Постанова № 80301229, 05.03.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/364/19

Номер провадження 1-кс/573/151/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

слідчого : Бережного С.О.,

прокурора: Шапошника А.С.,

представника власника майна : ОСОБА_1,

розглянувши в залі суду в м. Білопілля клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2, погоджене начальником Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019201170000033 від 27.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року старший слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, погодженим начальником Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про арешт майна.

Слідчий мотивує своє клопотання тим, що слідчим відділенням Білопільського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42019201170000033 від 27.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві.

В ході розслідування кримінального провадження встановлено, до Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури надійшло звернення від громадянина ОСОБА_4 щодо незаконної діяльності автозаправочної станції торгової марки "MARSHAL", розташованої за адресою Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 24/3, в результаті чого її діяльність несе загрозу для життя та здоров'я людей.

По вказаному факту відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено за №42019201170000033 від 27.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 272 КК України.

В ході розслідування встановлено, що автозаправна станція торгової марки "MARSHAL", що розташована за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 24/3 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МІКС ОЙЛ» ЄДРПОУ 42353762, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

28.02.2019 було проведено огляд автозаправочної станції торгової марки "MARSHAL" за адресою Сумська обл., м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 24/3. В ході проведення огляду будь – які документи, що підтверджують законність діяльності автозаправочної станції були відсутні, зокрема відсутній дозвіл на початок будівельних робіт та сертифікат про введення в експлуатацію; договір оренди на земельну ділянку за адресою Сумська обл., м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 24/3; не надано акт здачі в експлуатацію протипожежної сигналізації; не надано дозволи на виконання робіт з підвищеною небезпекою й експлуатації обладнання з підвищеною небезпекою; не надано документи щодо навчання тощо. В ході огляду встановлено, що резервуар для скрапленого газу знаходиться на відстані 26,20 м. до автодороги Суми – Путивль – Глухів. Крім цього, в ході огляду було вилучено: резервуари для паливо – мастильних матеріалів в кількості 9 шт. невстановленої ємкості та модифікації; резервуар для скрапленого газу в кількості 1 шт. невстановленої ємкості та модифікації; паливороздавальну колонку тип:4604.080/2/BLD/EL/UKR заводський №335/07; паливороздавальну колонку тип:4603.060/2/BLD/EL/UKR заводський №362/07; газороздавальну колонку невстановленої модифікації.

Отже, факти виявлені в ході огляду свідчать про грубе систематичне порушення правил безпеки під час виконання робіт, що відносяться до підвищеного рівня небезпеки з боку ТОВ «МІКС ОЙЛ», що створює небезпеку загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, так як поряд знаходяться автомобільна дорога.

За таких обставин під час досудового розслідування виникла необхідність експертного дослідження зазначеного обладнання та можливою необхідністю огляду вилученого майна експертом.

01.03.2019 до Білопільського районного суду направлено клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_5

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в т.ч. предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Вилучене обладнання з автозаправної станції є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ.

Таким чином, вилучене під час огляду 28.02.2019 обладнання ТОВ «МІКС ОЙЛ» є речовими доказами по кримінальному провадженню.

Постановою слідчого від 28.02.2019 вищевказане майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню та визначено місце зберігання: Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 24/3.

Вищевикладені факти свідчать про грубе систематичне порушення правил безпеки під час виконання робіт, що відносяться до підвищеного рівня небезпеки з боку ТОВ «МІКС ОЙЛ», що створює небезпеку загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, так як поряд знаходяться автомобільна дорога.

У зв’язку з вищевикладеним слідчий просить накласти арешт на зазначені вище майно, заборонивши користування, відчуження та розпорядження.

По даному кримінальному провадженню про підозру нікому не повідомлялося.

В судовому засіданні старший слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Шапошник А.С. клопотання підтримав.

Представник ТОВ «МІКС ОІЛ» адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на ту обставину, що слідчим у клопотанні невірно встановлений власник майна, оскільки автозаправна станція торгової марки "MARSHAL", що розташована за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 24/3 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МІКС ОІЛ» ЄДРПОУ 32685243, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тоді як поданому клопотанні зазначений інший суб’єкт господарської діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКС ОЙЛ» ЄДРПОУ 42353762, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, до клопотання не долучено документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. Також вказує на те, що у клопотанні слідчим не зазначено, про порушення яких саме правил безпеки йде мова, що створили небезпеку загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.

Заслухавши учасників кримінального провадження, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до загальних положень Кримінального процесуального кодексу України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, що знайшло також свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною першою статті 170 КПК України поняття арешту майна визначено як тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт майна в кожному разі повинно відповідати вимогам ст. ст. 170, 171 КПК України.

Всупереч цих вимог, у поданому клопотанні не зазначені підстава та мета накладення арешту, як цього вимагає ст. 171 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Також, під час розгляду клопотання у судовому засіданні було встановлено, що слідчим Бережним С.О. у клопотанні невірно встановлено власника майна, оскільки автозаправна станція торгової марки "MARSHAL", що розташована за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 24/3 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МІКС ОІЛ» ЄДРПОУ 32685243, яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проте у клопотанні власником майна зазначений інший суб’єкт господарської діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКС ОЙЛ» ЄДРПОУ 42353762, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Отже, слідчим достовірно не встановлено, хто саме є власником вказаного майна у клопотанні.

Крім того, місцезнаходженням майна у клопотанні зазначено м. Білопілля, вул. Сумська, 24/3 , тоді як із рішення Білопільської міської ради від 25 жовтня 2018 року щодо надання дозволу на розробку детального плану території для реконструкції автозаправної станції зазначена земельні ділянка за адресою : м. Білопілля, вул. Сумська, 24 «з», що підтверджується і відомостями про земельну ділянку із Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 05.03.2019 року. Тобто, слідчим на час звернення із клопотанням достовірно не з’ясовано фактичне місцезнаходження вищезазначеного майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Проте, мотивуючи клопотання про накладення арешту на майно слідчий Бережний С.О. посилався лише на те, що вилучене майно з автозаправної станції є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ та визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму Листі № 223-559/0/4-13 від 05.04.2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» в пункті 10 зазначив, що підстави повернення клопотання про арешт майна мають бути належним чином обґрунтовані, а недоліки, які потребують усунення, такими, що могли перешкодити постановленню слідчим суддею законного та обґрунтованого рішення.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов переконання, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, а відтак підлягає поверненню за правилом ч.3 ст. 172 КПК України для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2, погоджене начальником Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019201170000033, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків.

Строк виконання ухвали слідчого судді - сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: