Рішення № 80291222, 06.03.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.03.2019

Справа № 497/1998/18

Провадження № 2/497/134/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Кодінцевої С.В.,

секретаря – Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області, Болградської районної державної адміністрації Одеської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 14 січня 2017 померла її мати ОСОБА_4. За життя померла розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 0.60 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі і знаходяться на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, згідно розпорядження голови Болградської районної державної адміністрації Одеської області №175 від 22 березня 2005 року, але не завершила, а тому правовстановлюючий документ на право приватної власності на земельну ділянку не був виготовлений. Позивач будучи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, спадщину прийняла, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Зазначена обставина перешкоджає оформити спадщину, тому просила визнати за нею право на завершення приватизації на земельну ділянку, процедуру приватизації якої розпочала померла.

В судове засідання позивач не прибула, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності та зазначила, що заявлені вимоги підтримує (а.с.98).

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з'явився. Будучи присутнім в підготовчому засіданні підтримав відзив, в якому викладено заперечення на позовну заяву.

Разом з цим, відповідач у відзиві посилається на правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», згідно якої, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 Земельного кодексу України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування – права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім’я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку (а.с.77-80).

Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву якою просив проводити слухання справи у відсутності їх представника (а.с.84).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву якою просила проводити слухання справи у відсутності (а.с.34, 96).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 14 січня 2017 року померла мати позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №475416 виданим Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеської області (а.с.10).

Спадкоємцями за законом першої черги є:

- її донька ОСОБА_1, що вбачається зі свідоцтва про народження серії І-ЖД №252870 від 29.11.1971 року (а.с.6), та свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЖД №333345 від 02.12.2002 року (а.с.9);

- її донька ОСОБА_3 згідно свідоцтва про народження серії V-УР №0751594 від 07.12.1964 року (а.с.35).

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 в спадковому домоволодінні проживали і були зареєстровані її доньки: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та онучка ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області № 707/05-16 від 12.11.2018 року (а.с.21).

З матеріалів спадкової справи №95/2017, заведеної приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7, щодо майна померлої 14 січня 2017 року ОСОБА_4 вбачається, що з заявами до нотаріуса звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3, доньки померлої. Згідно заяви від 10.07.2017 року (а.с.40) ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини на користь позивачки по справі (а.с.39-70).

Не зважаючи на фактичне прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1, шляхом звернення до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0.60 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області у зв’язку з тим, що у державному земельному кадастрі відсутня реєстрація вказаної земельної ділянки за померлою ОСОБА_4.

Разом з цим, судом встановлено, що померла ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте померла, не завершивши її, за життя не отримала документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку, не здійснила державної реєстрації права.

Зокрема на підставі розпорядження голови Болградської районної державної адміністрації Одеської області за № 175 від 22 березня 2005 року ОСОБА_4 надано згоду на передачу безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі і знаходяться на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту. Цим же розпорядженням ОСОБА_4 надано дозвіл на розборку проекту відводу земельної ділянки (а.с.18).

Також розпорядженням голови Болградської районної державної адміністрації Одеської області за№ 115/А-2014 від 20 березня 2014 року внесені зміни до розпорядження голови райдержадміністрації від 22 березня 2005 року №175, зменшено розмір земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства з 0.85 г, до 0.60 га. (а.с.19).

На підставі зазначених розпоряджень голови Болградської райдержадміністрації ОСОБА_4 заказала та виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.60 га у власність (а.с.11).

Наказом начальника ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області №15-4730/13-18-СГ від 18 липня 2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Надано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0.6000 га., в тому числі: ріллі - 0.6000 га (кадастровий номер 5121481600:01:002:1123) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області. Цим же наказом визначено, що право власності на земельну ділянку цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с.20).

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом її відкриття є день смерті особи.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування може здійснюватись за заповітом, або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. «г» ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Однак, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Таким чином, спадщина за законом після смерті ОСОБА_4 відкрилась 14.01.2017 року, остання за життя не набула право власності на спірну земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочала процедуру приватизації цієї земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України.

Позивач, як спадкоємець за законом першої черги у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті спадкодавця та набула право в порядку спадкування, а саме: право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням ОСОБА_7 з Державного реєстру прав на своє ім'я.

Відповідно до вимог пунктів 4.14, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв’язку у їх сукупності.

Отже, задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте померла, не завершивши її, за життя не отримала документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку, не здійснила державної реєстрації права, проте право на завершення процедури приватизації, яке належало померлій на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до позивача, яка є спадкоємцем померлої, та підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.328, 1216-1217, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 29, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Одеській області, Болградської районної державної адміністрації Одеської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КМ №165958, виданий 15 серпня 2003 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на завершення в порядку спадкування за законом після померлої 14 січня 2017 року ОСОБА_4, процедури приватизації земельної ділянки загальної площею 0.60 га – для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі і знаходяться на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та одержання відповідного правовстановлюючого документу про право власності на вказану земельну ділянку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева