Вирок № 80309831, 07.03.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19622/18

Провадження № 1-кп/161/74/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 березня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

при секретарі - Федьо Н.І.

за участю прокурора - Іщика А.В.

захисника - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження № 12018030010001590 від 01.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, проживаючого в дачному масиві «Лаврів», буд.258, Луцького району, Волинської області, судимого:

-вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2018 року за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільненого від відбування покарання з випробування із встановленням іспитового строку на 3 роки,

-за ст.185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 30.04.2018 року близько 12.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись поблизу приміщення Агрохімічної лабораторії, а саме корпусу №2, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Мамсурова,8, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, проник через металевий паркан у сховище, а саме: на територію огородженої ділянки, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Мамсурова,8, звідки таємно викрав каналізаційний люк, належний Волинській філії державної установи «Інститут охорони грунтів України», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №380 від 12.07.2018 року становить 566 гривень 33 копійки, чим завдав потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що дійсно, у вказані час, місце та спосіб, вчинив, зазначений в обвинувальному акті злочин. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:

-показами представника потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні показав, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують його покарання, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується те, що останній свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, однак має судимість, представник потерпілого щодо призначення міри покарання ОСОБА_3 поклався на розсуд суду, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, оскільки судом враховується його соціальний статус та матеріальне становище, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Речові докази в даному кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати за проведення експертизи, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавленні волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній – тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання рахувати з 28.11.2018 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень витрат за проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні.

Речові докази:

- складові частини каналізаційного люку в кількості 5-ти, які знаходяться в поліетиленових пакетах та віддані до камери зберігання речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області – знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області впродовж 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: