Вирок № 80296413, 06.03.2019, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/789/17

Провадження № 1-кп/351/9/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Собка В.М. ,

секретарі - Нагірняк В.М., Лакуста М.З.,

з участю: прокурора - Сорочихіна О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Ігнатюка Л.В.,

потерпілої - ОСОБА_3

представника органу пробації - Драбчука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стефанці Городенківського району, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм-експедитором Городенківського відділення №1 "Нова пошта", який має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судимого 13.05.2013р. Городенківським районним судом за ст.185 ч.3, ст.186 ч.3 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, 19.09.2014 р. звільнився з місць позбавлення волі,

за ст. 186 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, поєднаний з проникненням в житло, вчинений повторно.

Злочин вчинив за таких обставин:

02 серпня 2017 року близько 01 год.30 хв. ОСОБА_1 прийшов на територію господарства по АДРЕСА_2 належного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, в якому вона проживає. Через відчинене вікно, розташоване над вхідними дверима будинку, присвітивши ліхтариком, користуючись вигідною для нього обстановкою: темною порою доби та відсутністю сторонніх осіб, проник всередину житлового будинку. Від шуму потерпіла, яка перебувала у спальній кімнаті, прокинулась. ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, користуючись тим, що ОСОБА_5 проживає одна, є перестарілою особою, з метою викрадення чужого майна, відкрито застосував до потерпілої фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, схопив її за одяг, штовхнув на ліжко та почав вимагати видати йому грошові кошти. ОСОБА_5 відмовилась, при цьому пояснила, що в неї немає грошей. Після цього ОСОБА_1 в присутності потерпілої зламав двері меблевої шафи, з дерев'яної шкатулки, яка там знаходилась, відкрито викрав вироби із дорогоцінного металу «золота», а саме: жіночий перстень «печатку» із золота 585 проби вагою 2,90 г вартістю 3064,40 грн., каблучку із золота 583 проби вагою 4,77 г вартістю 5040,40 грн., обручку із золота 583 проби вагою 8,87 г вартістю 9372,83 грн., обручку із золота 583 проби вагою 2,76 г вартістю 2916,46 грн., ланцюг із золота з кулоном із золота загальною вагою 2,97 г загальною вартістю 3138,37 грн., ланцюг із золота з кулоном із золота загальною вагою 4,1 г загальною вартістю 4332,42 грн. З сумочки потерпілої, яка знаходилась в сусідній кімнаті, ОСОБА_1 викрав гроші в сумі 100 грн. Скориставшись тим, що ОСОБА_1 відволікся, викрадаючи та розглядаючи золоті вироби, ОСОБА_5 через вікно в спальні вийшла з житлового будинку та втекла з місця події. ОСОБА_1 з викраденими золотими виробами та коштами також залишив місце події та повністю розпорядився викраденим. Злочин вчинив в період незнятої та непогашеної судимості. Згідно довідки Державного ощадного банку України ПАТ ТВБВ № 10008/079 Філії Івано-Франківського управління від 04.08.2017р. станом на 02.08.2017 р. вартість 10 тройських унцій золота становить 328630,47 грн. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 27964,88 грн.

Отже, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, поєднаного з проникненням у житло, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.3 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, дав пояснення аналогічні фабулі.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, збитки їй відшкодовано, просила суворо обвинуваченого не карати.

Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм про позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку. Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому повністю доведена, а його діяння слід кваліфікувати за ч.3 ст.186 КК України, так як він своїми умисними діями, вчинив вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. ст. 65, 66, 67 КК України бере, до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність обвинуваченого.

До пом'якшуючих вину обставин суд відносить визнання обвинуваченим своєї вини, активне сприяння розкриттю злочинута щиросердечне розкаяння у вчиненому.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Вивченням особи обвинуваченого, та із досудової доповіді органу пробації встановлено, що ОСОБА_1 у віці 28 років втретє притягується до кримінальної відповідальності за скоєння умисного тяжкого злочину, а саме: ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності: 26.02.2010 р. був засуджений за ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., 13.05.2013р. був засуджений за ст.185 ч.3, ст.186 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, 19.09.2014р. звільнений з Коломийської ВК-41 на підставі ст. 82 КК України, із заміною невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на 1 рік 5 місяців виправними роботами з щомісячним відрахуванням із заробітку в дохід держави 20%. у 2015 році знятий з обліку в Городенківському PC з питань пробації по відбуттю покарання у виді виправних робіт. При цьому ОСОБА_1 маючи не погашену судимість на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та в третій раз притягується до кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні нового тяжкого умисного майнового злочину.ОСОБА_1 проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_3, разом із дружиною та двома неповнолітніми дітьми, працює на посаді водія в фізичної особи підприємця ОСОБА_6, де має 1 рік і 2 місяці загального стажу роботи та за цей час зарекомендував себе, як врівноважений, відповідальний працівник, який користується повагою в колективі, свої обов'язки виконує сумлінно, чітко дотримується посадових інструкцій. ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем реєстрації та постійного проживання, згідно довідок Городенківської ЦРЛ не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, має постійне місце роботи, одружений, проживає з сім'єю, має на утриманні двох малолітніх дітей доньку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньку ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7, є єдиним опікуном своєї рідної сестри ОСОБА_7, яка є інвалідом дитинства. До адміністративної відповідальності не притягувався.

На підставі наведеного, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень та відношення до скоєного злочину, високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, враховуючи позицію потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, наявність зазначених декількох обставин, що пом'якшують покарання, суд визнає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом'якшення покарання. Тому суд прийшов до переконання про можливість застосування ч.1 ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки, а також суд вважає, щоє підстави звільнити обвинуваченого на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням на нього певних обов'язків. У строку відбуття покарання слід врахувати строк перебування обвинуваченим під вартою із розрахунком один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Долю речових доказів визначити за ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту затримання з 02.08.2017р. до дня внесення застави 16.08.2017(включно), з розрахунком один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробувальним терміном 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у вигляді застави.

Речові докази:

- жіночий перстень («печатку») вагою 2,90 г вартістю 3064,40 грн., переданий на зберігання ОСОБА_8, залишити у її власності;

- мобільний телефон марки «DOOGEE X9 Pro» чорного кольору IMEI 1:НОМЕР_2, IMEI 2:НОМЕР_3, сім-карту мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1, грошові кошти в сумі 9018,00 грн. та картку на знижки ломбарду «Скарбниця» м. Чернівці, що знаходяться на зберіганні у Городенківському відділенні поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, передати власнику ОСОБА_1.

Після набрання вироком законної сили кошти в розмірі 33680 грн., які були внесені платником ОСОБА_9 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265) згідно квитанції № 13 від 16.08.2017 р., як застава за ОСОБА_1, повернути ОСОБА_9.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.