Рішення № 80292071, 26.02.2019, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/918/18

Провадження №2/603/122/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г. ,

секретар судового засідання Бішко І.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області (далі – ОСОБА_2 сільська рада),ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 8.05.2011 року померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на: земельну ділянку площею 0,27 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №026876, земельну ділянку площею 0,47 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №045001, яку позивач прийняв, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. Однак позивач не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, представник позивача звернулася в суд з клопотанням про розгляд справи у їхній відсутності, позов підтримала, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, у відзиві на позов погодилися з обставинами, викладеними у позові, позов визнали повністю, просять розглядати справу без участі їхнього представника.

Залучений до участі у справі згідно ухвали суду від 29.01.2019 року співвідповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, у поданому відзиві на позовну заяву просить розглянути справу у його відсутності, позов визнав, проти задоволення позову не заперечив.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії №313501 від 29.08.1973 року батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (свідоцтво видане російською мовою).

Як вбачається зі змісту довідки №180, виданої 14.02.2019 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_7 дійсно належали земельні ділянки площею 0,47 га, 0,27 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради.

Згідно ксерокопії державного акта на право власності на землю серії ТР №026876 від 11.08.2004 року ОСОБА_7 належала земельна ділянка площею 0,27 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ксерокопії державного акта на право власності на землю серії ТР №045001 від 11.08.2004 року ОСОБА_7 належала земельна ділянка площею 0,47 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Дані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ТР №045001, серії ТР №026876 від 11.08.2004 року втрачені, про що позивачем розміщено оголошення в районній редакції газети «Вісті Придністров’я» (№46 (7228) редакція від 1.12.2017 року).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ИД №121973 від 10.05.2011 року ОСОБА_7 померла 8.05.2011 року, актовий запис №16.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження позивача його мати зазначена як «Рущак Магдалина Іванівна» (свідоцтво серії №313501 від 29.08.1973 року), а у свідоцтві про смерть (серії І-ИД №121973 від 10.05.2011 року) – як «Рущак Марія Іванівна».

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.08.2018 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 8.05.2011 року, а саме, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7(ОСОБА_7) Іванівни.

Відповідно до довідки №180, виданої 14.02.2019 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_7, яка померла 8.05.2011 року, до моменту смерті проживала і була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з нею проживав її син (позивач) ОСОБА_1

Зі змісту інформаційної відповіді Монастириської державної нотаріальної контори №3/01-16 від 9.01.2019 року вбачається, що згідно даних спадкового реєстру після смерті ОСОБА_7, яка померла 8.05.2011 року, спадкова справа не заводилась.

У зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме державні акти на земельні ділянки, які належать ОСОБА_7, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, що вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №236/01-16 від 18.04.2018 року.

ОСОБА_6 помер 29.11.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №179245 від 1.12.2014 року, актовий запис №37.

Після смерті ОСОБА_6, який помер 29.11.2014 року, згідно даних спадкового реєстру Монастириською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №10 за 2015 рік. 14.12.2015 року за реєстром №1201, 1202, 1203 на ім’я ОСОБА_3 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки та житловий будинок, що вбачається зі змісту інформаційного листа №26/01-16 від 21.01.2016 року (копія спадкової справи додана до матеріалів справи).

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3 від 17.11.2017 року, останній відмовився від прийняття спадщини, що залишилась після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 8.05.2011 року.

Крім того, у відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 не заперечив щодо задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.г ч. 1 ст. 81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що спадкодавцю ОСОБА_7 належали земельна ділянка площею 0,27 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №026876, земельна ділянка площею 0,47 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №045001, позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, а тому позов підлягає до задоволення, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд,

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,27 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №026876;

- земельну ділянку площею 0,47 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №045001.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396227.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повне судове рішення складено 6.03.2019 року.

Головуючий суддя ОСОБА_8