37482421).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкономКомфорт» на користь ОСОБА_1 11 880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкономКомфорт» в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 536 гривень 80 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України та може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляці йного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подають учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Т.Б. Сташків