Рішення № 80295991, 27.02.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/784/19

Провадження № 2/344/2225/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Домбровської Г.В.,

секретаря Стефанець Г.Я.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - «Відповідач»), в якому просила стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/5 частки заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідачем не надається в добровільному порядку матеріальна допомога на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає разом із матір'ю.

Як зазначено в позовній заяві, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.11.2017 року, актовий запис №2293, в якому народилася малолітня дитина. Позивач з відповідачем спільно не проживає близько 6 місяців через різні погляди на життя, непорозуміння та сварки, позивач змушена кожного разу просити відповідача про надання матеріальної допомоги, що для неї є принизливо, Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує одноразову щомісячну допомогу при народженні в сумі 860 грн. на місяць.

Спільне життя з Відповідачем не склалося, Відповідач працює в Івано-Франківському обласному військовому комісаріаті в м. Івано-Франківську та отримує заробітну плату в розмірі 13 000 грн.

Оскільки утримання дітей такого віку потребує значних коштів, а Позивач не здатна в повній мірі цього забезпечити, враховуючи те, що Відповідач в належному порядку відмовляється надавати кошти на утримання дитини, який працює, має доходи та можливість надавати матеріальну допомогу малолітній дитині, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним цивільним позовом.

Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач подав до суду заяву в якій зазначив, що визнає позовні вимоги, та не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття та аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/5 частки заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років, зазначивши, що ним завжди надавалась фінансова допомога дружині та дитині.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, заяву Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано 02.11.2017 року у Івано-Франківському міському відділі ДРАЦС ГТУЮ в Івано-Франківській області, актовий запис № 2293 (а.с.3).

За час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 4).

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі - «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Порядок визначення розміру аліментів в частці від заробітку (доходу) її матері, батька визначено статтею 183 СК України.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Як зазначила в позовній заяві Позивач, станом на сьогоднішній день малолітня дитина перебуває на її утриманні, в той же час Відповідач, як батько дитини, участь у її утриманні та вихованні приймає лише після її прохань.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи те, що Відповідач працює в Івано-Франківському обласному військовому комісаріаті в м. Івано-Франківську та отримує заробітну плату в розмірі 13 000 грн. Позивач просила стягувати з Відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/5 частки заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів малолітньої дитини, Суд дійшов висновку про доцільність стягування з Відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення дитиною повноліття, оскільки даний розмір аліментів відповідає інтересам дитини, а також відповідає обов'язку батька на утримання дитини.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, зокрема те, що діти проживають разом з Позивачем. Також Судом враховано, що Відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання малолітньої дитини. Доказів, які б спростовували вищевказане, Відповідачем Суду подано не було, а Судом таких обставин не встановлено.

Визначений Судом розмір аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття, за висновком Суду, є обґрунтованим та доцільним з точки зору віку, стану здоров'я та матеріального становища дитини, а також з точки зору стану здоров'я, матеріального становища та сімейних обставин Відповідача.

Суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;

Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, Суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 січня 2019 року.

Крім того, відповідно до ч.2, 4, 6 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років,

-право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу,

-право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, а також розмір заробітної плати Відповідача, розмір аліментів, які він сплачуватиме на утримання дитини, Суд дійшов висновку про те, що розмір аліментів, який підлягає стягненню з Відповідача в користь Позивачки на її утримання слід визначити в розмірі 1/5 частини від всіх видів доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 трьохрічного віку.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 768 гривень 40 копійок судового збору в дохід держави.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 11, 88 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку, - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, на дитину, починаючи з 15 січня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною, ОСОБА_3, трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Домбровська Г.В.