Рішення № 80298432, 06.03.2019, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/14/19

провадження: 2/614/42/19

категорія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

05.03.2019 року

смт. Борова Борівського району Харківської області

справа № 614/14/19

Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г. М., за участю секретаря Кравцової О.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ГОРОХОВАТСЬКОЇ ОСОБА_2 БОРІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

про визнання права на отримання земельної частки (паю)

за участю учасників справи:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_3

від відповідача: не з’явилися,

від третьої особи: не з?явилися,

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог

04.01.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Борівського районного суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Гороховатська сільська рада, в якому просила визнати за нею право на отримання земельної частки (паю) розміром 6,16 умовних кадастрових гектарів із земель запасу на території Гороховатської сільської ради Борівського району Харківської області, як особі з числа членів колективного сільськогосподарського підприємства «Родіна» Борівського району Харківської області.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Згідно протоколу засідання правління та загальних зборів колгоспу «Родіна» № 2 від 24.09.1992 р. позивач була прийнята дояркою в КСП «Родіна», тобто в члени КСП «Родіна», де працювала до 18.02.1995 р.

27.12.1994 р. КСП «Родіна» Борівського району Харківської області був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-05-00-000-205, до якого додався Додаток № 1 – список громадян, які на момент видачі цього Державного акту були членами колективного сільськогосподарського підприємства «Родіна» і які мали право на отримання земельної частки (паю), але до цього Додатку – списку позивач безпідставно не була включена.

КСП «Родіна» здійснило паювання землі, яка належить йому на праві колективної власності, визначивши розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП «Родіна» без виділення земельної частки (паю) в натурі. Розмір земельної частки (паю) обчислювався комісією, яка була утворена КСП «Родіна» шляхом прийняття відповідного рішення, яке було затверджено Борівською районною державною адміністрацією Харківської області.

Згідно протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів КСП «Родіна» від 18.02.1995 р. на підставі заяви позивача остання була виключена із членів КСП «Родіна».

Тобто, на момент паювання землі, яка знаходилася у колективній власності КСП «Родіна», і на момент видачі 27.12.1994 р. КСП «Родіна» Державного акта на право колективної власності на землю, позивач працювала дояркою в КСП «Родіна» і була членом КСП «Родіна», а тому мала право на отримання сертифіката на право на земельну частку (пай) як особа з числа членів КСП «Родіна».

2. Позиції учасників справи

Ухвалою судді від 08.01.2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

29.01.2019 р. до Борівського районного суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та застосувати наслідки пропущення процесуальних строків, визначені ч. 1 ст. 126 ЦПК України, ч. 4 ст.267 ЦК України.

Крім того, 29.01.2019 р. до Борівського районного суду Харківської області надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про заміну неналежного відповідача, в якому останній просить замінити неналежного відповідача по справі з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на належного – Гороховатську сільську раду Борівського району Харківської області; залучити ГУ Держгеокадастру у Харківській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Клопотання мотивоване тим, що саме Гороховатська сільська рада Борівського району Харківської області на даний час є належним розпорядником вищевказаних земель.

08.02.2019 року ОСОБА_1 надала до Борівського районного суду Харківської області відповідь на відзив, в якій просить визнати безпідставними та необгрунтованими висновки і міркування відповідача, викладені у відзиві і задовольнити її позовні вимоги.

13.02.2019 року представником позивача подано клопотання про заміну неналежного відповідача, яке задоволено ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 13.02.2019 р., а саме: замінено неналежного відповідача по справі з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на Гороховатську сільську раду Борівського району Харківської області, а первісного відповідача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору.

27.02.2019 року до Борівського районного суду Харківської області третя особа – Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надали пояснення на позовну заяву, в яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, застосувати наслідки пропущення процесуальних строків, визначені ч. 1 ст. 126 ЦПК України, ч. 4 ст.267 ЦК України.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Гороховатська сільська рада Борівського району Харківської області в судове засідання не з?явилася, просить справу розглядати без участі її представника, проти позову заперечень не має, про що надала відповідну заяву.

Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у позові просить відмовити.

3. Встановлені в судовому засіданні обставини справи

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-ВЛ № 483792, 28.04.1984 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб (а.с.11).

З копії трудової книжки колгоспника серії УКР № 1816876 вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 24.09.1992 р. була прийнята в члени КСП «Родина» (запис вчинено рос. мовою) дояркою і була звільнена з членів КСП «Родина» за власним бажанням на підставі протоколу № 1 від 18.02.1995 р. (а.с.12).

Копією Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-05-00-000205 підтверджується, що 27.12.1994 р. КСП «Родіна» передано у колективну власність 3100.8 гектарів землі в межах згідно з планом (а.с.13-14).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.12.2018 р. в списках громадян-членів КСП «Родіна» Гороховатської сільської ради Борівського району Харківської області, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-05-00-000205, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 3 від 27.12.1994 р., ОСОБА_1 не числиться і сертифікат на право на земельну частку (пай) на її ім?я не виготовлявся. На момент паювання земель колективної власності КСП «Родіна» розмір земельної частки (паю) складав 6,16 в ум. кад. га (а.с.20).

Інформацією Відділу у Борівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області підтверджується, що станом на 01.01.2018 р. орієнтовна грошова оцінка земельної частки (паю) по Гороховатській сільській раді на 2018 рік складає 140 647.00 грн. (а.с.21).

З архівної довідки № 302 від 06.11.2018 р. виданої КУ «Борівський районний трудовий архів» Борівської районної ради Харківської області вбачається, що ОСОБА_1 відпрацювала в КСП «Родина» в 1992 р. 299 вихододнів, в 1993 році – 191, 1995 році – 5 (а.с.23).

З архівної довідки № 330 від 03.12.2018 р. виданої КУ «Борівський районний трудовий архів» Борівської районної ради Харківської області вбачається, що ОСОБА_1 КСП «Родина» нарахована заробітна плата: в липні 1994 р. – 20 000, у вересні 1994 р. – 28075 та в квітні 1995 р. – 269300 (назва грошової одиниці не вказана) (а.с.27).

Відомостей щодо прийому в члени КСП «Родіна» у протоколі загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Родіна» № 2 від 24 вересня 1992 р. ОСОБА_1 не виявлено (а.с.28).

Архівною довідкою від 19.11.2018 р. підтверджується, що в протоколі загальних зборів уповноважених членів КСП «Родіна» № 1 від 18.02.1995 р. є відомості щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення її з членів КСП «Родіна». Постановили: виключити із членів КСП: 31. ОСОБА_1 (а.с.29).

З копії протоколу № 2 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Родіна» від 24.09.1992 р. вбачається, що відомості в ньому щодо прийняття у члени колгоспу ОСОБА_1 відсутні (а.с.33-43).

Згідно копії протоколу № 1 загальних зборів членів КСП «Родина» від 18.02.1995 р. ОСОБА_1 виключена із членів колгоспу (а.с.44-56).

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Статуту КСП «Родіна» прийняття в члени господарства проводиться правлінням господарства в присутності особи, яка подала заяву, з послідуючим затвердженням на зборах уповноважених господарства. П.3.3 Статуту передбачено, що на кожного члена господарства ведеться «Трудова книжка» єдиного зразка (а.с.104-122).

4. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Частиною дев'ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

5. Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення

Встановивши, що на момент отримання 27 грудня 1994 року КСП «Родіна» державного акта на право колективної власності на землю позивач була членом цього КСП і мала право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мала право на земельну частку (пай) та її право на земельну частку (пай) порушене.

Оскільки право на позов у ОСОБА_1 виникло ще в 1994 році, то трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, минув ще до набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому суд зобов'язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви іншими сторонами спору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2018 року по справі № 395/1324/16-ц.

Дії підприємства щодо невключення ОСОБА_1 до списку громадян-членів КСП «Родіна», які мають право на земельний пай, позивач оскаржила лише у січні 2019 року. Водночас зі змісту позовної заяви відомо, що позивач була обізнана як про видачу КСП «Родіна» державного акта на право колективної власності на землю, так і про невключення її до списку, що додавався до цього акта.

Позивач не ставила питання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, а тому порушене право не підлягає захистові, в зв?язку з пропуском строку позовної давності.

6. Висновки суду за результатами розгляду справи

З дотриманням передбаченого законодавством порядку дослідження доказів, ухвалення судових рішень, судом було повно та всебічно з’ясовано всі обставини справи, на підставі яких, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі п. 1, 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.ст. 5, 22 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року), ст.ст. 71, 75, 76, 78, 79, 80 ЦК УРСР 1963 року, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГОРОХОВАТСЬКОЇ ОСОБА_2 БОРІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права на отримання земельної частки (паю) – відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 06.03.2019 р.

Суддя Гуляєва Г. М.