Ухвала суду № 80301644, 26.02.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1019/16-к

Провадження № 1-кс/589/13/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі

слідчий суддя Єадокімова О.П.,

за участю :

секретаря Юрочко Л.М.,

скаржника ОСОБА_1В

розглянувши скаргу ОСОБА_1В, щодо скасування повідомлення про підозру від

12.10.2018р.

ВСТАНОВИВ:

До Шосткинського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про скасування повідомлення про підозру його у вчиненні злочину передбаченого ст. 229 ч.3 КК України від 12 жовтня 2018року старшим слідчим СВ Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2.

Підставою для скасування підозри зазначає невірну кваліфікацію вчинених ним діянь та відсутність в його діях складу кримінального правопорушення.

У судовому засіданні заяву підтримав мотивуючи її тими ж підставами.

Слідчий у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомили. Неявка слідчого не перешкоджає розгляду заяви .

Слідчий суддя заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи приходить до переконання, що заява останнього з зазначених підстав не підлягає задоволенню не підлягає задоволенню.

Так слідчим суддею встановлено, що від 12 жовтня 2018року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст. 229 ч.3 КК України слідчим СВ Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України закріплений обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов'язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов’язкових елементів повідомлення про підозру передбачених 277 КПК України

Таким чином не КПК України не передбачає вирішення питання слідчим суддею під час досудового слідства, щодо кваліфікації дій особи яка підозрюється у вчиненні злочину та наявність її вини у вчиненні злочину у якому вона підозрюється.

Всі зауваження, щодо розгляду справи під час досудового слідства можуть бути подані до суду під час підготовчого судового засідання. Встановлення вини особи та правильність кваліфікації її дій вирішується під час розгляду справи по суті після дослідження всіх доказів по справи по що виноситься відповідний вирок (обвинувальний чи виправдувальний)

Зважаючи на зазначене в задоволенні заяви щодо скасування повідомлення про підозру з підстав невірної кваліфікації дій ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 131, 132, 169, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 229 ч.3 КК України від 12 жовтня 2018року винесену старшим слідчим СВ Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 1 березня 2019року.

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_3