Ухвала суду № 80305783, 27.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7472/17

УХВАЛА

27 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участі секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши питання дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Єршової Л.С. слухається адміністративна справа за позовом ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, до Одеської міської ради, місцезнаходження: м.Одеса, пл. Думська, 1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради від 24.12.2014 р. № 6027-VI «Про надання дозволів громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині п. 16 щодо надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, проспект Свободи 103, із цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Так, оскаржуване рішення Одеської міської ради було прийнято 24.12.2014 року, опубліковано на сайті Одеської міської ради 14.01.2015 року, позивач звернувся до суду з позовом 21.04.2017 року, тобто більше, ніж через два роки після опублікування оскаржуваного рішення.

До початку розгляду справи по суті судом поставлено питання щодо причин пропуску строку звернення до суду, запропоновано позивачу звернутись до суду з клопотанням про його поновлення.

27.02.2019 року представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому він посилається на те, що позивач не користується комп`ютером, він не був зацікавленою особою при прийнятті оскаржуваного рішення Одеської міської ради, навіть не здогадувався про існування такого рішення та вважав, що оскільки Київським районним судом м. Одеси з 2014 року слухалась справа №521/10434/14-ц за його позовом до Одеської міської ради, ОСОБА_5, то він вважав, що міська рада не буде приймати рішення щодо спірної земельної ділянки до розгляду справи по суті. Також представник позивача вважає, що жодним нормативним актом не передбачено, що після публікації рішення місцевої влади на його сайті, вважається, що громадянин повідомлений про зміст такого рішення.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що позивачем строки пропущено з поважних причин та просив їх поновити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, поданому до суду 27.02.2019 року.

Представник відповідача та представник третьої особи проти задоволення клопотання позивача заперечували, посилаючись на те, що 14.01.2015 року є датою, коли рішення відповідача стало загальновідомим внаслідок його офіційного опублікування, позивач пропустив строк на його оскарження та причини для його повновлення відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 99 КАС України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду): адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина 2 статті 99 КАС України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду) в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду): для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 статті 100 КАС України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду) в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду): адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частина 2 статті 100 КАС України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду) в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду): позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналогічні норми містить КАС України в редакції, що діє на теперішній час (ст.ст. 122, 123, 240).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 123 КАС України , що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частина 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР: акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (в редакції, чинній на момент прийняття Одеською міською радою оскаржуваного рішення) доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає кілька основних форм оприлюднення інформації, а саме: опублікування в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних веб-сайтах в мережі інтернет, на інформаційних стендах, а також допускає можливість інших форм оприлюднення.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Як вбачається з приписів норм вищенаведеного законодавства, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.

Судом встановлено, що рішення рішення Одеської міської ради від 24.12.2014 р. № 6027-VI «Про надання дозволів громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» рішення Одеської міської ради від 24.12.2014 р. № 6027-VI «Про надання дозволів громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» оприлюднено відповідачем на офіційному веб-сайті Одеської міської ради 14.01.2015 року.

Тобто 14.01.2015 року є датою, коли оскаржуване рішення відповідача стало загальновідомим внаслідок його офіційного опублікування.

Отже, саме з цієї дати починається строк для оскарження вказаного рішення.

Суд вважає, що відповідачем правомірно оприлюднено спірне рішення на офіційному веб-сайті Одеської міської ради. Посилання позивача на те, що він не є користувачем мережі Інтернет, не приймається судом до уваги, оскільки не є підставою вважати, що дане рішення не було опубліковано.

Суд враховує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не наведено поважності причин пропуску встановленого КАС України (у відповідній редакції) строку звернення до суду з позовом про оскарження вказаного рішення відповідача, суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду.

Аналогічна правова позиція щодо дотримання строків звернення до суду, викладена Верховним Судом у постановах по справі №825/438/18 від 03 жовтня 2018 року та по справі №208/5729/16-а від 21 вересня 2018 року.

Керуючись ст. 240 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.

Суддя Л.С. Єршова