Ухвала суду № 80295682, 05.03.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/329/19

1-кп/215/366/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Камбул М.О.

суддів: Коноваленко М.І.,

ОСОБА_1,

при секретарі Азаренко К.М.,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора Денисенко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті ОСОБА_5 в залі судового засідання № 3 клопотання захисника обвинувачено ОСОБА_3 про заміну запобіжного заходу та клопотання прокурора щодо продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 18.01.2019р. подання Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо визначення підсудності даного обвинувального акту задоволено.

Кримінальне провадження за №12018040230001958 від 21.10.2018р., відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, направлено до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення судового провадження у встановленому законом порядку.

Ухвалою від 21.01.2019р. вказане кримінальне провадження призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 21.01.2019р. колегіально, в складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів - по 21.03.2019.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

27.02.2019 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому залишати своє житло, розташоване по вул.Гірничозаводська 37/2 в проміжок часу з 20.00 год. до 06.00 год.

Клопотання обґрунтоване тим, що відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений після настання трагедії не виїхав за межі України та не почав переховуватися, він не втікав з місця події. Також відсутній ризик впливу на свідків події, оскільки відсутні очевидці події, відсутній ризик знищення доказів, оскільки всі докази вилучені з місця події. Так, обвинувачений має соціальні зв’язки, має неповнолітнього сина та престарілу матір, яка потребує його догляду, має сестру. Вважає, що кримінальне правопорушення не вірно кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України, має бути кваліфікована за ст.118 або ст.116 КК України, оскільки за висновком експертизи від 17.01.2019 ОСОБА_2 в досліджуваній ситуації перебував у стані емоційного збудження, що істотно вплинуло на його свідомість і поведінку, тому вважає, що відсутні підстави для подальшого тримання обвинуваченого під вартою, просить задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримує захисника та вказує, що обставини, в яких він зараз обвинувачується були викликані протиправною поведінкою самого потерпілого ОСОБА_4, він лише захищався від нападу, в момент скоєння злочину він не усвідомлював своїх дій. Крім того зазначив, що має матір на утриманні, яка після нанесених ударів потерпілим ОСОБА_4 потребує постійного догляду, сам потерпілий негативно характеризується, має декілька судимостей, тому обвинувачений має намір довести свою невинуватість та не має наміру тікати, тому просить змінити запобіжний захід.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 заперечує, заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на шістдесят діб. Вказує, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не змінилися, обвинувачений залишив місце злочину, змив з себе сліди злочину: кров та мастильні матеріали; знищив речі, в яких був одягнений та відмовився їх надати слідству; обвинувачений має бізнес в Криму, тому може переховуватися від суду. Крім того, існують свідки події, які ще не допитані, не допитана потерпіла, тому існує ризик того, що обвинувачений може впливати на потерпілого, свідків. Стосовно міцних соціальних зв’язків, то неповнолітній син не мешкає разом із обвинуваченим, а за його матір’ю доглядає сестра, про яку зазначив сам обвинувачений. Вважає, що запобігти встановленим ризикам, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою – не можливо.

Потерпіла ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримує, проти задоволення клопотання захисника заперечує, просить продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в разі звільнення обвинуваченого з-під варти, він може продовжити свої злочинні дії, так як вони є сусідами, між її родиною та обвинуваченим існують тривалі неприязнені стосунки, обвинувачений неодноразово бив її брата ОСОБА_4, неодноразо намагався вбити її та її родину, тому перебування ОСОБА_2 на свободі є суспільно небезпечним.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ст.315 ч.3 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини зокрема у справах «Харченко проти України», «Єлоєв проти України», «Фельдман проти України», «Ходорковський проти Росії», «Сааді проти Сполученого Королівства», п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з’ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних більш м’яких запобіжних заходів замість тримання під вартою. Дотримання принципу пропорційності між важливістю негайного виконання зобов’язання, та важливістю забезпечення права на свободу в демократичному суспільстві.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 23.10.2018 р. ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду від 05.12.2018 р. до 21.01.2019 р.

Ухвалою Тернівського районного суду міста ОСОБА_5 від 21.01.2019 при продовженні строку дії запобіжного заходу були враховані ризики, передбачені ч.1 п. 1, 3,5 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, в разі визнання його винуватим; за даним кримінальним провадженням не допитані свідки та потерпіла, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків, які не допитані судом; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на неприязнені відносини між обвинуваченим та потерпілою.

Наразі вказані ризики не змінилися та продовжують існувати, тому суд вважає що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи, а саме умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 7 років, що вказує на ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, в разі визнання його винуватим; за даним кримінальним провадженням не допитані свідки та потерпіла, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків, які не допитані судом; є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на неприязнені відносини між обвинуваченим та потерпілою, які є сусідами, про що повідомила потерпіла в судовому засіданні, тому суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів по 03.05.2019р. включно.

На думку суду, в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченого щодо його особистої свободи та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо встановленим рішенням щодо тримання особи під вартою.

Також суд не може взяти до уваги доводи захисника з приводу не обґрунтованості підозри за ст.115 КК України, оскільки поняття обґрунтованої підозри не міститься у національному законодавстві. Воно вироблено у практиці ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Гусинський проти Росії» (2004 р.) зазначається, що обґрунтована підозра – це існування фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що дана особа могла вчинити правопорушення.

Таким чином, обгрунтованість підозри полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що дана особа могла вчинити правопорушення.

Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги висновок судово-психіатрічної експертизи за № 15 від 17.01.2019 та пояснення захисника з приводу не вірної кваліфікації даного кримінального правопорушення , оскільки встановити склад злочину можливо лише під час розгляду провадження, після дослідження усіх доказів в сукупності, а не на стадії підготовчого судового засідання. Наразі судом не допитано обвинуваченого, потерпілу та свідків, не досліджено жодного доказу, тому у суду відсутня можливість встановити наявність чи відсутність складу, передбаченого ст.115 КК України.

Керуючись ст.ст.177, 183, 199, 315 ч.3 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 днів - по 03 травня 2019 р. включно.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: