Ухвала суду № 80309301, 04.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/17144/18

Провадження №1-кп/127/720/18

УХВАЛА

04 березня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2018 р. за № 12018020020000464 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ужвака О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор Ужвак О.С. заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки він може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що обвинувачений тривалий час до суду не з'являвся, у зв'язку з чим було оголошено його розшук. Просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений немає наміру ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інше кримінальне правопорушення. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.02.2019 року було оголошено розшук обвинуваченого, надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, раніше судимий, на даний час не має постійного місця проживання, розлучений, а отже, немає стійких соціальних зв’язків. Крім того, суд враховує, що 21.11.2018 р. та 15.02.2019 р. Вінницьким міським судом Вінницької області було оголошено розшук обвинуваченого, оскільки він ухилявся від суду.

Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого судовий розгляд не розпочато, обвинувачений, свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотання прокурора, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження та ухилятися від суду.

Позицію сторони захисту про можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах, зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, ризики передбаченні ст. 177 КПК України, суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків буде застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, слід застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, та одночасно визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 314 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Ужвака О.С. про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 04.03.2019 року до 02.05.2019 року включно.

Одночасно визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, а саме: міста Вінниці, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання та до Вінницької місцевої прокуратури для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали щодо застосування запобіжного заходу - з 04.03.2019 року до 02.05.2019 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя