Постанова № 8029120, 20.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 року справа № 2а-5813/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П. при секретарі Назаренко А.Ю. вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Натан"

до Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

проскасування рішення №34 П

за участю представників сторін:

від позивача: Міщенко П.В.

від відповідача: Українець М.С.

Встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 34П.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесене відповідачем рішення № 34 П про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахувань сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування є неправомірним, таким, що винесене з порушенням норм Закону «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», ч. 1 ст. 250 ГК України, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 30.10.2009 року позивачем уточнені позовні вимоги в частині визначення відповідача по справі, зазначив, що відповідачем по даній справі виступатиме Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Зазначені уточнення позовних вимог прийняті судом.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до чинного законодавства України та у строки, що встановлені Законом «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням».

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Згідно Акту Виконавчої дирекції № 73 П ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.05.2009 року (далі Акт), в ході ревізії ТОВ «Натан»виявлено безпідставно сплачену допомогу на поховання у сумі 1200,00 грн. у звязку з наведеним, за порушення порядку витрачання страхових коштів, на підставі ст. 30 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», застосовано штраф в розмірі 50 %.

Київським міським відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі Акту від 18.05.2009 року, винесене рішення № 34 П про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, яким до ТОВ «Натан»за порушення ч. 4 ст. 51 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(далі Закон № 2240-ІІІ) за порушення порядку витрачання страхових коштів, накладений штраф в сумі 1800,00 грн.

Пунктом 3.6 Акту встановлено, що допомога на поховання працівника ОСОБА_1 за ревізуємий період за рахунок коштів Фонду виплачена в 2007 році в сумі 1200,00 грн. без довідки (оригіналу) про смерть, виданої органом реєстрації актів громадянського стану, що є порушенням ч. 4 ст. 51 Закону № 2240-ІІІ.

Статтею 51 Закону № 2240-ІІІ встановлений перелік документів, необхідних для призначення матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Так, частиною 4 вказаної статті встановлено, що допомога на поховання застрахованої особи призначається сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, товариством для виплати допомоги на поховання витребувані у члена сімї померлого (матері) оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_1 Оглянувши оригінал, позивачем зроблені з нього копії, які наявні на підприємстві, а оригінал повернутий матері загиблого.

Представником відповідача не заперечувався той факт, що при здійсненні перевірки підприємства позивача, відповідачу надавалась для огляду копія свідоцтва про смерть ОСОБА_1

Пунктом 16 Порядку виплати допомоги на поховання, затвердженого Наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці України, Державного комітету по житлово-комунальному господарству України, Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України від 26.12.1995 року № 190/208 (далі Порядок № 190/208) встановлено, що у разі смерті громадянина, який перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією для одержання допомоги на поховання до заяви додається довідка про смерть, видана органами запису актів громадянського стану.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що товариством оглянутий оригінал довідки про смерть ОСОБА_1, зроблена копія з оригіналу, який повернутий матері загиблого, а копія довідки залишилась на підприємстві. При цьому, зазначена копія довідки про смерть надавалась для огляду працівнику відповідача при здійсненні ним перевірки підприємства позивача.

Наявність копії довідки про смерть не заперечується і відповідачем.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для здійснення позивачем допомоги на поховання загиблого ОСОБА_1 у позивача були наявні всі підстави та документи, які передбачені чинним законодавством України. Посилання відповідача на відсутність у позивача, при здійсненні відповідачем перевірки, оригіналу довідки про смерть та оригіналу свідоцтва про смерть судом не приймаються до уваги, оскільки чинним законодавством України на позивача не покладений обовязок зберігати оригінал свідоцтва про смерть застрахованої особи та оригінал довідки про смерть після здійснення підприємством виплати допомоги на поховання сім'ї померлого застрахованої особи.

Слід також звернути увагу, що частиною 4 статті 51 Закону № 2240-ІІІ не встановлено, що допомога на поховання застрахованої особи призначається сімї померлого або особі, яка здійснила поховання тільки (виключно) на підставі оригіналу свідоцтва про смерть. Так само як і Порядком виплати допомоги на поховання № 190/208 не встановлено, що для одержання допомоги на поховання до заяви додається виключно оригінал довідки про смерть. Отже, чинним законодавством не встановлено обовязковості наявності на підприємстві оригіналів зазначених документів, а з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача.

Позивач також посилається на те, що відповідачем пропущені встановлені ст. 250 Господарського кодексу України строки застосування адміністративно-штрафних (фінансових) санкцій.

Такі посилання позивача є необґрунтованими з огляду на те, що згідно приписів ч. 2 статті 30 Закону України №2240-ІІІ строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що винесене відповідачем рішення № 34 П про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, прийняте необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, нерозсудливо та безпідставно, а тому вимоги позивача про скасування зазначеного рішення № 34 П є законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, що, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати Рішення Київського міського відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 34 П про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 4, код 30263299) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 21.01.2010 року.