Ухвала суду № 80298658, 04.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2490/19

Провадження №1-кс/428/2178/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О., при секретарі Продченко О.А., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12019130370000317 від 26.02.2019 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, який зареєстрований та мешкає за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, м. Новодружеськ, вул. Миру, буд.53, кв.89, не судимого в порядку ст. 89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

встановив:

Сєвєродонецьким ВП ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні провадження за №12019130370000317 від 26.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, реалізуючи який, заздалегідь придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у невстановлений час та невстановленому місці, наркотичний засіб - канабіс, після чого зберігав вказаний наркотичний засіб у розфасованому вигляді, з метою збуту особам у місті Сєвєродонецьку Луганської області до 26.02.2019р.. Так, 26 лютого 2019 року об 00 год. 20 хв. працівниками ТОР (тактико-оперативного реагування) Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП НПУ під час несення служби в складі екіпажу Цейлон -Т-4 першої роти, під час виконання своїх службових обов’язків, рухаючись на службовому автомобілі Renault Duster р/н 2106, в зустрічному напрямку помітили автомобіль ВАЗ 2108 р/н Ю9989 ВГ, який рухався по проїжджій частині проспекту Хіміків міста Сєвєродонецька Луганської області, та мав технічну несправність у вигляді не працюючого лівого світлового приладу (фара автомобіля), у зв’язку з чим працівниками поліції було прийняте рішення про зупинку вказаного автомобіля, але не встигнувши виконати вказані дії, автомобіль самостійно припинив свій рух, зупинившись на узбіччі поблизу будинку №28 по пр. Хіміків м. Сєвєродонецька. Після цього, співробітники поліції також зупинили свій службовий автомобіль та в складі екіпажу направились до вищевказаного автомобіля ВАЗ 2108 з метою вказати водію на несправність транспортного засобу. Під час бесіди з водієм та пасажирами вказаного автомобіля співробітники Національної поліції за поведінкою одного з пасажирів, а саме ОСОБА_3, який сидів на передньому пасажирському сидінні, за сукупністю певних ознак запідозрили те, що він може перебувати перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, на підставі чого співробітники Національної поліції запропонували водію та пасажирам автомобіля ВАЗ 2108 вийти з транспортного засобу для проведення поверхневого огляду кожної особи, на підставі ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію». Після проведення поверхневого огляду осіб, був проведений поверхневий огляд автомобіля, під час якого на підлозі переднього пасажирського сидіння, на якому під час зупинки транспортного засобу знаходився ОСОБА_3, було виявлено чорний полімерний пакет, в середині якого була сумка сірого кольору, в якій знаходився пакунок, перемотаний липкою стрічкою коричневого кольору. Після цього співробітники ТОР (тактико-оперативного реагування) Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП НПУ повідомили про даний факт чергову частину Сєвєродонецького ВП ГУНГІ в Луганській області для виклику на місце вчинення кримінального правопорушення слідчого для проведення огляду місця події. Далі, 26.02.2019р. у період часу з 01 год. 05 хв. до 02 год. 15 хв. в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, поблизу будинку № 28, співробітниками Національної поліції України на капоті автомобіля ВАЗ 2108 р/н Ю9989 під керуванням ОСОБА_5, в присутності двох понятих, виявлено та вилучено ZIP-пакети у кількості 99 штук, кожен з яких був обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, в яких містилася речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожу на наркотичну, 25 пакунків обмотаних ізоляційною стрічкою червоного кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з кристалоподібною речовиною білого кольору, 70 пакунків обмотаних ізоляційною стрічкою чорного кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною білого кольору, що належать ОСОБА_3. Згідно висновку експерта № 19/113/8-2/173е від 01.03.2019 речовини рослинного походження, надані на експертизу в дев’яносто восьми пакетах з полімерної плівки, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Речовина рослинного походження у суміші з механічними домішками, надана на експертизу в одному пакеті з полімерної плівки, є сумішшю особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу та механічних домішок. Загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину склала 85,73 грама. Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, своїми умисними діями, що виразилися в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 27.02.2019р. ОСОБА_3, 18.03.1995р.н., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Після чого 01.03.2019р. ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у зв’язку з отриманим висновком проведеної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка у вказаному кримінальному правопорушенні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_3 підозрюється. Враховуючи зазначені обставини застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання зазначеним ризикам. На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне,слідчий звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити та визначити заставу.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що наявна в матеріалах клопотання експертиза являється недопустимим доказом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки отримана слідчим з порушенням підслідності. Тому, просив слідчого суддю повернути матеріали клопотання.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 26.02.2019р., в ході якого було виявлено та вилучено ZIР-пакети у кількості 99 штук, кожен з яких був обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, в яких містилася речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожу на наркотичну, 25 пакунків обмотаних ізоляційною стрічкою червоного кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з кристалоподібною речовиною білого кольору, 70 пакунків обмотаних ізоляційною стрічкою чорного кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною білого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_6, 02.05.1998р.н., від 26.02.2019р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_7, 14.11.1999р.н., від 26.02.2019р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_5, 14.09.1993р.н., від 26.02.2019р.; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину в порядку ст. 208 КПК України від 26.02.2019р.; протоколом огляду місця події від 26.02.2019р., в ході якого було виявлено та вилучено два мобільних телефони, які належать ОСОБА_3; протоколом огляду предмету від 27.02.2019р. а саме: вилучених мобільних телефонів; постановою про визнання речового доказу та долучення їх до матеріалів кримінального провадження; протоколом огляду предмету від 27.02.2019р., а саме: вилученого мобільного телефону; протоколом допиту свідка ОСОБА_8, 05.09.1987р.н., від 27.02.2019р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9, 04.09.199 р.н., від 27.02.2019р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_10, 26.03.1988р.н., від 27.02.2019р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11, 06.08.1995р.н., від 27.02.2019р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_12, 08.03.1985р.н., від 27.02.2019р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_13, 20.12.1985р.н., від 27.02.2019р.; висновком експерта ОСОБА_9 НДЕКЦ МВС України №19/113/8-2/173е від 01.03.2019р..

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

ВУ судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 26.02.2019 до ЄРДР за №12019130370000317 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

01.03.2019 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, вручено останньому.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. При цьому, слідчий суддя зазначає, що допустимість доказу – висновку експертизи у даному випадку не являється предметом розгляду клопотання, а наявні заперечення щодо цього доказу можуть бути подані під час підготовчого провадженні у суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Як видно з клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, а саме:

- можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не має постійного місця роботи, суспільно корисною діяльністю не займається, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що дає підстави вважати про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків;

- можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що ОСОБА_3 розповсюджував особам фотографії з місцями зроблених ним «закладок» наркотичних речовин та вказаними точними адресами їх місцезнаходження, а тому ОСОБА_3 може мати вказаний доступ до цього додатку з іншого мобільного телефону чи стаціонарного комп’ютера, який також може містити в собі інформацію, яка б підтверджувала факт збуту вказаних наркотичних засобів. Також ОСОБА_3 за місцем свого мешкання, або в інших володіннях та схованках може зберігати заздалегідь заготовлені та розфасовані наркотичні засоби, які він міг зберігати для подальшого їхнього збуту, у зв’язку з чим ОСОБА_3 матиме змогу знищити чи спотворити докази, які матимуть значення для вказаного кримінального правопорушення;

- можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що свідками по кримінальному провадженню є коло знайомих ОСОБА_3 з якими він перебуває у дружних відносинах та свідками по кримінальному провадженню є ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_5, які на теперішній час знаходяться у близьких відносинах з підозрюваним, та останній може впливати на їхні подальші свідчення у вказаному кримінальному провадженні;

- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що ОСОБА_3 не навчається, не працює, не має постійного джерела доходів, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення - збут розфасованих наркотичних засобів, що свідчить про можливість ОСОБА_3 продовжити злочинну діяльність.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_3, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування та розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальним ризика.

З урахуванням вищевказаного, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявні зазначені ризики.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного, про який слідчому судді не надано відомостей, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора або свідчили би про необхідність надання йому кваліфікованої медичної допомоги (при цьому, слідчий суддя звертає увагу, що згідно наданих доказів стороною захисту у 2011р. останній раз ОСОБА_3 надавалася медична допомога у стаціонарі); репутацію підозрюваного; незадовільний майновий стан підозрюваного, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, що, на думку слідчого судді, дає обґрунтовані підстави сумніватися, що підозрюваний, перебуваючи на волі, знову не вчинить нового умисного корисливого злочину; відсутність дружини та дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв’язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 визначити розмір застави у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 96050грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов’язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12019130370000317 від 26.02.2019 року, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 57 (п’ятдесят сім) днів, строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття його під варту - 04 березня 2019 року до 30 квітня 2019 року включно, визначивши строк дії ухвали до вказаної дати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050 (дев’яносто шість тисяч п’ятдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Новодружевськ м. Лисичанськ Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 57 днів, який починається з моменту внесення застави.

Роз’яснити підозрюваному положення ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Слідчий суддя І.О. Юзефович