
УХВАЛА
(про застосування запобіжного заходу)
Справа № 348/513/19
Номер провадження 1-кс/348/280/19
04 березня 2019 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця реєстрації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, не судимого, громадянина ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Клопотання надійшло до суду 04.03.2019 р.
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000160 від 02.03.2019 року щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Іроденко О.С., слідчого Лупіки Б.А., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,-
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківській області, лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3
В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019090200000160 від 02.03.2019 року р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.03.2019 р. близько 16.10 год. в м. Надвірна по вул. Грушевського, Івано-Франківської області, ОСОБА_3, з корисливих спонукань, вирішив заволодіти майном потерпілого ОСОБА_6.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ-21072», реєстраційний № НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_6, який був припаркований на краю дороги в м. Надвірна по вул. Грушевського, Івано-Франківської області. Розуміючи та незважаючи на те, що за його діями спостерігають прохожі по вулиці громадяни, а також те, що сам потерпілий ОСОБА_6 в й цей час здійснює заміну заднього правого колеса в своєму автомобілі, підійшов до водійських дверей автомобіля, після чого шляхом їх відчинення, проник в салон автомобіля, де заволодів чоловічою сумкою, в якій знаходились гроші в сумі 92301 Українських гривень, 5373 доларів США, що у відповідності до офіційного курсу валют Національного банку України становить 144318,78 гривень, 15 Євро, що у відповідності до офіційного курсу валют Національного банку України становить 459,90 гривень, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 237079,68 гривень.
ОСОБА_3, маючи можливість розпоряджатися викраденим на власний розсуд, вийшов із салону автомобіля та утримуючи при собі викрадену сумку із грошима, пройшов у напрямку площі від дороги приблизно 5 метрів. В цей час його побачив потерпілий ОСОБА_6, який зрозумів, що ОСОБА_3 заволодів його майном та гучно в його адресу вигукнув: «Стій! Злодій! Ловіть злодія!», на що ОСОБА_3 розвернув голову до потерпілого та розуміючи, що його побачив потерпілий та усвідомлюючи, що за його діями спостерігає ОСОБА_6, продовжив зберігати при собі викрадену чоловічу сумку із грошима та продовжуючи доводити до завершення свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, почав швидко бігти за будинок з метою втекти із місця події.
Однак, потерпілий ОСОБА_6, розуміючи, що ОСОБА_3 намагається втекти із викраденим, самостійно розпочав його переслідування. Наздогнавши ОСОБА_3 із тильної сторони будинку № 32, що по вулиці Грушевського, а саме біля магазину «Ремонт мобільних телефонів», з метою припинення протиправних дій останнього здійснив попереджувальний постріл у гору із газового пістолета марки «ПГШ 790». Після цього ОСОБА_3 зупинився та розуміючи можливість застосування щодо нього зброї та неминучості фактичного затримання на місці, кинув викрадену ним сумку із грошима на землю та втік у невідомому напрямку.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
02.03.2019 року о 18 год. 45 хв. год. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.03.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Обгрунтована підозра у вчиненні злочину підозрюваним ОСОБА_3 підтверджується: протоколом затримання, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколом обшуку, протоколом впізнання, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків по кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, можуть призвести до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об'єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання та просила його задоволити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ствердили, що прокурором не доведені належними доказами існування ризиків. Зазначили, що підозрюваний має постійне місце проживання, працює по тимчасових заробітках, має на утриманні неповнолітню дитину. Тому просять застосувати до підозрюваного інший більш м’який запобіжний захід. Разом з тим якщо суд прийде до переконаня про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою то просять визначений мінімальний розмір застави.
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, відповідальність за який передбачена виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджується протоколом затримання, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколом обшуку, протоколом впізнання, та іншими матеріалами і їх сукупності, які є належними та допустимими доказами.
Приймаючи рішення про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приймає до уваги, що відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Преценденте право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
-ризик, що особа, якій пред’явлено обвинувачення не з’явиться на суді /дело Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред’явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання віправленню правосуддя /дело Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред’явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /дело Matznetter против Austria/;
-ризик, що особа порушить громадський порядок /дело Letellier против France/.
Тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невиновності, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.
Так, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_3, підозрюючись у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, і наявність сім'ї та утриманців, не зменшують такий ризик. При цьому слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваного, а саме відсутність постійного місця реєстрації,постійного джерела доходів, а також що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків.
Ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки досудове розслідування триває, встановлено ряд свідків - очевидців даного злочину, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що обставновка, час місце та спосіб вчинення злочину вказують на свідоме нехтування підозрюваним вимоги законодавства, а також підозрюваним не надано доказів щодо офіційного працевлаштування, що може в подальшому спонукати вчиняти корисливі злочини.
Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на те, що на даний час, фактично досудове розслідування тільки розпочалося, не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, та встановлення об’єктивної істини по кримінальному провадженні.
З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим. Таким чином, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в’їзд в Україну, зобов’язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 – задовільнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця реєстрації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 17 год. 00 хв. 02 травня 2019 року.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Розмір застави визначити в межах 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 67200 (шістдесят сім тисяч двісті) гривень 00 коп., яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в’їзд в Україну, зобов’язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.
Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов’язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Міськевич О.Я.
Судове рішення № 80296367, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 04.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 348/513/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: