Рішення № 80288191, 14.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/272/19

Справа №760/27192/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ з а о ч н е /

14 лютого 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача в порядку регресу 14 452, 23 гр. сплаченого страхового відшкодування.

Посилається в позові на те, що 27 вересня 2016 року по вул. Гната Хоткевича в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача.

28 вересня 2016 року до МТСБУ з повідомленням про ДТП звернулася потерпіла особа.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність потерпілої особи була застрахована відповідно до Полісу №АІ/9147635 в Приватному акціонерному товаристві «Іллічівське».

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.

За дорученням МТСБУ було проведено незалежне автотоварознавче дослідження пошкодженого у ДТП транспортного засобу.

Відповідно до звіту № 1327 від 10 жовтня 2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, з урахуванням зносу запчастин складає 14 164, 70 гр.

02 грудня 2016 року із заявою про виплату страхового відшкодування звернулася потерпіла особа та надала відповідні документи.

Потерпілій особі була відшкодована завдана матеріальна шкода в сумі 13 902, 23 гр., що підтверджується платіжним дорученням за № 527рв від 25 січня 2017 року.

Окрім того, для визначення розміру завданого збитку потерпілій особі в ДТП залучався аварійний комісар, послуги якого були сплачені окремо в сумі 550, 00 гр.

Загальна сума регламентних виплат по даній страховій справі склала 14 452, 23 гр., і складається з :

-страхового відшкодування за пошкоджений в ДТП автомобіль в розмірі 13 902, 23 гр.;

-послуг аварійного комісара в розмірі 550, 00 гр.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача були направлені лист та письмова вимога про компенсацію регламентних виплат, проте зазначених виплат від відповідача так і не надійшло.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, просить розглядати справу в його відсутності.

Проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ст..128 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Судові повістки, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Ухвалою від 16 листопада 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача. суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.п. «а» п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Судом встановлено, що 27 вересня 2016 року по вул. Гната Хоткевича в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.

/ а.с. 7 /

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення ДТП не була застрахована, потерпіла особа звернулась до позивача з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту № 1327 від 10 жовтня 2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, з урахуванням зносу запчастин складає 14 164, 70 гр.

Відповідно до платіжного доручення № 527рв від 25 січня 2017 року позивачем була виплачена потерплій особі в ДТП завдана матеріальна шкода в сумі 13 902, 23 гр.

/ а.с. 10 - 12, 21 /

Окрім цього, для визначення розміру завданого збитку позивачем залучався аварійний комісар, послуги якого становлять 550, 00 гр. і були сплачені позивачем.

/ а.с.23 /

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» роз»яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина як відповідача в дорожньо-транспортній доказуванню не підлягає.

Відповідно до пункту 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 762, 00 гр., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 15,16, 1191 ЦК України, ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, /ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1; ІПН: невідомий/ на користь Моторного /транспортного/ страхового бюро України / 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ: 21647131/ 14 452, 23 гр. витрат у порядку регресу та 1 762, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л .А. Шереметьєва