Ухвала суду № 80311297, 28.02.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/192/19

Провадження № 2/191/34/19

У Х В А Л А

іменем України

28 лютого 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря Лободи Т.О.

розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- Орган опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, записана матір'ю в свідоцтві про народження малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Від управління - служби у справах дітей виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради надійшло повідомлення про те, що громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину жіночої статі та покинула її у пологовому будинку (комунальному закладі «Дніпропетровському спеціалізованому клінічному медичному центрі матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпропетровської обласної ради»), про що був складений відповідний акт від 12.09.2018 року.

В інтересах малолітньої дитини, згідно зі ст. 135 Сімейного кодексу України та п. 70 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 (зі змінами), рішенням Чечелівської районної у місті Дніпрі ради від 21.09.2018 року №132/1, новонароджену дівчинку було зареєстровано з присвоєнням їй прізвища «ОСОБА_1», імені «ОСОБА_1», по-батькові «ОСОБА_1», народженої ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України. Батьками записано: мати - ОСОБА_2; батько -ОСОБА_4.

На даний час дитина перебуває у відділені для недоношених немовлят КЗ «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпропетровської обласної ради». З моменту перебування дитини у відділенні мати відвідувала дитину всього декілька раз, останній раз 15.08.2018 року.

Фахівцем із соціальної роботи центру надання соціальних послуг Раївської сільської ради з громадянкою ОСОБА_2 було проведено профілактичну бесіду щодо подальшої долі дитини. З розмови стало відомо, що жінка має намір забрати дитину та створить необхідні умови для проживання доньки. Відповідачка пояснила, що її сестра, яка проживає у цьому ж населеному пункті, пообіцяла надати притулок їй із немовлям. Але сестра відповідачки не підтвердила слова громадянки ОСОБА_2, зазначивши, що може допомогти лише, у наданні дитячих речей та візочка.

На початку жовтня фахівцем центру надання соціальних послуг Раївської сільської ради знову було здійснено виїзд до громадянки ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, для обстеження умов проживання відповідачки та перевірки наявності необхідних умов для утримання новонародженої дитини. Але, як виявилося, громадянка ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, а також весь цей час веде аморальний спосіб життя: зловживає спиртними напоями, вчиняє правопорушення, у зв'язку з чим, мешканцями села викликалися працівники поліції. Час від часу відповідачка проживає у своєї матері, яка мешкає у будинку в якому також відсутні нормальні умови для проживання, а тим більше для утримання дитини.

У приміщенні відсутнє електропостачання, брудно, через те, що сміття не утилізується у дворі утворилося сміттєзвалище. Згідно з актом обстеження умов проживання санітарно-гігієнічний стан помешкання не відповідає нормам утримання немовляти. Після повторного виїзду до відповідачки фахівцем не зафіксовано покращення умов проживання.

Громадянка ОСОБА_2 повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо загального розвитку, матеріального забезпечення та забезпечення належних житлових умов для своєї новонародженої дитини.

Враховуючи те, що дитину покинуту у пологовому будинку протягом двох місяців, не забрала матір, розпорядженням голови Синельниківської райдержадміністрації дівчинці надано статус дитини, яка залишилась без батьківського піклування. На даний час рідна тітка дівчинки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявила бажання взяти її під опіку та готує необхідний пакет документів. У зв'язку з вищенаведеним просять позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнути з громадянки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття, на користь осіб, чи установ, які будуть її утримувати.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, але надала заяву, якою просить розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася. У відповідачки відсутнє місце реєстрації у зв'язку з чим виклик відповідачки в судове засідання був здійснений відповідно до вимог ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, прийшов до наступного.

З акту закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку від 12.09.2018 року КЗ «Дніпропетровського спеціалізованого клінічного медичного центру матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпропетровської обласної ради»), вбачається, що громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину жіночої статі та покинула її у пологовому будинку(а.с.9,10).

Рішенням Чечелівської районної у місті Дніпрі ради від 21.09.2018 року №132/1, новонароджену дівчинку було зареєстровано з присвоєнням їй прізвища ім'я по батькові «ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1», народженої ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України. Батьками записано: мати - ОСОБА_2; батько -ОСОБА_4(а.с.8).

З копій свідоцтва про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вбачається, що матір'ю дитини є ОСОБА_2 ( а.с.11).

В акті №1 обстеження житлово - побутових умов від 21.09.2018 року зазначено, що за адресою АДРЕСА_1, проживає в покинутій будівлі ОСОБА_2. Стан житлово - побутових умов незадовільний, складається враження, що знаходився на громадському сміття звалищі (а. с. 16).

З довідки - характеристики в.о. голови Новогнідського старостинського округу №7 Синельниківського району від 27.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1. За час проживання на території села на її поведінку до Новогнідської сільської ради надходили скарги від односельців та мешканців села з приводу її поведінки. ОСОБА_2 схильна до зловживання спиртними напоями, займається крадіжками ( а.с. 15).

Розпорядженням голови Синельниківської райдержадміністрації від 20.11.2018 року малолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 надано статус дитини, яка залишилась без батьківського піклування(а.с.13).

З висновку органу опіки та піклування Синельниківської райдержадміністрації вбачається доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а. с.7).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено зобов'язання батьків піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. №3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухилилась від виконання своїх обов'язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, життям та здоров'ям дитини не цікавиться, вихованням та її утриманням не займається. Мати не проявляє батьківської турботи до дитини, тобто фактично самоусунулась від виконання покладених на неї батьківських обов'язків, що має наслідком позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини.

Згідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, на користь осіб, чи установ, які будуть її утримувати з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення нею повноліття.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно ст. ст. 141, 142 ЦПК України.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не можу бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї працездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Конвенції про права дитини, ст.150, п.2 ч.1, ст. 121, ст. 135 ст.164, ст.165, 166, ст. 180, ст. 181 СК України, ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства", ст. ст. 60, 88, 209, 263 -265, 280 - 284 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити у повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, на користь осіб, чи установ, які будуть її утримувати з дня пред'явлення позову до суду 14 січня 2019 року і до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, якщо не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: Г. В. Бондаренко