Ухвала суду № 80305436, 06.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3112/19

Провадження № 1-кс/520/2079/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2019 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі Цвігун А.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12017160000000734 від 25.04.2018 року в порядку ст. 303 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшли матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12017160000000734 від 25.04.2018 року, яке здійснювалося за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

З поданої скарги вбачається, що 16.08.2017 року, приблизно о 12 годині 45 хвилин відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 був збитий ОСОБА_3, внаслідок чого останній помер. За вказаним фактом 16.08.2017 року було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160000000734.

25.05.2018 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Одеській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12017160000000734 від 16.08.2017 року.

З вказаною постановою слідчого про закриття кримінального провадження ОСОБА_1 не погоджується, вважає, що вона винесена всупереч вимог КПК України щодо повного, всебічного та об’єктивного розслідування обставин ДТП, а тому просить слідчого суддю таку постанову скасувати. Зокрема, у скарзі зазначається, що слідчим не досліджено наявності причинного зв’язку між перевищенням водієм BMW-323 допустимої швидкості із настанням наслідків. Так, усі розрахунки експертом зроблено виходячи зі швидкості 100 км/год., проте не оцінено можливість зупинки з дозволеної швидкості 50 км/год. Крім того, зазначається про те, що ОСОБА_2, згідно його показів, завчасно побачив людей, що переходили дорогу, а тому останній повинен був застосувати гальмування аж до зупинки автомобіля, що ним зроблено не було. Крім того, безпідставним є твердження слідчого про те, що причиною ДТП стало порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху. В цілому, в ході досудового розслідування не було допитано очевидців події ДТП, з метою забезпечення всебічності та повноти, експертиза проведена за вихідними даними, які отримані лише з показів зацікавленої сторони – водія ОСОБА_2

Особа, яка подала скаргу в судове засідання не з’явилася, надіславши на адресу суду заяву, в якій просила розгляд скарги проводити за її відсутності, вказавши, що подану скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання з розгляду скарги не з’явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах скарги телефонограмою та розпискою. Разом з тим, слідчим слідчому судді були надані матеріали кримінального провадження №12017160000000734 від 16.08.2017 року, а також останнім було подано заяву про проведення розгляду скарги за його відсутності.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, беручи до уваги наявність заяв особи, яка подала скаргу та слідчого, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду скарги за відсутності особи, яка подала скаргу, слідчого та прокурора.

Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, вивчивши матеріали кримінального провадження №12017160000000734 від 16.08.2017 року, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 284 КПК України, слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12017160000000734 від 16.08.2017 року, 25.04.2018 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Одеській області було винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування вказаної постанови, слідчий посилається на наявні в матеріалах кримінального провадження протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.08.2017 року, висновок №001191 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп’яніння від 16.08.2017 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітнього свідка ОСОБА_8, протокол допиту потерпілої ОСОБА_1, висновок автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу №516-А від 26.09.2017 року, висновок транспортно-трасологічної експертизи №517-А від 26.09.2017 року, висновок судово-медичної експертизи №929-2718/17 від 12.09.2017 року, висновок автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП №17-867 від 03.11.2017 року, висновок №26229/3245 від 10.04.2018 року комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису.

З матеріалів кримінального провадження №12017160000000734 від 16.08.2017 року, а також самої скарги вбачається, що під сумнів не ставиться та обставина, що смерть ОСОБА_3 настала в результаті контакту з транспортним засобом BMW-323, р/н НОМЕР_2, а тому слідчим суддею правова оцінка цим обставинам та наданим на їх підтвердження доказам не надається.

Що ж до обґрунтування постанови про закриття кримінального провадження №12017160000000734 від 25.04.2018 року, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин наїзду автомобіля BMW-325 на пішохода №17-867 від 03.11.2017 року, яка здійснювалася експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно заданих слідством вихідних даних в умовах даної події водій автомобіля BMW-325 належним виконанням вимог пункту 12.3 ПДР з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода. Згідно заданих слідством вихідних даних фактичні дії водія автомобіля BMW не перебувають у причинному зв’язку з фактом наїзду на пішохода.

Як вбачається з висновку комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №26229/3245 від 10.04.2018 року, яка проводилася комісією експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_9, виходячи з наданого на дослідження відеозапису «PICT1600.AVI», який зафіксований на лазерному диску «Verbatim» CD-R № LH 3155VC14164624D2, час руху пішохода з моменту його повороту спиною до автомобіля BMW-325 до моменту наїзду на нього становить близько 1,95с. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля BMW-325 ОСОБА_2, при заданих в постанові про призначення даної експертизи вихідних даних, не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, при заданих в постанові про призначення даної експертизи вихідних даних, в дія водія автомобіля BMW-325 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв’язку з виникненням даної ДТП.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 18.08.2017 року, останній повідомив, що в салоні його автомобіля НОМЕР_3 встановлений відеореєстратор, який зафіксував обставини ДТП. Також він підтвердив, що 16.08.2017 року о 12 годині 46 хвилин він рухався по а/д «Київ-Одеса» у напрямку м. Одеси, у середній смузі зі швидкістю близько 80 км/год. По лівій смузі його випередив автомобіль НОМЕР_4. У той час попереду проїзну частину перетинав пішохід, одягнутий у військову польову форму, який рухався з лівого боку праворуч, а другий пішохід-військовослужбовець залишився біля бетонної огорожі, що поділяла протилежні половини дороги. Коли перший пішохід знаходився у смузі руху його автомобіля, то з голови пішохода вітром здуло кепку. Тоді цей пішохід підняв кепку і раптово змінив напрямок руху й швидко відскочив на ліву смугу, по якій почав рухатися в напрямку бетонного огородження. Коли він перетинав ліву смугу, по якій рухався автомобіль НОМЕР_4, то стався наїзд на пішохода. Викладені обставини в повній мірі підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 08.11.2017 року, протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_8 від 08.11.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 21.08.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 21.08.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 21.08.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

З огляду на викладене, для притягнення особи до кримінальної відповідальності необхідно встановити наявність складу злочину у діянні, яке вчинено. Так, елементами складу злочину являється об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона та суб’єктивна сторона. Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України включає в себе такі обов’язкові ознаки, як: діяння, обстановку, наслідки, причинний зв’язок між діянням і наслідками. Зокрема, діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожних знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами). Кримінальна відповідальність за ст. 286 настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. В свою чергу причинний зв’язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про закриття кримінального провадження №12017160000000734 від 16.08.2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки доказів допущення водієм ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху України в ході дорожньо-транспортної пригоди, як і спричинення смерті ОСОБА_3 в результаті таких дій ОСОБА_2 встановлено не було.

В частині доводів особи, яка подала скаргу, які на думку такої особи свідчать про незаконність постанови слідчого, слідчий суддя приходить до переконання про їх необґрунтованість з огляду на наступне.

Так, в поданій скарзі особа зазначає про те, що водій ОСОБА_2 рухався в межах населеного пункту із суттєвим перевищенням швидкості – 100 км/год., при дозволених 50 км/год. Однак, слідчий суддя вказує не безпідставність таких доводів особи, яка подала скаргу, оскільки згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_2 рухався по а/д «Київ-Одеса» поза населених пунктів, а відтак, в даному випадку слідчий правильно керувався п. 12.6 Правил дорожнього руху України.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що 17.08.2017 року ОСОБА_1 було вручено пам’ятку про процесуальні права та обов’язки в рамках кримінального провадження №12017160000000734 від 16.08.2017 року, й фактично з цього моменту вона мала процесуальну можливість заявляти клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Разом з тим, згідно долучених слідчим матеріалів вказаного кримінального провадження, будь-які заяви чи клопотання з боку потерпілої до органу досудового розслідування не надходили. Відтак, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи особи, яка подала скаргу в частині того, що остання була позбавлена можливості брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях.

Доводи ж особи, яка подала скаргу про порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, в повній мірі спростовуються висновками судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин наїзду автомобіля BMW-325 на пішохода №17-867 від 03.11.2017 року та комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №26229/3245 від 10.04.2018 року, яка проводилася комісією експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_9.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12017160000000734 від 25.04.2018 року є законною, обґрунтованою та вмотивовано, в свою чергу доводи особи, яка подала скаргу є необґрунтованими, а відтак, подана скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12017160000000734 від 25.04.2018 року в порядку ст. 303 КПК України – відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.