Ухвала суду № 80294459, 04.12.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9115/14-к

провадження № 1-кп/208/40/18

УХВАЛА

04 грудня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

судді Ізотова В.М.

судді Івченко Т.П.

при секретарі Грищенко О.Л.

за участю прокурора Хижниченко Є.Л.

ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_3, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст. 186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_5, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України. Під час досудового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ВСТАНОВИВ:

Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_5 за ч.3 ст.186 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду від 17.10.2018 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено до 14.12.2018 р.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу немає.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відпали, обвинуваченому ОСОБА_3 треба змінити запобіжний захід на більш м’який - домашній арешт.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред’явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ч.5 ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, а тому, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його вини.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_3 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_3 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, обвинувачений ще не допитаний.

Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31.01.2019 року.

Продовжити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.

ОСОБА_7 ОСОБА_1

Суддя В.М. Ізотов

Суддя Т.П. Івченко