Ухвала суду № 80298709, 06.03.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5650/18

Провадження № 2/639/491/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Кричевської В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Харківська міська рада про перерозподіл часток у праві спільної часткової власності, визнання права власності, виділ частки та визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вищезазначена цивільна справа.

25 лютого 2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої він просив суд провести поділ домоволодіння по факту займаних площ з урахуванням правових документів.

Суд, дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, вважає, що заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України встановлено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Всупереч вказаним вимогам закону, в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 не вказує коло сторін у справі, а саме не зазначає коло відповідачів та їх данні.

Окрім того, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 не містить у собі зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача у справі.

Пунктами 6, 9, 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, всупереч вказаним вимогам закону, зустрічна позовна заява не містить даних положень.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен надати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

В порушення вказаних вимог закону, позивачем за зустрічним позовом не було додано до зустрічної позовної заяви її копії та копії усіх доданих до ней документів для сторін у справі.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2, 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову зазначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову зазначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Однак, позивачем за зустрічним позовом, всупереч вказаним вимогам закону, не було зазначено ціни позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (768, 40 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (9 605, 00 грн.).

Отже, зустрічна позовна заява подана з порушенням п. 3 ч. 3, ст. 175 ЦПК України, а саме: у позовній заяві про визнання права власності на майно, не вказана ціна позову, що в свою чергу унеможливлює достовірно встановити розмір судового збору який підлягає сплаті.

Отже, позивачу за зустрічним позовом необхідно: 1) визначитися з колом сторін у справі; 2) зазначити данні сторін (прізвище ім’я по батькові, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, відомі номери засобів зв’язку; 3)зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 4) зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 5) надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 6) надати копію зустрічної позовної заяви та копії усіх доданих до ней документів для сторін у справі 7) визначити ціну позову, виходячи з реальної вартості майна; 8) сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру, виходячи з визначеної ціни позову на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: одержувач коштів – УК у Новобаварському районі м. Харкова; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999612; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31215206020008; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за заявою «П.І.Б.», Жовтневий районний суд м. Харкова та надати суду оригінал квитанції.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. (ч. 2 ст. 176 ЦПК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 48, 175, 176, 177, 185, 193, 194 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про поділ домоволодіння – залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Ухвала може бути оскаржена в частині стягнення судових витрат в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Труханович