Рішення № 80298607, 26.02.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10219/18

Провадження № 2/428/724/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування виконавчого напису, треті особи - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування виконавчого напису, треті особи - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в травні 2018 року він, коли отримував дохід, який перераховувався на банківську картку, виявив, що у нього менша сума для використання, ніж він розраховував. Різниця в бік зменшення складала приблизно двадцять відсотків. Позивач допустив, що зменшення доходу можливе за рахунок відрахувань виконавчою службою якихось коштів в рамках якогось виконавчого провадження.

Після цього позивач дізнався, що відрахування проводяться на підставі виконавчого напису, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 10.11.2017 № 20320.

Виконавчий напис був вчинений відповідачем на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та виконавчих написів нотаріусів. У виконавчому написі зазначено, що ним за кредитним договором б/н від 20.07.2011 не сплачені кошти. Строк, за який провадиться стягнення, - 2172 дні, а саме: з 20.07.2011 року по 30.06.2017 року в загальній сумі 73 816, 48 гривень, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту – 3 300 грн.; заборгованість за відсотками – 62 485, 36 грн.; заборгованість з пені та комісії – 4 039, 86 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) – 3 491, 26 грн.

Так, дійсно позивачем 20.07.2011 з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» був укладений кредитний договір строком на шість місяців на суму 3 300 грн. для купівлі холодильника. Зазначена сума була повністю виплачена у визначені в кредитному договорі строки без затримок та пропуску строків сплати щомісячних сум.

Однак, у позивача на теперішній час документи не збереглися, оскільки були втрачені при переїздах при проведенні антитерористичної операції під час захоплення міста Сєвєродонецька незаконними озброєними формуваннями.

Крім того, позивач повністю був впевнений, що ніяких претензій з боку банка до нього не буде, оскільки усі суми ним були сплачені у січні чи лютому 2012 року, а до 2018 року ніяких претензій Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» до нього не висувало. Наскільки пам’ятає позивач, холодильник був заставленим майном, однак ніяких дій у строки, визначені договором та законодавством з боку банку вчинено не було.

Також позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням норм діючого законодавства, виходячи з наступного.

Якщо брати за основу кредитний договір б/н від 20.07.2011 та допустити, що позивач начебто не виконав умови договору, право вимоги виникло у лютому 2012 року. Як наслідок, в силу приписів статті 88 Закону України «Про нотаріат» строк вчинення виконавчого напису сплинув у березні 2015 року. А оспорюваний напис був вчинений 10.11.2017, тобто в порушення вказаної норми, чим відповідач порушив положення ст.ст. 5, 7 Закону України «Про нотаріат».

В спірному написі зазначено про якісь приписи нотаріусів, однак при цьому не зазначено ані дат, ані номерів їх реєстрації, щоб можливо було зробити якісь висновки.

Позивач ніколи інших приписів нотаріусів стосовно кредитного договору б/н від 20.07.2011 не отримував. Також виконавчий напис містить відомості про нарахування штрафних санкцій. Такі дії також суперечать чинному законодавству. Таким чином, позивач вважає, що виконавчий напис повністю суперечить нормам діючого законодавства та фактичним обставинам, у зв’язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати виконавчий напис, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 10.11.2017 № 20320.

26.09.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про забезпечення позову. Ухвалою суду від 28.09.2018 заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 10.11.2017 № 20320.

На виконання ухвали суду від 07.09.2018 представником відповідача адвокатом ОСОБА_3 до суду подано відзив на позов, згідно з яким відповідач не визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Вчинення виконавчого напису регламентується статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» і главою 16 II розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року.

Для вчинення виконавчого напису представником ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі Третьою особою 2) було надано:

- заяву про вчинення виконавчого напису;

- оригінал і копію договору про надання банківських послуг (анкета - заява позичальника). Оригінал вказаного договору було повернуто представнику Третій особі 2, а копія договору залишилась у матеріалах нотаріальної справи;

- виписку з рахунку боржника про заборгованість, яка була завірена печаткою Третьої особи УДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області;

- копію письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором;

- підтвердження надіслання вимоги про усунення порушень кредитного договору.

На підставі наданих документів було вчинено виконавчий напис від 10.11.2017 року за реєстровим № 20320.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних справ шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів для вчинення виконавчого напису затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Відповідно до пункту 2 Переліку № 1172, для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями, додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Даний перелік документів для одержання виконавчого напису по кредитним договорам є вичерпним. Інші документи для вчинення виконавчого напису нормативно-правовими актами не передбачені.

При досліджені доказів, які були надані Третьою особою 2 для вчинення виконавчого напису, згідно з пунктом 4 глави 16 ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено:

20 липня 2011 року між Позивачем (ОСОБА_1О.) і Третьою особою (ПАТ «КБ «Приватбанк») було укладено публічний договір про надання банківських послуг шляхом приєднання Позивача до умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку шляхом підписанням анкети-заяви.

Умови і правила надання банківських послуг оприлюднені на сайті ПАТ КБ «Приватбанк» https://privatbank.ua/terms.

За даним договором Позивачу надавались банківські послуги, в тому числі і з кредитування. Крім того, позивачем надано згоду, що анкета-заява є договором про надання банківських послуг. Позивач ознайомлений і згоден з умовами надання банківських послуг. Позивачем надано згоду на отримання примірника договору шляхом роздрукування з офіційного сайту www.pb.ua. Позивач зобов’язується виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися зі змінами на сайті «Приватбанка».

Отримання Позивачем кредитних коштів є його правом, а не обов’язком та свідчить про його згоду з умовами кредитування.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) ЦК України. Статтею 1046 ЦК України передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Публічний кредитний договір є укладеним з моменту отримання Позивачем кредитних коштів.

З даних підстав сумніву, що у позивача виникли зобов’язання з договору надання банківських послуг, який є змішаним договором, в тому числі і кредитним, немає.

Відповідна правова позиція щодо даного питання міститься в постанові Верховного суду України № 61-1411св18 від 06.02.2018 року.

Укладений між сторонами договір є діючим і безстроковим, так як в ньому не встановлений строк його припинення. Сторони не звертались один до одного щодо його розірвання.

Третьою особою надано виписку з рахунку боржника про заборгованість, яка була завірена печаткою. Надана виписка є відповідним документом, що встановлює заборгованість боржника.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Невірним є посилання позивача, що відповідачем порушені вимоги перевірки безспірності заборгованості. Відповідно до п. 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року безспірність заборгованості визначається нотаріусом тільки на підставі наданих документів, передбачених переліком. Нотаріус не визначає суму заборгованості, суму заборгованості визначає стягувач та несе за це відповідальність.

В роз’ясненнях, викладених в інформаційному листі ВССУ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», затверджених постановою від 7 лютого 2014 № 2 у десятому пункті зазначено: вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15 також висловлена правова позиція: безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Третьою особою 2 було надано копію письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором від 20.07.2011 року б/н та підтвердження, що 12 жовтня 2017 року (відбиток печатки поштового зв’язку), згідно зі списком згрупованих поштових відправлень пріоритетних листів з оголошеною цінністю за номером 10, Позивачу надіслана претензія від 06.10.2017 року № SAMDN50000047881825 про наявність боргу.

Представник відповідача вважає, що позов до нотаріуса, як відповідача, подано невірно, так як нотаріус в даній справі є неналежним відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 50 ЦПК України участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов’язки.

Відповідач діє від імені держави, він не має спільних чи однорідних прав і обов’язків з Третьою особою 2 (ПАТ КБ «ПриватБанк»), яка звернулася до нього, також немає однорідних прав і обов’язків з особами, які вирішили, що їх права порушені. З даних причин пред’явлений позов до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

В роз’ясненнях, викладених в інформаційному листі ВССУ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», затверджених постановою від 7 лютого 2014 № 2 у шостому пункті зазначено: справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса), мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

З позовних вимог вбачається, що між позивачем та третьою особою існує спір про заборгованість за кредитним договором, до якого відповідач не має відношення, так як безспірність вимог визначається не нотаріусом, а стягувачем. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.

Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 у справі № 6-887, також висловлена правова позиція: нотаріус не встановлює суму боргу для боржника, дану суму встановлює стягувач, що звернувся до нотаріуса за виконавчим написом, нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, до суду надіслав заяву з проханням розглянути позов за відсутності відповідача та його представника. Підтримав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Представник третьої особи Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, суду пояснила, що вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що вчинений відповідно до закону, а тому він не може бути скасований.

Заслухавши позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір б/н від 20.07.2011, що підтверджується копією анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Згідно з копією заяви ПАТ КБ «Приватбанк» вих. № б/н від 18.10.2017, ПАТ КБ «Приватбанк» просить приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинити виконавчий напис на копії Кредитного договору № б/н від 20.07.2011 року для стягнення боргу частинами за вищевказаним кредитним договором, а саме: 73 816, 48 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3300,00 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 62485,36 грн., заборгованості з пені та комісії у розмірі 4039,86 грн.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500, 00 грн.; заборгованості по штрафом (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 3491,26 грн. Строк, за який провадиться стягнення – 2 172 дні, а саме з 20.07.2011 по 30.06.2017 року.

Згідно з копією виконавчого напису від 10.11.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» стягнуто заборгованість не сплачену в строк за Кредитним договором № б/н від 20.07.2011 року, в розмірі 73816,48 гривень. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 20320.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування виконавчого напису, оскільки заперечує наявність у нього суми заборгованості перед банком, яка вказана у виконавчому написі та вважає, що вчиненням виконавчого напису нотаріус порушив його права та вчинив виконавчий напис з порушенням діючого законодавства, а тому вважає, що відповідачем у цій справі має бути саме нотаріус.

В судовому засіданні відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, сприяв позивачу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом, та до початку першого судового засідання ставив позивачу питання про те, чи вважає він, що позов подано до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, і чи не бажає він заявити клопотання про залучення співвідповідача або заміну відповідача. На вказану пропозицію суду позивачем було повідомлено, що він таких клопотань заявляти не бажає, оскільки вважає, що позов пред’явлено до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» у справах де між сторонами виник цивільно-правовий спір щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який ґрунтується на вчиненій нотаріальній дії, але він не є наслідком незаконних чи недбалих дій нотаріуса в цій справі участь нотаріуса можлива в якості третьої особи, а не співвідповідача чи відповідача.

Суд має прийняти рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача, відмовивши в позові до неналежного відповідача, нотаріуса, який не в змозі своїми діями або припиненням своїх дій вплинути на поновлення порушеного права позивача.

Водночас слід зазначити, що нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат» (№ 3425-XII), у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов’язків стосовно позивача. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному в статтях 1, 9 Закону № 3425-XII. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов’язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

У п. 16 Постанови пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Отже, справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на нотаріусів.

Пред’явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Отже, з позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування виконавчого напису з тих підстав, що він заперечує наявність у нього суми заборгованості перед банком, яка вказана у виконавчому написі, зазначаючи, що нотаріус не перевірив наявність такої заборгованості.

Тобто, фактично позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, предметом якого є спір про право, а не з позовом про визнання незаконними дій нотаріуса, наслідком яких стало вчинення нотаріальної дії – вчинення виконавчого напису.

Таким чином, враховуючи вищевикладені роз’яснення Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд вважає, що у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов’язків стосовно позивача, а тому дана справа щодо оскарження вчиненого нотаріусом виконавчого напису має розглядатись судом за позовом боржника до стягувача. Відповідачем у цій справі має бути особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», тобто цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис має покладатися не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (ПАТ КБ «Приватбанк»). Сам же нотаріус може бути залучений судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі, а позивач клопотання про залучення співвідповідача або заміну неналежного відповідача суду не заявляв, суд вважає, що пред’явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, у зв’язку з чим вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування виконавчого напису відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем або третьою особою не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування виконавчого напису, треті особи - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.09.2018, скасувати.

Скасувати зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 10.11.2017 № 20320.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Ломоносова, б. 4, кв. 8, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1;

- відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, б. 11, оф. 25;

- третя особа: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 22, код ЄДРПОУ 34941884;

- третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570.

Повне рішення складено 04.03.2019 року.

Суддя І. С. Посохов