Рішення № 80298555, 01.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11811/18

Провадження №2/428/1153/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Наіфа про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яку мотивувала тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.05.2011р. по 14.04.2017р.. Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: дочку – ОСОБА_5, 23.08.2013р.н., яка мешкає з позивачем і знаходиться на її утриманні. З моменту розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_4 не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання дочки і в добровільному порядку надавати відмовляється, при цьому позивач ОСОБА_3 вживала можливих заходів щодо одержання аліментів на утримання дочки. Тому позивач звернулася до суду з позовом і просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_5, 23.08.2013р.н., у розмірі одного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 14.04.2017р. і до досягнення дитиною повноліття.

02.11.2018р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_4 на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_1 у вступному слові підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також просив стягнути аліменти за минулий час, оскільки позивач вживала усі можливі заходи для одержання матеріальної допомоги на утримання дитини.

Представник відповідача ОСОБА_2 у вступному слові заперечував проти позовних вимог, додатково пояснив, що після розірвання шлюбу відповідач регулярно надавав позивачу грошову допомогу на утримання дитини шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок позивача. Крім цього, у жовтні 2018р. відповідач став підприємцем, до цього часу офіційних доходів не мав. Однак, через те, що власна справа є неприбутковою, припинив свою діяльність. Відповідач згоден сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від доходу, який є мінливим та нерегулярним.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 180 , 182 , 184 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб серія І-ЕД №229710, виданого 21.02.2017р. Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис №523 від 20.05.2011р., ОСОБА_4 Наіф та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_4. Відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серія І-ЕД №382880, виданого Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області 07.02.2017р., актовий запис №682 від 05.09.2013р., ОСОБА_5 народилась 23.08.2013р., батьками записані – ОСОБА_4 Наіф та ОСОБА_3. Відповідно до копії заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.04.2017р. по цивільній справі №428/1888/17, розірвано шлюб між ОСОБА_4 Наіфом та ОСОБА_3. Рішення набрало законної сили 07.06.2017р.. Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оформленої 18.10.2018р. Департаментом реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_4 Наіф, і.н. НОМЕР_1, здійснює економічну діяльність за кодом 56.21 – постачання гарячих страв для подій. Відповідно до копій квитанцій (а.с. 35-38) та копій виписок по надходженням по картці (а.с. 8-11) ОСОБА_4 надавав ОСОБА_3 матеріальну допомогу на утримання дитини. Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.11.2018р. зареєстровано запис №24800060003217916 про припинення економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Наіфа.

Таким чином, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.05.2011р. по 07.06.2017р., від якого мають неповнолітню дочку – ОСОБА_5, 23.08.2013р.н.. З матеріалів справи також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 протягом 2017-2018рр. надавав нерегулярно позивачу ОСОБА_3 матеріальну допомогу на утримання дочки.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує, що відповідач ОСОБА_4 припинив свою економічну діяльність, а тому не має доходу (заробітку), при цьому інших доказів на підтвердження наявності доходу суду не було надано, тому суд не може прийняти до уваги посилання сторони відповідача на застосування ст.193 СК України – стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) і вважає за можливе застосувати до даних правовідносин положення ст.194 СК України – визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Враховуючи те, що позивач ОСОБА_3 у позовній заяві просить суд стягнути аліменти у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи вік дитини та положення ст.7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік», суд приходить до висновку, що аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1626грн., що становить один розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Стосовно посилань позивача ОСОБА_3 щодо вжиття нею достатніх заходів для отримання аліментів з відповідача ОСОБА_4 у період з 14.04.2017р., суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надаючи оцінку наявним доказам вжиття ОСОБА_4 заходів щодо отримання матеріальної допомоги, суд зазначає, що копії листування, надані позивачем ОСОБА_3 (а.с. 12-16) не можуть бути визнані судом достатніми у відповідності до вимог ст.80 ЦПК України, оскільки з них неможливо ідентифікувати осіб між якими відбувалось листування, інших доказів на підтвердження зазначеної обставини позивачем ОСОБА_3 суду не було надано, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З урахуванням віку, стану здоров'я та матеріального забезпечення дитини, з урахуванням матеріального та родинного стану відповідача, суд вважає необхідним задовольнити позов частково та стягувати з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки – ОСОБА_5, 23.08.2013р.н., у твердій грошовій сумі у розмірі 1626грн. – одного розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 20.09.2018р. (з дня пред’явлення позову до суду) і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору, то судовий збір у розмірі 704,80грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України , ст.ст. 180, 182-183, 191 СК України , суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Наіфа про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.04.2017р. і до досягнення дитиною повноліття, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 Наіфа (03.01.1986р.н., і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_3 (11.06.1990р.н., і.н. НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, 23.08.2013р.н., у твердій грошовій сумі у розмірі 1626грн. – одного розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.09.2018р. і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів підлягає індексації згідно закону.

Стягнути з ОСОБА_4 Наіфа (03.01.1986р.н., і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80грн.. (Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: 01601 м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Допустити судове рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович