Рішення № 80296391, 06.03.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/330/19

06 березня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

складі: головуючого судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку “ПриватБанк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство КБ “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11855,07 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 грудня 2015 року між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач взяв на себе зобов’язання по поверненню кредиту, сплаті процентів. Однак, позичальник ОСОБА_1 умови укладеної угоди не виконує, порушує договірні зобов’язання, в зв’язку з чим виникла заборгованість станом на 14 січня 2019 року в загальній сумі 11855,07 грн. і банк змушений звернутися в суд з позовом про стягнення суми заборгованості в судовому порядку з відповідача, а також судових витрат по справі.

Разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.32).

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити, а справу розглянути по суті в його відсутність.

Такі дії представника позивача не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений завчасно і належним чином, про що свідчить поштова розписка, про причини неявки чи слухання справи в його відсутність заяви суду не подавав.Відзив на позов не подавав.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За письмової згоди представника позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі Bellet v. France Європейський Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.77, 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу кредитних відносин.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору № б/н, укладеного 11 грудня 2015 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, останньому було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 500,00 грн. на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить собою Кредитний договір, про що свідчить підпис позичальника на Анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

У відповідності до умов укладеного договору ОСОБА_1 зобов"язаний щомісячно в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитом, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачуючи всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитом. Кошти Кредитної лінії та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються держателем у суб"єктів господарювання, та зняття готівки, виконання своїх зобовязань перед банком за цим договором, та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством України.

Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 14 січня 2019 року ОСОБА_1 порушив умови договору, в зв"язку з чим заборгованість відповідача по кредитному договору становить 11 855,07 грн., з яких:

- заборгованість за пенею – 10 814,35 грн.;

- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) – 540,72 грн.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Стосовно нарахованої пені, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. А згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості по пені є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення штрафів суд зазначає наступне.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені (комісії) як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов"язань.

Отже, вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення штрафів слід відмовити, оскільки одночасне застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення суперечить вимогам закону.

Таким чином, слід стягнути з відповідача в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за пенею 10 814 грн. В решті позову з вищенаведених мотивів слід відмовити.

Тому суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути судові витрати по справі, пов’язані зі сплатою судового збору згідно поданих квитанцій.

На підставі наведеного ст.ст. 514, 516, 526, 530, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 19,141, 174, 247, 259, 263-265, 268,274, 280-282 ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк” задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 (інд. номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) – 10 814 грн. 35 коп. (десять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень тридцять п"ять копійок) заборгованості за пенею, за кредитним договором від 11 грудня 2015 року № б/н, яка виникла станом на 14 січня 2019 року.

В решта позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) – 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Флоряк Д.В.