Рішення № 80288211, 19.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6717/17

2-а-104/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі наказу Міністра оборони України від 09 серпня 2016 року № 730 за станом здоров'я його було звільнено з військової служи та з 26 вересня 2016 року він включений зі списків особового складу.

Згідно грошового атестату серія ЗУ № 295429 йому була виплачена грошова допомога у зв'язку зі звільненням.

Вважає, що зазначена грошова допомога була виплачена йому у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

З листа-відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13 грудня 2016 року на його скаргу вбачається, що підставою зменшення вихідної допомоги при звільненні стало те, що розрахунок допомоги було здійснено виходячи з грошового забезпечення, до якого не включено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60 %, яка була введена Постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889. Зазначена винагорода не передбачена Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595.

Вважає дії відповідача щодо відмови у виплаті йому вихідної допомоги при звільненні із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % протиправними та такими, що суперечать вимогам закону.

Просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому грошову допомогу при звільнені з включенням до грошового забезпечення 60 % щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 з урахуванням виплаченої суми.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року відкрито скорочене провадження в справі.

З заперечень на позовну заяву представника Міністерства оборони України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначено, що Департамент фінансів Міністерства оборони України не є належним відповідачем у справі та просить замінити на належного - Міністерство оборони України. Пояснив, що на виконання постанови КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року № 595 затвердив Інструкцію про розмір і порядок виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України. Відповідно до п. 8 цієї Інструкції грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку грошової допомоги при звільненні позивачу (а.с. 23-27).

Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року замінено неналежного відповідача на належного - Міністерство оборони України.

Згідно ч. 3 ст. 30 КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 63).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України. Наказом Міністра оборони України від 09 серпня 2016 року № 730 був звільнений з військової служби за станом здоров'я (а.с. 4). З 26 вересня 2016 року наказом начальника Північного територіального юридичного управління (по стройовій частині) від 11 серпня 2016 року № 103 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу (а.с. 5-6).

Згідно з наказом начальника Північного територіального юридичного управління (по стройовій частині) від 11 серпня 2016 року № 103 позивачу було виплачено грошову допомогу при звільненні, що підтверджується грошовим атестатом серія ЗУ № 295429 (а.с. 7).

З листа-відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13 грудня 2016 року на запит позивача щодо проведення перерахунку грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, введеної Постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889, вбачається, що зазначена винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових виді грошового забезпечення. Зазначене передбачено Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (а.с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У постанові Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової Військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ» військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зокрема, у п. 1 постанови КМУ № 889 установлена щомісячна додаткова грошова винагорода:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової Військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової Військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової Військової служби):

з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової Військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

Відповідно до п. 2 цієї постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання зазначеної постанови наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1470/29600.

Відповідно до п. 3 Інструкції № 550 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).

Пунктом 5 Інструкції № 550 передбачено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) Військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Таким чином, винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням та лише за наявності наказу командира (начальника) Військової частини.

Відповідно до п. 8 Інструкції № 550 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 9 Інструкції № 550, розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної Військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони від 24 жовтня 2016 року № 550, має тимчасовий характер, а тому не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Така винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати та виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. Вона виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової допомоги при звільненні з військової служби.

Таким чином, у діях відповідача при визначенні та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні відсутні ознаки протиправності, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу одноразової допомоги при звільненні.

З огляду на наведене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, статтями 9, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ», Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони від 24 жовтня 2016 року № 550, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 263, п. 10 Перехідних положень КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) про зобов`язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: