Ухвала суду № 80298831, 06.03.2019, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/47/19

Провадження № 1-кс/610/339/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області Носов Г.С., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, слідчого Климюк І.С., розглянувши в залі суду в місті Балаклія клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, за кримінальним провадженням № 12018220190001032 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2, за погодженням з прокурором Балаклійського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про накладення арешту на майно: купу курячого посліду, яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6320286000:03:000:0354 власником якої є ОСОБА_4.

Клопотання обґрунтоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що 28.09.2018 року до Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області, надійшла заява директора ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс» ОСОБА_5 про те, що ТОВ «Курганський бройлер» протиправно займає земельну ділянку площею 1,9285 га, яка перебуває в оренді ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс», забруднюючи зазначену ділянку відходами, а саме курячим послідом, який вивозиться з ТОВ «Курганський бройлер».

Відомості за вказаними матеріалами 29.09.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220190001032, та розпочато кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України - забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що 16.03.2015 року між ним ОСОБА_4 та ДП «Племінний завод Курганський «АТ ХАРІМПЕКС» укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320286000:03:000:0354, площею 1,9285 га на строк 10 років. ТОВ «Курганський бройлер» забруднює дану земельну ділянку відходами, а саме курячим послідом, що вивозиться з нього, ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс» справно платить йому орендну плату за користування земельною ділянкою.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які в подальшому будуть відігравати важливе значення для виявлення складу кримінального правопорушення, виникла необхідність у проведенні огляду земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів на території П’ятигірської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастровий номер: 6320286000:03:000:0354, площею 1,9285 га, власником якої є ОСОБА_6.

Так, 25.01.2019 року слідчим СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_2, під безперервну відео фіксацію, на підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області Носова Г.С. від 17 січня 2019 року проведено огляд земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів на території П'ятигірської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастровий номер. 6320286000:03:000:0354» площею 1.9285 га, власником якої є ОСОБА_6, в ході якого було виявлено, що значну частину земельної ділянки з кадастровим номером 6320286000:03:000:0354 займає курячий послід.

Сукупність здобутих доказів, фактів та проведеним допитом свідка (колишній директор ТОВ «Курганський бройлер» ОСОБА_7, вищезазначений курячий послід належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», а земельна ділянка, яка розташована за межами населених пунктів на території П'ятигірської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастровий номер: 6320286000:03:000:0354, площею 1,9285 га, належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 741683.

Як зазначив слідчий, в даному випадку метою застосування арешту є те, що воно буде відігравати доказову роль у даному кримінальному провадженні та буде використане для проведення відповідних експертиз.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовльнити.

Представник ТОВ «Курганський бройлер» у судовому засіданні присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши слідчого, ознайомившись із матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить такого висновку.

Згідно частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Окрім того, згідно частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частина 1 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 239 КК України передбачено за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей чи довкілля.

Разом з тим, в суді не доведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого КК України, коли в матеріалах клопотання вістуні будь-які докази щодо спричинення вказаним у клопотанні діянням небезпеки для життя чи здоров'я людей чи довкілля. Не зазначено й критеріїв, тобто ознак шкідливості відходів.

Сам по собі факт посліду не свідчить про загрозу настання наслідків передбачених ч. 1 ст. 239 КК України, що за певних обставин може потягнути настання відповідальності передбаченої ст. 52 КУпАП.

Отже з наявних у клопотанні матеріалів неможливо переконатися в обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може стати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що до речей, які зберегли на собі сліди злочину, відносяться предмети з матеріальними слідами злочину, які неможливо відокремити від їх поверхні.

Водночас слід зазначити, що згідно п.п. 1,4 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

З матеріалів клопотання та доводів слідчого не можна дійти висновку, які саме цілі слідчий переслідує вимагаючи накласти арешт на майно.

На думку слідчого судді речові докази, на які просить накласти арешт слідчий, не є доказом злочину та не відповідає критеріям, передбаченими статтею 98 Кримінального процесуального кодексу України, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 167, 170-173, 309-310, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задовленні клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 за кримінальним провадженням № 12018220190001032 про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Г.С. Носов