Рішення № 80307023, 20.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1744/19

Справа № 522/14051/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» та просила зобов’язати відповідача укласти окремий договір про користування електричною енергією з позивачем.

В обґрунтування позову відзначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а її чоловік ОСОБА_2 має право на пільгову сплату послуг енергопостачання як інвалід війни третьої групи. З метою отримання пільг необхідно укласти окремий договір, проте позивачу було відмовлено в укладенні окремого договору без пояснення причин.

Ухвалою суду від 16.08.2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків.

Після усунення недоліків позову ухвалою від 25.09.2018 року провадження у справі відкрите, справа призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 27.11.2018 року.

В результаті проведеного підготовчого засідання 27.11.2018 року протокольною ухвалою було закрите підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 20.02.2019 року.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від Акціонерного товариства «Одесаобленерго», згідно якого просили відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що АТ «Одесаобленерго» виступає як Оператор системи розподілу, якому забороняється здійснювати діяльність з постачання електричної електроенергії. Ліцензію відповідача на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, проте надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної електроенергії. Також відповідач вказує на те, що позивачем обраний не вірний спосіб захисту.

У судовому засіданні 20.02.2019 року ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити.

Представник відповідача – ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належить квартира №81 в будинку №11, корпус 3 по вул. Армійська у м. Одесі, що вбачається зі свідоцтва про право власності від 19.09.2011 року, витягу про державну реєстрацію прав КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості».

З копії паспорта громадянина України ОСОБА_4 серії КК №488768 вбачається, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2.

З Довідки Управління соціального захисту населення в Приморському району м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 22.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги як інвалід війни 2 групи з 09.11.2016 року та користується 100 % знижкою при оплаті за житлово-комунальні послуги та 50 % знижкою за послуги зв’язку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Так, відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1345 від 06.11.2018 року «Про видачу АТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» видано АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131713) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Одеської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством) та анульовано АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131713) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператору системи розподілу забороняється здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, крім випадків, визначених частиною одинадцятою цієї статті.

Згідно п. 30 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що господарська діяльність з постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Таким чином, АТ «Одесаобленерго» є оператором системи розподілу та не є електропотачальником, не має ліцензії на здійснення господарської діяльності з передачі електричної енергії та не може здійснювати діяльність з передачі та постачання електричної енергії.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

АТ «Одесаобенерго» не є виконавцем комунальної послуги та з ним не можу бути укладені договори на постачання електричної енергії.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку, що позивачем не наведено та не надано жодного переконливого та належного доказу, згідно якого вбачалось би, що права ОСОБА_1 порушені діями АТ «Одесаобленерго».

Статтею 263 ЦПК України закріплено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення його прав відповідачем по справі та враховуючи те, що АТ «Одесаобленерго» на момент розгляду справи не може бути стороною договору про користування електричною енергією.

268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» (код ЄДРПОУ 00131713, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2), про зобов’язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 березня 2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар